Офіційний сайт кафедри історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, Україна)
В.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський отримав нерезидентську дослідницьку стипендію від Центру міждисциплінарних українознавчих студій «Denkraum Ukraine» («Think Space Ukraine») при Університеті Регенсбурга (ФРН).
Перелік стипендиатів за посиланням.
Щиро вітаємо Романа Геннадійовича та бажаємо йому подальших наукових звершень!
Запрошуємо на гостьову лекцію професора Ігоря Галаґіди(Гданський університет) на тему:«Провокація “Зенона”»
Дата: 9 квітня 2026 року
Час: 10:10
Лекція відбудеться в межах курсу«Міжнародна діяльність Організації українських націоналістів у період Холодної війни (1946–1991)» доцента кафедри Grygoriy Riy.
Ігор Галаґіда — професор Гданського університету, польський історик українського походження, у 2001-2018 рр. — науковий співробітник Інститут національної пам’яті Польщі (Гданськ).У центрі лекції — дослідження операції «Ц-1» (C-1), яку у 1950–1954 рр. спільно проводили комуністичні спецслужби Польщі (МБП) та СССР (МГБ) проти ОУН(б) та британської розвідки Secret Intelligence Service.Лекція базується на монографії автора:“Prowokacja „Zenona”” (2005), написаній на основі раніше засекречених архівних матеріалів.
24 березня 2026 р. в межах проєкту «Школа вихідного дня» Каразінського університету? для школярів під час канікул Євген Захарченко, доцент кафедри історії України прочитав науково-популярну лекцію «Україна та Росія: війна пам’ятей, битва за історію».
Леція була присвячена формуванню історичної пам’яті, політичному використанню минулого під час сучасної російсько-української війни. У центрі уваги було порівняння найбільш тригерних історичних подій, які використовуються державою агресором для легітимації своїх дій з епізодами минулого, що стають засадничими для формування політики пам’яті в сучасній Україні.
20 березня 2026 р. в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент, в.о. завідувача кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція Олександра Аврамчука (Варшавський університет).
Лекцію було присвячено аналізу російських історичних міфів про Україну та механізмів їх функціонування в сучасному політичному й інтелектуальному просторі. У центрі уваги — книга лектора — «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію», у якій здійснено критичний розбір ключових наративів російської історичної політики щодо України.
Обговорення було зосереджене на таких проблемних полях:
Гостьова лекція дозволила студентам ознайомитися з сучасними підходами до аналізу історичної політики та критичного переосмислення усталених інтерпретацій минулого.
Олександр Аврамчук — історик, Ph.D., дослідник інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи. У 2021 р. захистив дисертацію у Варшавському університеті, присвячену вкладу польських інтелектуалів у творення українських студій у США під час Холодної війни. Співавтор книжки «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію». Разом з Іллею Кабачинським веде історичний подкаст «Без оголошення війни».
28 лютого 2026 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбулася перша очна зустріч учасників робітні «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».
У заході взяли участь представники різних університетів країни.
Кафедру історії України представляли в.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський та к.і.н., доцент Євген Захарченко. Під час зустрічі було обговорено особливості роботи з джерелами, можливості інтеграції цифрових ресурсів у навчальний процес. Робітня передбачає регулярні зустрічі та спрямована на розширення інструментарію викладання історії України та Східної Європи.
Детальніше про проєкт за посиланням.
25 лютого 2026 року, до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відбувся Магістерський науковий колоквіум у межах курсу «Актуальні проблеми історії України» кафедри історії України. У фокусі обговорення була історія Криму, кримських татар, політика пам’яті, проблеми міжнародних відносин, збереження спадщини та реституції.
Доповідачі:
• Єкатерина Коржавіна. Кримські студії: від радянської історіографії до сучасної парадигми.
• Олександр Чумак. Війни пам’яті: Крим для історичної політики України та Росії в 2014-2022 рр.
• Дмитро Лапко. Кримські старожитності: проблеми збереження спадщини та реституції.
• Андрій Гребінник. Кримські татари та українці: вороги, союзники, жертви, сусіди.
• Антон Кайзлер. Крим у геополітиці Чорноморського регіону та Східної Європи.
