Лекція професора Л. Ю. Посохової у Харківському ЛітМузеї. Запрошуємо відвідати!

16 липня 2020 р. у Харківському ЛітМузеї відбулася лекція, д.і.н, професора кафедри історії України Л. Ю. Посохової на тему: «Книга за книгою: що читали в Україні в ранньомодерну добу?».

Повний запис лекції на каналі Харківського ЛітМузею

Організаторами заходу виступили Харківський ЛітМузей спільно з Український інститут національної пам’яті. Лекція відбулась в межах лекційного циклу «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України (XVI — XVIII ст.)»

Повна програма лекційного циклу «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України (XVI — XVIII ст.)» за посиланням.

Доцент Р. Г. Любавський сертифікував курс у системі дистанційного навчання університету

30 червня 2020 року доцент кафедри історії України Р. Г. Любавський отримав сертифікат «Про визнання інформаційного ресурсу системи електронного (дистанційного) навчання як навчально-методичної праці» з курсу «Історична інформатика».

Вітаємо Романа Геннадійовича та бажаємо нових успіхів!

Старший викладач Д. В. Журавльов взяв участь у обговоренні проблем пам’яті про Другу світову війну

26 червня старший викладач кафедри історії України Д. В. Журавльов взяв участь в в ефірі «Свобода слова Савіка Шустера» як експерт Каразінського університету. Телеміст Харків-Київ-Львів транслювався наживо, під час якого історики з провідних ВНЗ України обговорювали проблеми пам’яті про Другу світову війну та аспекти обʼєднання українців навколо спільної історичної спадщини.

Лекція професора Гжегоша Новіка, присвячена подіям польсько-російської війни 1918–1920 (діяльності радіорозвідки)

Шановні колеги нажаль організатори змушені сповістити, що Міжнародна наукова конференція «Україна і Польща: 100 років співробітництва (до річниці Варшавської угоди)» скасована через карантинні заходи, проте маємо чудову нагоду долучитися до лекції професора Гжегоша Новіка, присвяченої подіям польсько-російської війни 1918–1920 (діяльності радіорозвідки).
Для реєстрації необхідно надіслати лист з даними (ім’я, прізвище, назва університету на адресу: klubpl@msz.gov.pl. Лист з даними назвати : „spotkanie z historią”. Реєстрація дo 27 травня (середа) до 11.00.

Детальніша інформація мовою оригіналу:

Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku oraz Ambasada Rzeczypospolitej Polskiej w Kijowie zapraszają na wykład pana prof. dr hab. Grzegorza NowikaZanim złamano „Enigmę” rozszyfrowano „Rewolucję”. Polski radiowywiad podczas wojny z bolszewicką Rosją 1918–1920”. Wykład w języku polskim odbędzie się w formie on-line (platforma Zoom) w dniu 30 maja (sobota) o godz. 10.30 – 12.00.

Spotkanie organizowane jest w ramach Klubu Nauczycieli Języka Polskiego.

 Wszystkich zainteresowanych serdecznie zapraszamy.

W celu zarejestrowania się na spotkanie, prosimy o przesłanie Państwa danych (imię i nazwisko, szkoła w jakiej Pan/Pani pracuje / uczelnia na której Pan/Pani studiuje) na adres mailowy klubpl@msz.gov.pl.

Uprzejmie prosimy umieścić w tytule maila informację: „spotkanie z historią”. Uwaga: zgłoszenia przyjmowane są do 27 maja br (środa) do godz. 11.00.

Uczestnictwo bezpłatne.

Викладачі кафедри стали переможцями конкурсу наукових робіт

Доцент Роман Любавський і старший викладач Євген Захарченко стали переможцями конкурсу малих наукових робіт для викладачів східноукраїнських університетів, який проводив Харківський офіс Фонду Конрада Аденауера. Дослідницький проект «Топонімічна химера»: перейменування в Харкові, конфлікт пам’ятей та ідентичностей» було відібрано організаторами, як один з кращих серед 70 робіт, поданих на конкурс.

Вітаємо колег та бажаємо успіхів!

Науковий семінар кафедри історії України за участю Георгіоса Тзіафети (ФРН)

5 березня 2020 р. вдбувся науковий семінар кафедри за участю
Георгіоса Тзіафети, наукового співробітника кафедри нової та новітньої історії Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга «Історія Ленінградської дамби: проблеми, рішення, конфлікти». В межах семінару Г. Тзіафета презентував свої наукові студії, що знаходяться на перехресті історичної урбаністики, екологічної історії, нової соціальної та культурної історії. Особливістю підходу до вивчення проблематики стали методологічні засади Французької школи Анналів та робіт Фернана Броделя, що ставлять за мету аналіз певного історичного процесу у довготривалій перспективі. У фокусі дослідження Г. Тзіафети знаходяться проблеми взаємовідносин між людиною та природою, людиною та владою. Проблема побудови Ленінградської дамби на думку автора репрезентує процес тривалої боротьби людини/суспільства/влади з природою як зі стихією, яку зазначені актори намагаються підкорити.

