Рубрика: Без рубрики

З 29 липня до 01 серпня в межах третього етапу німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів» студенти та студентки кафедри відвідали історичні інституції та місця пам’яті у Кракові.

Учасники та учасниці проєкту з Німеччини, Франції та України відвідали історичні пам’ятки Кракова. Окремо відбулася поїздка до меморіального комплексу Аушвіц.

Наприкінці проєкту студентки взяли участь у записі подкасту та виступили у прямому етері Radio Corax, презентувавши результати своїх розвідок під час поїздки.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факультету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

З 26 до 29 липня в межах третього етапу німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів» студенти та студентки кафедри відвідали історичні інституції та місця пам’яті у Варшаві.

Завдяки добрій та кількарічній співпраці з Dr. Paweł Dobrosielski на базі Інституту культури польської Варшавського університету відбувся воркшоп з історії примусової праці та Другої світової війни з особливим фокусом на кейсах України та Польщі.

Учасники та учасниці проєкту з Німеччини, Франції та України відвідали місця пам’яті пов’язані з повстанням Варшавського гетто, побували на місці сучасних археологічних розкопок. Окремо відбувся ознайомчий візит до Інституту національної пам’яті, де вдалося побувати у фондосховищах галузевого архіву, познайомитися із картотекою і документами примусових робітників.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

З 25 до 31 липня у Польщі триває третій етап німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів».

Метою проекту є вивчення історії примусової прації у добу націонал-соціалізму.

Студенти та студентки історичного факультету беруть участь вже втретє.

У межах цього етапу заплановано відвідини меморіальних комплексів, музеїв та дослідницьких документаційних центрів Варшави та Кракова.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факультету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України Роман Любавський , керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко .

Доцент кафедри історії України взяв участь у Конференції українських студій «Україна у світі», яка відбулася 8–10 липня у Львові та об’єднала науковців із 38 країн світу.

Метою конференції було створення в Україні великої міжнародної платформи, яка об’єднує академічні центри та окремих дослідників з різних країн для формування сучасного бачення українських і кримськотатарських студій. Її концепція «Переосмислення українських студій» була зосереджена на професійній комунікації, розбудові міжнародних зв’язків та осмисленні мовного й культурного різноманіття сучасної України.

Організаторами конференції стали Міністерство культури України, Український інститут та Український католицький університет у співпраці з Глобальною коаліцією українських студій і за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У межах секції, присвяченої міським просторам і політиці пам’яті, була представлена доповідь про те, як наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття Російська імперія формувала символічний простір українських міст через пам’ятники, меморіальні практики та політику пам’яті.
На матеріалах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава, Полтави та Севастополя було показано, що імперська меморіальна політика не була одноманітною, а адаптувалася до історичних, політичних і культурних особливостей кожного міста. Саме тому її спадщина й сьогодні залишається важливим предметом дослідження в контексті деколонізації українського публічного простору.
Дослідження стало можливим завдяки підтримці програми Disrupted Ukrainian Scholars and Students Initiative (DUSS) Канадського інституту українських студій Університету Альберти

Викладачі кафедри історії України – в.о. завідувача кафедри Роман Любавський та доцент Євген Захарченко – взяли участь у черговому Всеукраїнському науковому семінарі з викладання радянської історії, організованому Центром міської історії .
Учасники робітні презентували джерела та методичні підходи до викладання різних аспектів історії радянського суспільства, які увійдуть до майбутнього силабусу.
Роман Любавський представив доповідь «Ідея праці при соціалізмі», у якій запропонував добірку джерел і підходів до викладання тем, пов’язаних із радянським етосом праці, образом робітника, повсякденними трудовими практиками.

Євген Захарченко презентував добірку джерел з історії української радянської номенклатури, зокрема матеріали, пов’язані з постаттю Петра Шелеста.

Робітня об’єднує дослідників із різних університетів України, які спільно працюють над створенням сучасного силабусу з історії радянського періоду. Такі зустрічі дозволяють поєднати новітні підходи, архівні джерела та досвід викладання, щоб спільно шукати нові способи говорити зі студентами про складні сюжети минулого.

Доцент кафедри історії України, доктор філософії Григорій Рій взяв участь у щорічній міжнародній конференції Association for the Study of Nationalities (ASN) Convention 2026, яка відбулася в Columbia University (Нью-Йорк, США).

Конференція ASN є одним із найбільших світових наукових форумів, присвячених дослідженню націоналізму, етнічності, міжнаціональних відносин та політичних трансформацій. Цьогорічний захід об’єднав понад 500 науковців, експертів і дослідників із 40 країн світу.

Особливе місце в програмі конференції посідала тематика України. Учасники обговорювали широкий спектр питань, пов’язаних із російсько-українською війною, міжнародною підтримкою України, проблемами безпеки та трансформаціями на пострадянському просторі.

