Кафедра історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Харкові запрошує дослідників взяти участь у Міжнародній науковій конференції «Україна і Польща: 100 років співробітництва (до річниці Варшавської угоди)», яка відбудеться 21 квітня 2020 р.
Організатори пропонують обговорити проблеми міждержавного /міжнаціонального співіснування/співробітництва України та Польщі у широкій історичній перспективі. Тематика конференції охоплює широке проблемне поле. Які політичні сили Польщі та України намагалися розбудувати власні державні проекти на початку ХХ ст.? Якими були цінності та практики агентів національного будівництва? Як за оцінками сучасників тогочасних подій та науковців Варшавська угода вплинула на баланс сил у Східній Європі у першій половині ХХ ст.? Яке місце займає українсько-польська угода 1920 р. у сучасній історичній пам’яті та національному наративі обох країн?
Роботу конференції буде організовано в межах таких тематичних панелей:
Україна та Польща у 1920 р.: міжнародні відносини та баланс сил у Східній Європі;
Польща та Україна у революційну добу: протистояння зовнішній агресії;
Варшавська угода 1920 р.: політична апологія та критика сучасників;
Образ Варшавської угоди 1920 р. в історіографії, історичній політиці та пам’яті України і Польщі.
Організатори запрошують науковців подавати заявки для участі. Заявка має бути заповнена через електронну форму і містити коротке CV, тему та анотацію доповіді (до 500 слів). Останній термін прийому заявок – 15 березня 2020 р. Результати розгляду заявок оргкомітет повідомить до 23 березня 2020 р. Робочі мови: українська, польська, англійська. Проїзд та перебування в Харкові за рахунок учасників. Участь у конференції безкоштовна.
З організаційних питань просимо звертатися до Євгена Захарченка, ст. викладача кафедри історії України (ye.zakharchenko@karazin.ua, тел. +38(057)-707-52-42) або керівника Українсько-Польського центру Тетяни Біткової (poland@karazin.ua, tel. +38(050)-964-92-81)
Наші контакти: Кафедра історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Майдан Свободи 4, ауд. 5-50, Харків 61022, Україна, Website: www.histukr.karazin.ua Українсько-Польський академічний центр науки та культури університету. Майдан Свободи 6, ауд. 273, Харків 61022Б Україна
Організатори: Кафедра історії України та Українсько-польський академічний центр науки і культури Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Історичний факультет Університету імені Адама Міцкевича в Познані та Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету.
За підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Харкові.
13 січня 2020 р. у приміщенні Харківського національного академічного театру опери та балету відбувся урочистий випуск магістрів Харківського університету імені В. Н. Каразіна. Вже традиційним стало нагородження кращих випускників факульетів пам’ятними медалями. Цього року, кращою випускницею історичного факультету, стала студентка, що спеціалізувала на кафедрі історії України — Тетяна Сірик (науковий керівник професор Л. Ю. Посохова).
Доцент Р. Г. Любавський та старший викладач Є. Ю. Захарченко підготували спеціальне методичне видання для учнів 11 класів загальноосвітніх шкіл, що отримало гриф Міністерства освіти та науки України.
У Каразінському університеті за ініціативи кафедри історії України в межах меморіальних зустрічей пам’яті проєкту “Erinnerung lernen/Вчимося пам’ятати” відбулася лекція-дискусія «Місце пам’яті про Голокост у сучасній Україні. Важкий спадок та актуальні тенденції». Слухачами лекції стали студенти 3 курсу, що обрали міжфакультетську дисципліну за вибором «Історична політика в Україні (наприкінці 1980-х–на початку 2000-х ст.)», запропоновану старшим викладачем Євгеном Захарченком.
Лектором виступив директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Національної академії наук України Анатолій Подольський. Коло його наукових інтересів — історія євреїв України ХХ століття, історія Голокосту, українсько-єврейські відносини в історичній перспективі, порівняльні дослідження історії геноцидів ХХ століття, студії з культури й політики пам’яті про Другу світову війну.
У межах доповіді лектор розповів про наслідки німецької ідеології і пропаганди, офіційну радянську політику пам’яті про нацистську окупацію України, культуру пам’яті в суверенній Україні після 1991 року, її моделі в сучасній Україні, зокрема неорадянську й пострадянську, націоналістичну, європейську та пам’ять як політику.
Також під час заходу презентовано видання Українського центру вивчення історії Голокосту.
Сучасний українській інформаційний простір насичений різними, іноді протилежними, візіями минулого. Його інтерпретаторами дедалі частіше стають політичні та громадські діячі, журналісти, медіаексперти, письменники та ін. В умовах розширення функцій і зон впливу нових медіа, голоси професійних дослідників залишаються не почутими широкою аудиторією. Представники історичного цеху, як правило, неохоче виходять за межі університетів, у медійне поле, натомість зосереджуються на створенні фахових, проте часто незрозумілих для пересічного і непідготовленого читача текстів. Через художні фільми та телепередачі на історичну тематику, колонки, блоги, соціальні мережі поширюються образи (за версією одних авторів «справжньої», на думку інших – альтернативної) історії. У цих умовах об’єктом вивчення історика стає не тільки, власне, минуле, а й практики інструменталізації, популяризації, використання минулого.
