Рубрика: Актуальні події

У травневому випуску Каразінської газети опубліковано інтерв’ю з доктором історичних наук, професоркою кафедри історії України Людмилою Посоховою.

У розмові Людмила Юріївна поділилася спогадами про свій шлях у науці, розповіла про власні наукові зацікавлення та найважливіші дослідницькі проєкти, а також окреслила сучасні тенденції розвитку історичної науки. Окрему увагу було приділено питанням історичної освіти, підготовки майбутніх істориків, ролі цифрових технологій у дослідженнях та значенню міжнародної академічної співпраці.

В інтерв’ю професорка наголосила на важливості історії для формування громадянської свідомості та осмислення суспільних процесів, особливо в умовах повномасштабної війни. Також Людмила Посохова розповіла про своїх учнів, наукові досягнення кафедри та значення університетської спільноти для розвитку української науки.

Запрошуємо ознайомитися з повним текстом інтерв’ю в Каразінській газеті .

Аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко успішно завершила курс «Have We Ever Been Modern? Modernism, Modernity, and Modernization in Twentieth-Century Ukraine» («Чи були ми коли-небудь модерними? Модернізм, модерність і модернізація в Україні ХХ століття») у межах сертифікатної програми Invisible University for Ukraine (IUFU).

Invisible University for Ukraine (IUFU) — міжнародна сертифікатна програма з нарахуванням кредитів ECTS для українських студентів та аспірантів, чиє навчання постраждало внаслідок війни. Програма реалізується Центральноєвропейським університетом у співпраці з українськими партнерами — Львівським національним університетом імені Івана Франка та Українським католицьким університетом, європейськими партнерами — Колегіумом Імре Кертеса при Єнському університеті (Німеччина), а також міжнародним партнером — кафедрою політичних наук і менеджменту Університету Агдера (Крістіансанн, Норвегія).

В останній день перебування у Парижі учасники та учасниці німецько-французько-українського культурного обміну “Діалог слідів” підбили підсумки відвідин історичних місць, музеїв та меморіальних комплексів, обмінялися враженнями і розпочали роботу над записом подкастів та програм для радіо. Робота триватиме і далі в своїх країнах.

Кінцевою метою проєкту є створення цифрового інформаційного продукту в сфері публічної історії, присвяченого тематиці примусової праці в роки націонал-соціалізму.

Наступний етап програми заплановано на липень 2026 р. у Польщі, у Варшаві та Кракові з відвідинами Музею Варшавського повстання, меморіалу Аушвіца-Беркенау та інших провідних закладів.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

• Анонси
• Новини
• Фотогалереї

Під час програми «Діалог слідів», німецько-французько-українського культурного обміну, присвяченого вивченню примусової праці в добу націонал-соціалізму, на території Франції, українська група відвідала знамените кладовище у Парижі Монпарнас.

Метою відвідин, під час вільного часу перебування у Парижі, було відати шану знаменитому українському політичному діячу, одному з будівничих української державності, головному отаману армії УНР, голові директорії — Симону Петлюрі.

У програмі обміну беруть участь студентки історичного факультету 1-4 курсу історичного факультету бакалаврської програми «історія та археологія».

Співорганізатором є кафедра історії України, в.о завідувача кафедри — Роман Любавський, керівник студентської групи, заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України — Євген Захарченко у партнерстві з кафедрою історії Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра Ерлангена-Нюрнберга за підтримки організації Kiyuga.eV (ФРН) та ЕС-СО (Доншері, Франія).

22 квітня 2026 р. у межах другого етапу міжнародного проєкту “Слідами пам’яті”, присвяченого вивченню примусової праці в добу націонал-соціалізму, студентки історичного факультету Каразінського університету відвідали регіональний державний архів Арден.

У фондах архіву зберігаються різноманітні джерела періоду Другої світової війни: мапи населених пунктів, особисті картки та списки примусових робітників, вивезених з регіону до Німеччини, пропагандистські матеріали, діловодна документація місцевої поліції.

Співробітники архіву надали окремі справи та теки з відповідними групами документів для ознайомлення та опрацювання учасниками та учасницями проєкту. Результатами цієї роботи з документами має стати запис подкастів для цифрового порталу німецького радіо Corax, що є одним зі співорганізаторів програми німецько-французько-українського обміну.