Детальніше про Георгіоса Тзіафета за посиланням.

Цикл лекцій наукового співробітника Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (ФРН) Георгіоса Тзіафети

У межах міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбувся цикл лекцій наукового співробітника Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (ФРН) Георгіоса Тзіафети. Лектор зосередив увагу на особливостях дослідження міських інфарструктурних об’єктів, а також висвітлив проблеми розвитку українських земель у контексті Східного Середземномор’я та Чорноморського регіону в ХХ ст.

Детальніше про Георгіоса Тзіафета за посиланням.

Цикл лекцій наукової співробітниці Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (ФРН) Ольги Малінової

У межах міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбувся цикл лекцій наукового співробітника Університету імені Фрідріха-Александра к. і. н. Ольги Малинової. Лекторка зосередила увагу на соціологічних підходах у дослідженнях історії міст, а також зазначила особливості урбаністичних студій Європи та США. На лекціях також було розглянуто такий напрям, як історія екології міст.

Детальніше про Ольгу Малінову за посиланням.

Круглий стіл «Урбаністичні студії в Україні: міський простір та символічні образи»

Запрошуємо взяти участь у роботі круглого столу «Урбаністичні студії в Україні: міський простір та символічні образи», що відбудеться в межах 73-ї Міжнародної конференції молодих учених «Каразінські читання».

Організатори круглого столу пропонують обговорити проблеми дослідження та переосмислення символічного простору Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси та Харкова протягом другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. Заохочуються доповіді, присвячені місцям колективної пам’яті, комемораційним практикам, а також практикам саморепрезентації зазначених міст (використання символів та емблем, формування пантеону місцевих героїв, відзначення «визначних» подій і дат тощо).

Тематичні напрями роботи круглого столу:

  • Знакове середовище, комемораційні та ритуальні практики міст України.
  • Еволюція культурного ландшафту міст України, наслідки соціокультурних і суспільно-політичних трансформацій.
  • Варіанти місцевих ідентичностей, конфліктні зони та канали діалогу.
  • Візуальні образи міст України: джерела та методи дослідження.

Хто може подавати заявки на участь: молоді дослідники (до 35 років), аспіранти та студенти.

Місце та час проведення круглого столу: 24 квітня 2020 року; історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Заявку на участь у круглому столі та тези доповідей (до 4 тис. знаків) просимо подавати до 15 березня 2020 року (включно) через спеціальну електронну форму. Тези мають містити наступні елементи: заголовок; ім’я (повністю) та прізвище автора; заклад, де навчається або працює автор; текст без малюнків, таблиць, посилань та списку літератури. Допускаються лише загальноприйняті скорочення. В тезах необхідно чітко сформулювати наукову проблему, обґрунтувати її новизну та актуальність, коротко схарактеризувати історіографію, джерела і методи дослідження, описати хід та результати дослідження, сформулювати висновки. Організатори круглого столу залишають за собою право відхиляти тези, що не відповідають означеним вимогам.

Організатори круглого столу: науковий проект «CityFace: Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу»; історичний факультет ХНУ імені В.Н.Каразіна; кафедра історії України та кафедра історіографії, джерелознавства та археології

З організаційних питань просимо звертатися до Євгена Захарченка 
(ye.zakharchenko@karazin.ua) або Євгена Рачкова (yevhen.rachkov@karazin.ua).

Семінар-обговорення щодо розробки освітньої платформи з вивчення історії Голокосту та еврейських студій в Україні

Старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики Євген Захарченко взяв у часть у семінарі-обговоренні щодо розробки освітньої платформи з вивчення історії Голокосту та еврейських студій в Україні для викладачів вищих навчальних закладів, який відбувся у Києві 23 лютого 2020 р.

Участь у семінарі також взяли науковці та викладачі з Українського католицького університету (Львів), Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Рівненського державного гуманітарного університету, Центру студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» (Рівне), Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ), Херсонського державного університету та Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова.

Метою заходу було обговорити серед молодих науковців та викладачів українських ВНЗ особливості розробки та впровадження нових курсів та спецкурсів, розширення їхнього тематичного спектру та можливості репрезентації історії єврейства та Голокосту. Обговорення має допомогти організаторам у процесі розробки нового освітнього порталу, який би могли використовувати викладачі ВНЗ, учителі, студенти та учні.

Семінар відбувся за сприяння та ініціативи Центру перспективних досліджень Голокосту імені Джека Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон, Округ Колумбія).