У межах круглого столу пропонуємо, серед інших, зосередитися на обговоренні таких тем:
історичні міфи і фейки в соціальних мережах;
образи релевантного минулого в художніх та
мультиплікаційних фільмах;
інструменталізація минулого в медіапросторі;
комп’ютерні історичні ігри: відображення і конструювання
минулого;
медіаграмотність як компетенція студента-історика;
практики саморепрезентації істориків у медіа;
цифрові медіапроєкти як спосіб популяризації і збереження
культурної спадщини.
Круглий стіл відбудеться 24 квітня 2020 року в межах 73-ї Міжнародної конференції молодих учених «Каразінські читання», присвяченій 215-річчю від заснування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Заявку на участь у конференції та тези доповідей (до 4 тис. знаків з пробілами) просимо подавати до 15 березня 2020 р. (включно) через спеціальну електронну форму. Тези мають містити такі елементи: заголовок; ім’я (повністю) та прізвище автора; заклад, де навчається або працює автор; текст без малюнків, таблиць, посилань та списку літератури. Допускаються лише загальноприйняті скорочення. У тезах необхідно чітко сформулювати наукову проблему, обґрунтувати її новизну та актуальність, коротко схарактеризувати історіографію, джерела і методи дослідження, описати хід та результати дослідження, сформулювати висновки. Тези, що не містять наукової новизни та дослідницької частини, прийматися не будуть. Редколегія залишає за собою право відхиляти тези, що не відповідають означеним вимогам. Збірник тез конференції буде надрукований до початку конференції. Подати заявку можна за посиланням.
Студентки кафедри історії України Влада Сабадаш (3 курс) та Ірина Майорова (2 курс) здобули друге місце у складі команди історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна посіли ІІ місце на Всеукраїнському студентському турнірі з історії, що проходив протягом 5-7 листопада 2019 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
У Турнірі взяли участь 126 студентів — 42 команди вищих навчальних закладів України з 19 областей.
Також, учасниця команди Влада Сабадаш здобула спеціальну грамоту за найкраще рецензування в межах Турніру.
З детальною програмою семінару можна ознайомитися за посиланням.
Семінари з цифрової історії Центру міської історії обговорюють методологічні, етичні і теоретичні питання створення, збору і аналізу цифрових чи оцифрованих фотографій та відеозаписів як свідчень про минуле та світи, у яких жили чи живуть люди. Також семінари зачіпають питання просвітницького призначення історичних візуальних даних, які використовуються для створення змістовних презентацій і лекцій для різної аудиторії. Мета семінарів — дискусія про існуючі можливості і виклики цифрової історії між дослідниками
Протягом 2019-2020 н. р. на кафедрі перебуватиме Філіп Копатц з Університету Велша (США) для проведення дослідницької і асистентської роботи. Його стажування відбуватиметься за програмою English Teaching Assistantship в межах «Стипендії імені Фулбрайта». Філіп Копац буде асистувати у викладанні англійської мови, досліджуватиме методику викладання англійської мови як іноземної, допомагатиме у проведенні позакласних занять і англомовних гуртків для студентів і науковців кафедри та факультету. Окрім цього, стажування дозволить стипендіату поглибити знання у галузі історії України, ознайомитися з джерельною базою та українською історіографію для подальшого розвитку власних наукових студій.
4-7 вересня 2019 року на історичному факультеті перебувала делегація науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга, яку очолювала професор кафедри історії Східної Європи Юлія Обертрайс. У складі делегації були професори, студенти та наукові співробітники Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Візит до ХНУ імені В.Н. Каразіна здійснювався у межах Договору про співробітництво між нашими університетами, а також згідно програми академічної мобільності Erasmus+ (координатор програми з боку ХНУ імені В.Н. Каразіна – професор Людмила Посохова).
4-6 вересня 2019 року професор кафедри історії України Л. Посохова, доцент Р. Любавський, старші викладачі Є. Захарченко, Д. Журавльов та С. Нижнікова, співробітники університетських музеїв В. Півень та С. Задніков провели для гостей кілька екскурсій. Гості відвідали музеї та історичні місця Харкова. 5 вересня 2019 р. завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології професор С. Посохов прочитав для науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга лекцію на тему «Сучасна українська історіографія: спадок, фактори трансформації та нові обрії». 6 вересня делегація разом з Л. Посоховою відвідала Полтаву. У цій поїздці взяли участь також студенти факультету та співробітниця Навчальної лабораторії історичної інформатики Х. Піонтковська.