Автор: admin

7 жовтня 2026 року докторка історичних наук, професорка кафедри історії України Людмила Посохова виступила з публічною лекцією, присвяченою 300-річчю заснування Харківського колегіуму. Лекція була організованавідділом «Україніка» ім. Т. Г. ШевченкаХарківської державної наукової бібліотеки імені В.Г. Короленка (завідувачка відділу Юлія Уткіна).

Харківський колегіум – навчальний заклад, який існував у XVIII – на початку ХІХ ст., зі стін якого вийшло чимало видатних діячів науки, культури та освіти. За словами істориків Дмитра Багалія та Амфіана Лебедєва, колегіум став «першою сторінкою» в історії Харківського університету. У лекції Людмила Посохова надала відповіді на запитання, які найчастіше цікавлять слухачів: чи був колегіум середнім чи вищим навчальним закладом? Духовним чи світським? У чому полягала специфіка навчального процесу? Яким був вплив Харківського колегіуму на місто? Якими були взаємини колегіуму та новозаснованого Харківського університету?

Наприкінці зустрічі краєзнавці висловили вдячність доповідачці за понад дві години надзвичайно цікавої лекції та спілкування.

1–2 жовтня 2026 року доцентка кафедри історії України Анастасія Земська взяла участь у воркшопі Німецько-української історичної комісії «War and History Writing: What Has Changed», який відбувся в Хемніці (Німеччина). Воркшоп був присвячений тому, як війна змінила історичну науку: дослідницькі теми, джерела, запитання і саму позицію науковця. Учасники обговорювали питання та відкриті проблеми, над якими працюють нині. Анастасія Земська виступила в секції «Джерела і методи в умовах війни, що триває». У доповіді вона окреслила проблеми та виклики, з якими стикається дослідник історії міст під час воєнних дій. З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

З 3 по 5 вересня 2026 року у Франкфурті-на-Майні (Німеччина) відбулася Літня школа мережі досліджень пам’яті Mnemonics 2026. Аспірантка кафедри історії України Влада Сабадаш стала однією із 23 учасників з-понад 150 кандидатів.

Програма літньої школи включала також лекції запрошених дослідниць з політики памʼяті, серед яких Аляйда Ассман (Aleida Assmann, University Constance, Germany), Крістіна Моріна (Christina Morina, University Bielefeld, Germany) і Сільвана Мандолессі (Silvana Mandolessi, KU Leuven, Belgium).

У рамках панельних сесій Влада Сабадаш представила доповідь на тему: «From “Forever Together” to “Never Again”: Digital Semiotics and Symbolic Demarcation in Ukrainian Memory Culture».

Доповідь аспірантки викликала жвавий інтерес аудиторії та стала поштовхом до багатьох плідних обговорень.

З 29 липня до 01 серпня в межах третього етапу німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів» студенти та студентки кафедри відвідали історичні інституції та місця пам’яті у Кракові.

Учасники та учасниці проєкту з Німеччини, Франції та України відвідали історичні пам’ятки Кракова. Окремо відбулася поїздка до меморіального комплексу Аушвіц.

Наприкінці проєкту студентки взяли участь у записі подкасту та виступили у прямому етері Radio Corax, презентувавши результати своїх розвідок під час поїздки.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факультету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

З 26 до 29 липня в межах третього етапу німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів» студенти та студентки кафедри відвідали історичні інституції та місця пам’яті у Варшаві.

Завдяки добрій та кількарічній співпраці з Dr. Paweł Dobrosielski на базі Інституту культури польської Варшавського університету відбувся воркшоп з історії примусової праці та Другої світової війни з особливим фокусом на кейсах України та Польщі.

Учасники та учасниці проєкту з Німеччини, Франції та України відвідали місця пам’яті пов’язані з повстанням Варшавського гетто, побували на місці сучасних археологічних розкопок. Окремо відбувся ознайомчий візит до Інституту національної пам’яті, де вдалося побувати у фондосховищах галузевого архіву, познайомитися із картотекою і документами примусових робітників.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

З 25 до 31 липня у Польщі триває третій етап німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів».

Метою проекту є вивчення історії примусової прації у добу націонал-соціалізму.

Студенти та студентки історичного факультету беруть участь вже втретє.

У межах цього етапу заплановано відвідини меморіальних комплексів, музеїв та дослідницьких документаційних центрів Варшави та Кракова.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факультету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України Роман Любавський , керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко .

Доцент кафедри історії України взяв участь у Конференції українських студій «Україна у світі», яка відбулася 8–10 липня у Львові та об’єднала науковців із 38 країн світу.

Метою конференції було створення в Україні великої міжнародної платформи, яка об’єднує академічні центри та окремих дослідників з різних країн для формування сучасного бачення українських і кримськотатарських студій. Її концепція «Переосмислення українських студій» була зосереджена на професійній комунікації, розбудові міжнародних зв’язків та осмисленні мовного й культурного різноманіття сучасної України.

Організаторами конференції стали Міністерство культури України, Український інститут та Український католицький університет у співпраці з Глобальною коаліцією українських студій і за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У межах секції, присвяченої міським просторам і політиці пам’яті, була представлена доповідь про те, як наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття Російська імперія формувала символічний простір українських міст через пам’ятники, меморіальні практики та політику пам’яті.
На матеріалах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава, Полтави та Севастополя було показано, що імперська меморіальна політика не була одноманітною, а адаптувалася до історичних, політичних і культурних особливостей кожного міста. Саме тому її спадщина й сьогодні залишається важливим предметом дослідження в контексті деколонізації українського публічного простору.
Дослідження стало можливим завдяки підтримці програми Disrupted Ukrainian Scholars and Students Initiative (DUSS) Канадського інституту українських студій Університету Альберти

Викладачі кафедри історії України – в.о. завідувача кафедри Роман Любавський та доцент Євген Захарченко – взяли участь у черговому Всеукраїнському науковому семінарі з викладання радянської історії, організованому Центром міської історії .
Учасники робітні презентували джерела та методичні підходи до викладання різних аспектів історії радянського суспільства, які увійдуть до майбутнього силабусу.
Роман Любавський представив доповідь «Ідея праці при соціалізмі», у якій запропонував добірку джерел і підходів до викладання тем, пов’язаних із радянським етосом праці, образом робітника, повсякденними трудовими практиками.

Євген Захарченко презентував добірку джерел з історії української радянської номенклатури, зокрема матеріали, пов’язані з постаттю Петра Шелеста.

Робітня об’єднує дослідників із різних університетів України, які спільно працюють над створенням сучасного силабусу з історії радянського періоду. Такі зустрічі дозволяють поєднати новітні підходи, архівні джерела та досвід викладання, щоб спільно шукати нові способи говорити зі студентами про складні сюжети минулого.

У травневому випуску Каразінської газети опубліковано інтерв’ю з доктором історичних наук, професоркою кафедри історії України Людмилою Посоховою.

У розмові Людмила Юріївна поділилася спогадами про свій шлях у науці, розповіла про власні наукові зацікавлення та найважливіші дослідницькі проєкти, а також окреслила сучасні тенденції розвитку історичної науки. Окрему увагу було приділено питанням історичної освіти, підготовки майбутніх істориків, ролі цифрових технологій у дослідженнях та значенню міжнародної академічної співпраці.

В інтерв’ю професорка наголосила на важливості історії для формування громадянської свідомості та осмислення суспільних процесів, особливо в умовах повномасштабної війни. Також Людмила Посохова розповіла про своїх учнів, наукові досягнення кафедри та значення університетської спільноти для розвитку української науки.

Запрошуємо ознайомитися з повним текстом інтерв’ю в Каразінській газеті .