Автор: admin

Протягом 19 — 26 квітня 2026 р. відбувається другий етап міжнародного академічного проєкту “Слідами пам’яті”, присвяченого вивченню досвіду примусової праці у добу націонал-соціалізму.

Метою проєкту є організація спільних німецько-французько-українських культурних обмінів, відвідування місць пам’яті, музеїв та виставок присвячених тематиці на території Німеччини, Франції та Польщі.

Перший етап проєкту протягом жовтня 2025 року пройшов у Німеччині, в Берліні, Нюрнберзі та Ерлангені.

Зараз триває другий етап — у Франції, в населених пунктах Ардену — Шарльвіль-Мезь’єр і Доншері, та в Парижі. Від української сторони участь бере група студенток 1 — 4 курсу Каразінського університету, історичного факультету бакалаврської програми “історія та археологія”.

Наступний етап заплановано влітку 2026 р. на території Польщі.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

9 квітня 2026 року в межах курсу «Міжнародна діяльність Організації українських націоналістів у період Холодної війни (1946–1991)» (викладач — к.і.н., доцент кафедри історії України Григорій Рій) відбулася гостьова лекція професора Ігоря Галадіди на тему “Провокація “Зенона””.

Під час лекції професор пояснив, як польські комуністичні спецслужби намагалися зірвати співпрацю бандерівського крила Організація українських націоналістів з британською розвідкою. Йшлося про спроби налагодити канали переходу кур’єрів і підготовлених агентів, які мали підтримувати зв’язок з українським підпіллям на території України наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років.

Окрему увагу було приділено операції «Ц-1» (1950–1954), яку реалізовували польські спецслужби у співпраці з органами безпеки УРСР і СРСР. Ключову роль у цій операції відіграв Леонід Лапінський — колишній учасник українського підпілля, завербований у 1948 році. За його участі було створено так зване «легендоване підпілля» на території Польщі, яке використовували для введення в оману: через нього спецслужби підставляли своїх агентів і дезінформували керівництво Закордонних Частин ОУН та британську розвідку.

Лекція викликала жвавий інтерес серед студентів. Наприкінці зустрічі учасники мали можливість поставити запитання та долучитися до дискусії про співпрацю українського визвольного руху з іноземними розвідками в умовах Холодної війни.

10 квітня 2026 року відбувся захист робіт І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань i спеціальностей (історія та археологія).

І місце посів студент 1 курсу магістратури Марат Величко (науковий керівник – к.і.н., доц. Любавський Р. Г.), ІІ місце – студентка 2 курсу Майя Жук (науковий керівник – к.і.н., доц. Захарченко Є. Ю.).

Вітаємо переможців та всіх учасників конкурсу і бажаємо подальших наукових успіхів!

Запрошумо на онлайн-вебінар «Історія України: готуємося до НМТ разом» від доцента кафедри історії України Євгена Захарченка

Коли: 13 квітня 2026 року Online (Zoom), о 17:00

На вебінари ти:

— розбереш типові завдання НМТ з історії України;

— дізнаєшся, як швидко знаходити важливі деталі та уникати помилок;

— отримаєш відповіді на всі свої запитання від експерта;

— прокачаєш логіку та уважність — щоб бачити зв’язки між подіями.

Долучайся до вебінару і прокачай навички перед НМТ!

Zoom-конференція

YouTube-трансляція

Знайди правильні відповіді на задачі у Telegram-каналі «Вступ це легко» — і підвищуй шанси отримати подарунок від Kharkiv IT Cluster!

Під час зустрічі поговоримо про феномен фронтиру – прикордонного простору, який у XVII–XVIII століттях формував особливу соціальну, військову та культурну реальність.

Саме в цьому контексті розвивалися Слобідські козацькі полки та їхні полкові центри, одним із яких був Харків.

Лекція дозволить краще зрозуміти, як місто формувалося як частина козацького порубіжжя і як ці процеси вплинули на його подальший розвиток – від укріпленого поселення до важливого економічного, політичного та культурного центру.

