Автор: admin

Під час зустрічі поговоримо про феномен фронтиру – прикордонного простору, який у XVII–XVIII століттях формував особливу соціальну, військову та культурну реальність.

Саме в цьому контексті розвивалися Слобідські козацькі полки та їхні полкові центри, одним із яких був Харків.

Лекція дозволить краще зрозуміти, як місто формувалося як частина козацького порубіжжя і як ці процеси вплинули на його подальший розвиток – від укріпленого поселення до важливого економічного, політичного та культурного центру.

Лекцію проведе Денис Журавльов – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України.

Харків
15 квітня, середа, 18:00

Офіційний анонс за посиланням.

Адресу локації буде повідомлено після реєстрації напередодні заходу.

Делегація кафедри історії України долучилася до участі в конференції «Artes digitales: форум цифрової гуманітаристики», що відбулася в Центрі Митрополита Андрея Шептицького Українського католицького університету.

У складі делегації були: в.о. завідувача кафедри історії України, к.і.н., доц. Роман Любавський, заступник декана історичного факультету, доц. Євген Захарченко, а також аспірантки Влада Сабадаш та Юлія Єременко.

Захід був організований Центром цифрової гуманітаристики та Гуманітарним факультетом УКУ і став платформою для обговорення актуальних тенденцій розвитку цифрових методів у гуманітарних дослідженнях. Учасники форуму мали змогу обмінятися досвідом, представити власні наукові напрацювання та налагодити міжінституційну співпрацю.

• Анонси
• Новини
• Фотогалереї

В.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський отримав нерезидентську дослідницьку стипендію від Центру міждисциплінарних українознавчих студій «Denkraum Ukraine» («Think Space Ukraine») при Університеті Регенсбурга (ФРН).

Перелік стипендиатів за посиланням.

Щиро вітаємо Романа Геннадійовича та бажаємо йому подальших наукових звершень!

Протягом березня 2026 року аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко (науковий керівник — в.о.завідувача кафедри історії України, к.і.н., доц. Роман Любавський) перебувала на стажуванні в Університеті Східної Фінляндії.

Академічна мобільність була здійснена як складова частина міжнародного наукового проєкту «Прикордонні території в невизначені часи: місцеві та регіональні перспективи під стресом (BLUnT)».

Метою проєкту є розвиток співпраці між Університетом Східної Фінляндії та Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна у сфері міждисциплінарних досліджень прикордонних територій. У межах ініціативи дослідники зосереджуються на вивченні викликів, з якими стикаються прикордонні регіони в умовах невизначеності, а також на пошуку ефективних підходів до їх подолання.

Участь у таких проєктах відкриває можливості для розширення наукових зв’язків, обміну досвідом та інтеграції молодих дослідників до міжнародної академічної спільноти.

Запрошуємо на гостьову лекцію професора Ігоря Галаґіди(Гданський університет) на тему:«Провокація “Зенона”»

Дата: 9 квітня 2026 року

Час: 10:10

Формат: онлайн (Zoom)

Лекція відбудеться в межах курсу«Міжнародна діяльність Організації українських націоналістів у період Холодної війни (1946–1991)» доцента кафедри Grygoriy Riy.

Ігор Галаґіда — професор Гданського університету, польський історик українського походження, у 2001-2018 рр. — науковий співробітник Інститут національної пам’яті Польщі (Гданськ).У центрі лекції — дослідження операції «Ц-1» (C-1), яку у 1950–1954 рр. спільно проводили комуністичні спецслужби Польщі (МБП) та СССР (МГБ) проти ОУН(б) та британської розвідки Secret Intelligence Service.Лекція базується на монографії автора:“Prowokacja „Zenona”” (2005), написаній на основі раніше засекречених архівних матеріалів.

24 березня 2026 р. в межах проєкту «Школа вихідного дня» Каразінського університету? для школярів під час канікул Євген Захарченко, доцент кафедри історії України прочитав науково-популярну лекцію «Україна та Росія: війна пам’ятей, битва за історію».

Леція була присвячена формуванню історичної пам’яті, політичному використанню минулого під час сучасної російсько-української війни. У центрі уваги було порівняння найбільш тригерних історичних подій, які використовуються державою агресором для легітимації своїх дій з епізодами минулого, що стають засадничими для формування політики пам’яті в сучасній Україні.

25 березня у межах Тижня кар’єри Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася зустріч студентів і аспірантів із Мар’яною Мазурак — заступницею директорки Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів).

Захід відбувся за ініціативи кафедри історії України історичного факультету. Координатором заходу виступив в.о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.