Дискутантами, модераторами та організаторами заходу стали викладачі кафедри історії України:
• доцент Денис Журавльов
• доцент Євген Захарченко
• доцентка Анастасія Земська
• в. о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.
6 лютого 2026 року з нагоди 221-ї річниці від дня відкриття Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, відбулося урочисте засідання Асамблеї вчених рад за участю керівництва, представників професорсько-викладацького складу, студентства, друзів університету та почесних гостей.
Подякою Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумліну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність було нагороджено доцента кафедри історії України Дениса Журавльова.
Вітаємо Дениса Володимировича та бажаємо йому подальших професійних успіхів.
Доцент кафедри історії України Григорій Рій презентував свою науково-популярну книгу «Таємні місії ОУН. Міжнародна діяльність в часи Холодної війни». в ЄрміловЦентрі Каразінського університету.
Спираючись на розсекречені архіви ЦРУ, британської розвідки та ГДА СБУ, автор аналізує дипломатичні й розвідувальні контакти ОУН, участь її діячів у міжнародних антикомуністичних мережах та спроби представити українське питання на світовій арені. У центрі уваги — конкретні операції, імена й політичні контексти без спрощень і міфологізації.
Модератором заходу виступив Вахтанг Кіпіані, історик та журналіст, військовослужбовець 2-го корпусу НГУ «Хартія».
Захід зібрав широке коло слухачів, студентів, викладачів та чимало зацікавлених осіб.
Протягом 18–25 жовтня 2025 року студентки історичного факультету взяли участь у першому етапі німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)», присвяченій темі примусової праці в часи нацизму з особливою увагою до історій французьких та українських примусових робітників та робітниць. Головним організатором програми є Асоціація дитячих та молодіжних обмінів «Kijuga e. V.» (Берлін) у співпраці з французькою організацією ECCO (Доншері).
Партнерами проєкту є кафедра історії України Каразінського університету, кафедра нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра міст Ерлангена-Нюрнберга. Програма фінансується Німецько-французьким молодіжним офісом (DFJW/FGYO).
До складу групи від університету увійшли семеро студенток бакалаврської програми «історія та археологія», зокрема ті, що пишуть курсові та дипломні роботи на кафедрі історії України: Владислава Різніченко, 3 курс (наук. керівник проф. Людмила Посохова), Анастасія Звада, 3 курс (наук. керівник: доц. Роман Любавський), Діана Кобзар, 2 курс та Єлизавета Спасьонова, 4 курс (наук. керівник: доц. Євген Захарченко), а також студентки з інших кафедр: Олександра Іванюк (1 курс), Вікторія Лащенко (3 курс), Єлизавета Малік (4 курс). Керівник групи — доц. Євген Захарченко.
Перший етап програми проходив у Німеччині. Учасники та учасниці з Франції, Німеччини та України відвідали музеї, архіви, меморіальні комплекси та документаційні центри з вивчення історії та популяризації пам’яті про примусову працю в Третьому Райху в Берліні, Ерлангені та Нюрнберзі, взяли участь у спеціально організованих воркшопах з вивчення егодокументів українських примусових робітників та робітниць на базі Центру документації нацистської примусової праці (Dokumentationszentrum NS-Zwangsarbeit) в Берліні та кафедри нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи в Ерлангені Університету Фрідріха-Олександра
У межах програми учасники відвідали історичні центри Берліна та Нюрнберга, музейно-меморіальний комплекс концентраційного табору Заксенгаузен, архів міста Ерланген, меморіальний комплекс з’їздів націонал-соціалістичної партії в Нюрнберзі та Меморіальний будинок, де проходили Нюрнберзькі процеси. Наступні етапи німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)» заплановані на квітень та липень 2025 року на території Франції та Польщі відповідно.
Детальніше про поїздку дивіться на офіційній сторінці кафедри у мережі Фейсбук.
15-17 жовтня 2025 р. у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» проходила Міжнародна конференція «Ad fontes», присвячена 410-літтю Академії.
З доповіддю на конференції виступила професорка кафедри історії України Людмила Посохова. У конференції взяли участь науковці з України, Австрії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Румунії, США.
Програма конференції за посиланням.