Григорій Рій виступив на панелі «Ukraine at War», де представив доповідь «Representatives of Russia’s Ethnic Minorities in the Ukrainian Armed Forces: Combat Participation and the Pursuit of National Independence» («Представники неросійських народів Росії у Збройних силах України: участь у бойових діях та прагнення до національної незалежності»).

У доповіді було проаналізовано участь представників корінних і неросійських народів Російської Федерації у війні на боці України, а також розглянуто, як боротьба проти російської агресії поєднується з прагненнями цих народів до національного самовизначення та звільнення від імперської залежності.

Модерували панель Софія Вілсон (Southern Illinois University Edwardsville, США). Серед доповідачів були відомі дослідники української тематики Paul D’Anieri (University of California, Riverside, США) та Per Ekman (Stockholm School of Economics, Швеція), які представили свої дослідження щодо міжнародних аспектів російсько-української війни. Дискутантами панелі стали — Софія Тіпалду (Panteion University, Греція) та Олена Леннон (University of New Haven, США).

2 червня 2026 року доцент кафедри історії України Анастасія Земська взяла участь у міжнародному онлайн-семінарі «Colonial Sanitation Workshop», організованому Університетом Ставангера (University of Stavanger), Норвегія.

Семінар зібрав дослідників з різних країн для обговорення санітарії та гігієни в контексті колоніалізму як складного соціального, політичного та культурного явища. Окрему увагу було приділено тому, як колоніальні уявлення про «чистоту» та «нечистоту» використовувались для виправдання сегрегації, контролю над населенням та витіснення «небажаних» груп із міського простору. Анастасія Земська представила доповідь, присвячену історії санітарної модернізації Харкова наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Детальніше в програмі

Доцент кафедри історії України, доктор філософії Григорій Рій став одним із лауреатів ювілейної відзнаки Антиімперського блоку народів, запровадженої з нагоди 80-ліття організації.

Нагородження відбулося 16 квітня 2026 року в Центрі національного відродження імені Степана Бандери у місті Києві. Відзнаку вручено за вагомий внесок у дослідження історії Антибільшовицького блоку народів, національно-визвольного руху, популяризацію ідей деколонізації та деімперіалізації.

Ювілейною відзнакою нагороджені також низка відомих громадських і політичних діячів, серед яких Ярослав Юрчишин, Андрій Юсов, Ганна Гопко, Віктор Рог, Лідія Смола та Леонтій Шипілов.

Сучасний Антиімперський блок народів є продовжувачем діяльність Антибільшовицького блоку народів,історія якого розпочалася 16 квітня 1946 року в Мюнхені з ініціативи бандерівського крила Організації українських націоналістів. Попри чітко виражену антикомуністичну спрямованість у період Холодної війни, організація зберегла свою ідейну основу — боротьбу з російським імперіалізмом — і продовжила діяльність після відновлення незалежності України.

Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року АБН відновив активну діяльність у форматі Антиімперського блоку народів, об’єднуючи представників різних націй у спільній боротьбі проти сучасної російської імперії. Сьогодні ця боротьба набуває нових форм — як на фронті, де воюють представники поневолених народів Росії, так і в середовищі еміграції.

Запрошумо на онлайн-вебінар «Історія України: готуємося до НМТ разом» від доцента кафедри історії України Євгена Захарченка

Коли: 13 квітня 2026 року Online (Zoom), о 17:00

На вебінари ти:

— розбереш типові завдання НМТ з історії України;

— дізнаєшся, як швидко знаходити важливі деталі та уникати помилок;

— отримаєш відповіді на всі свої запитання від експерта;

— прокачаєш логіку та уважність — щоб бачити зв’язки між подіями.

Долучайся до вебінару і прокачай навички перед НМТ!

Zoom-конференція

YouTube-трансляція

Знайди правильні відповіді на задачі у Telegram-каналі «Вступ це легко» — і підвищуй шанси отримати подарунок від Kharkiv IT Cluster!

Під час зустрічі поговоримо про феномен фронтиру – прикордонного простору, який у XVII–XVIII століттях формував особливу соціальну, військову та культурну реальність.

Саме в цьому контексті розвивалися Слобідські козацькі полки та їхні полкові центри, одним із яких був Харків.

Лекція дозволить краще зрозуміти, як місто формувалося як частина козацького порубіжжя і як ці процеси вплинули на його подальший розвиток – від укріпленого поселення до важливого економічного, політичного та культурного центру.

Лекцію проведе Денис Журавльов – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України.

Харків
15 квітня, середа, 18:00

Офіційний анонс за посиланням.

Адресу локації буде повідомлено після реєстрації напередодні заходу.