Лекцію проведе Денис Журавльов – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України.

Харків
15 квітня, середа, 18:00

Офіційний анонс за посиланням.

Адресу локації буде повідомлено після реєстрації напередодні заходу.

Делегація кафедри історії України долучилася до участі в конференції «Artes digitales: форум цифрової гуманітаристики», що відбулася в Центрі Митрополита Андрея Шептицького Українського католицького університету.

У складі делегації були: в.о. завідувача кафедри історії України, к.і.н., доц. Роман Любавський, заступник декана історичного факультету, доц. Євген Захарченко, а також аспірантки Влада Сабадаш та Юлія Єременко.

Захід був організований Центром цифрової гуманітаристики та Гуманітарним факультетом УКУ і став платформою для обговорення актуальних тенденцій розвитку цифрових методів у гуманітарних дослідженнях. Учасники форуму мали змогу обмінятися досвідом, представити власні наукові напрацювання та налагодити міжінституційну співпрацю.

• Анонси
• Новини
• Фотогалереї

В.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський отримав нерезидентську дослідницьку стипендію від Центру міждисциплінарних українознавчих студій «Denkraum Ukraine» («Think Space Ukraine») при Університеті Регенсбурга (ФРН).

Перелік стипендиатів за посиланням.

Щиро вітаємо Романа Геннадійовича та бажаємо йому подальших наукових звершень!

Протягом березня 2026 року аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко (науковий керівник — в.о.завідувача кафедри історії України, к.і.н., доц. Роман Любавський) перебувала на стажуванні в Університеті Східної Фінляндії.

Академічна мобільність була здійснена як складова частина міжнародного наукового проєкту «Прикордонні території в невизначені часи: місцеві та регіональні перспективи під стресом (BLUnT)».

Метою проєкту є розвиток співпраці між Університетом Східної Фінляндії та Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна у сфері міждисциплінарних досліджень прикордонних територій. У межах ініціативи дослідники зосереджуються на вивченні викликів, з якими стикаються прикордонні регіони в умовах невизначеності, а також на пошуку ефективних підходів до їх подолання.

Участь у таких проєктах відкриває можливості для розширення наукових зв’язків, обміну досвідом та інтеграції молодих дослідників до міжнародної академічної спільноти.

Запрошуємо на гостьову лекцію професора Ігоря Галаґіди(Гданський університет) на тему:«Провокація “Зенона”»

Дата: 9 квітня 2026 року

Час: 10:10

Формат: онлайн (Zoom)

Лекція відбудеться в межах курсу«Міжнародна діяльність Організації українських націоналістів у період Холодної війни (1946–1991)» доцента кафедри Grygoriy Riy.

Ігор Галаґіда — професор Гданського університету, польський історик українського походження, у 2001-2018 рр. — науковий співробітник Інститут національної пам’яті Польщі (Гданськ).У центрі лекції — дослідження операції «Ц-1» (C-1), яку у 1950–1954 рр. спільно проводили комуністичні спецслужби Польщі (МБП) та СССР (МГБ) проти ОУН(б) та британської розвідки Secret Intelligence Service.Лекція базується на монографії автора:“Prowokacja „Zenona”” (2005), написаній на основі раніше засекречених архівних матеріалів.

24 березня 2026 р. в межах проєкту «Школа вихідного дня» Каразінського університету? для школярів під час канікул Євген Захарченко, доцент кафедри історії України прочитав науково-популярну лекцію «Україна та Росія: війна пам’ятей, битва за історію».

Леція була присвячена формуванню історичної пам’яті, політичному використанню минулого під час сучасної російсько-української війни. У центрі уваги було порівняння найбільш тригерних історичних подій, які використовуються державою агресором для легітимації своїх дій з епізодами минулого, що стають засадничими для формування політики пам’яті в сучасній Україні.