Мар’яна Мазурак розповіла про діяльність Центру міської історії — провідної дослідницької інституції, що системно працює у сфері міської, цифрової та публічної історії. Учасники зустрічі дізналися про можливості для студентів і аспірантів: стажування, дослідницькі резиденції, участь в освітніх програмах, літніх школах та академічних заходах Центру.

Варто зазначити, що зустріч відбулася в контексті вже оформленого інституційного партнерства: у січні 2026 року між історичним факультетом ХНУ імені В. Н. Каразіна та Центром міської історії було підписано договір про співпрацю. Він закріпив тривалу взаємодію кафедри історії України з Центром і відкрив новий етап спільних проєктів — зокрема, серію робітень «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».

Захід став ще одним кроком у реалізації партнерства двох інституцій та підтвердив спільну зацікавленість у розбудові можливостей для здобувачів вищої освіти різних рівнів та науково-педагогічних працівників факультету.

• 

23 березня 2026 р. у межах Тижня кар’єри відбулася зустріч студентів із випускницею факультету — Світланою Ткачук, оглядачкою Головної редакції оперативної інформації Укрінформ.

Під час зустрічі Світлана поділилася власним шляхом у журналістиці — від навчання на історичному факультеті до роботи в інформаційному агентстві. Окремо йшлося про досвід стажування у пресслужбі Верховної Ради України та про специфіку роботи з оперативною інформацією.

Особливу увагу спікерка звернула на те, що базова історична освіта та soft skills, здобуті під час навчання, стали важливим підґрунтям для професійної діяльності в медіа.

Серед ключових навичок, які обговорювалися:
— вміння відокремлювати факт від думки;
— фактчекінг і протидія дезінформації;
— навички збору та аналізу інформації, роботи з великими обсягами даних;
— комунікативні навички та здатність сприяти діалогу між владою і суспільством.

Окремо було підкреслено, що саме критичне мислення є базовою компетенцією, яка дозволяє ефективно працювати як у сфері історії, так і в журналістиці.

Зустріч стала для студентів можливістю побачити, як навички, здобуті під час навчання на історичному факультеті, реалізуються у професійній сфері.

20 березня 2026 р. в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент, в.о. завідувача кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція Олександра Аврамчука (Варшавський університет).

Лекцію було присвячено аналізу російських історичних міфів про Україну та механізмів їх функціонування в сучасному політичному й інтелектуальному просторі. У центрі уваги — книга лектора — «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію», у якій здійснено критичний розбір ключових наративів російської історичної політики щодо України.

Обговорення було зосереджене на таких проблемних полях:

• оптика деколонізації як аналітична рамка дослідження української історії;
• структура та відтворення історичних міфів у публічному й політичному дискурсах;
• інтерпретації українсько-російських відносин;
• проблеми декомунізації в Україні.

Гостьова лекція дозволила студентам ознайомитися з сучасними підходами до аналізу історичної політики та критичного переосмислення усталених інтерпретацій минулого.

Олександр Аврамчук — історик, Ph.D., дослідник інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи. У 2021 р. захистив дисертацію у Варшавському університеті, присвячену вкладу польських інтелектуалів у творення українських студій у США під час Холодної війни. Співавтор книжки «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію». Разом з Іллею Кабачинським веде історичний подкаст «Без оголошення війни».

13 березня 2025 року в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція докторки (PhD) Марії Пархоменко (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg, Німеччина).

Лекція була присвячена темі українських остарбайтерів у Німеччині під час Другої світової війни та сучасним підходам до дослідження історії нацистської примусової праці.

Однією з важливих проблем, на яку звернула увагу дослідниця, є втрата видимості українських примусових робітників у документах того часу. У нацистських адміністративних матеріалах українців часто записували як «росіян» або узагальнено як вихідців із СРСР. Унаслідок цього українські остарбайтери нерідко зникали з поля зору історії як окрема група.

Саме тому особливого значення набуває робота з архівними джерелами — особовими справами, листами, адміністративними документами та іншими матеріалами, які дозволяють реконструювати біографії примусових робітників і повернути їм індивідуальні історії та голоси.

Під час лекції також було представлено дослідницький та виставковий проєкт «NS-Zwangsarbeiter:innen aus der Ukraine in Franken / Нацистські примусові робітники з України у Франконії», започаткований у 2022 році. Проєкт поєднує архівні дослідження, цифрові бази даних та роботу з персональними історіями людей, вивезених до Німеччини на примусові роботи.

Гостьова лекція стала для студентів можливістю ознайомитися з сучасними міжнародними дослідженнями історії Другої світової війни та з методами роботи з джерелами, які дозволяють відновлювати долі людей, що довгий час залишалися «невидимими» в історії.

Більше про проєкт за посиланням.