Робота поєднує компетенції архівістики, джерелознавства, сторії та роботи зі сучасними цифровими технологіями, принципами контент менеджменту. Головна ідея проєкту полягає у конвертації архівних та особистих родинних історій у публічну сферу, популяризація історії та пам’яті про Другу світову війну та примусову працю в сучасних цифрових медіа.

Також учасники та учасниці проєкту відвідали місце колишнього табору де працювали місцеві примусові робітники та євреї, яких згодом було відправлено до Аушвіцу. Меморіальний комплекс представляє залишки однієї з будівель табору, щільної діброви по якій прокладено символічну стежку пам’яті з інформаційними стендами та цитатами із особових джерел в’язнів цього табору.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

До роковин Чорнобильської трагедії запрошуємо долучитися до студентського колоквіуму.

16-17 квітня 2026 р. представники кафедри історії України – в.о. завідувача, к.і.н, доцент Роман Любавський та аспірантка кафедри Юлія Єременко взяли участь у Х науково-теоретичному семінарі з циклу «Повсякдення: візії та смисли». Фокус цьогорічного семінару: «НАШЕ (ПОСТ)КОЛОНІАЛЬНЕ МИНУЛЕ / СУЧАСНЕ В ОПТИЦІ ПОВСЯКДЕННЯ».

Виступ Романа Любавського було присвячено містобудівним проєктам радянської влади 1930-х рр. та їх подальшій рецепції: «Соціалістичні міста в УСРР: ідея, реалізація, спадщина».

Юлія Єременко виступила із доповіддю: «Український націонал-комунізм і радянська модернізація: постколоніальний погляд на політичні альтернативи».

За результатами роботи семінару планується публікація колективної монографії.

Протягом 19 — 26 квітня 2026 р. відбувається другий етап міжнародного академічного проєкту “Слідами пам’яті”, присвяченого вивченню досвіду примусової праці у добу націонал-соціалізму.

Метою проєкту є організація спільних німецько-французько-українських культурних обмінів, відвідування місць пам’яті, музеїв та виставок присвячених тематиці на території Німеччини, Франції та Польщі.

Перший етап проєкту протягом жовтня 2025 року пройшов у Німеччині, в Берліні, Нюрнберзі та Ерлангені.

Зараз триває другий етап — у Франції, в населених пунктах Ардену — Шарльвіль-Мезь’єр і Доншері, та в Парижі. Від української сторони участь бере група студенток 1 — 4 курсу Каразінського університету, історичного факультету бакалаврської програми “історія та археологія”.

Наступний етап заплановано влітку 2026 р. на території Польщі.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

9 квітня 2026 року в межах курсу «Міжнародна діяльність Організації українських націоналістів у період Холодної війни (1946–1991)» (викладач — к.і.н., доцент кафедри історії України Григорій Рій) відбулася гостьова лекція професора Ігоря Галадіди на тему “Провокація “Зенона””.

Під час лекції професор пояснив, як польські комуністичні спецслужби намагалися зірвати співпрацю бандерівського крила Організація українських націоналістів з британською розвідкою. Йшлося про спроби налагодити канали переходу кур’єрів і підготовлених агентів, які мали підтримувати зв’язок з українським підпіллям на території України наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років.

Окрему увагу було приділено операції «Ц-1» (1950–1954), яку реалізовували польські спецслужби у співпраці з органами безпеки УРСР і СРСР. Ключову роль у цій операції відіграв Леонід Лапінський — колишній учасник українського підпілля, завербований у 1948 році. За його участі було створено так зване «легендоване підпілля» на території Польщі, яке використовували для введення в оману: через нього спецслужби підставляли своїх агентів і дезінформували керівництво Закордонних Частин ОУН та британську розвідку.

Лекція викликала жвавий інтерес серед студентів. Наприкінці зустрічі учасники мали можливість поставити запитання та долучитися до дискусії про співпрацю українського визвольного руху з іноземними розвідками в умовах Холодної війни.

10 квітня 2026 року відбувся захист робіт І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань i спеціальностей (історія та археологія).

І місце посів студент 1 курсу магістратури Марат Величко (науковий керівник – к.і.н., доц. Любавський Р. Г.), ІІ місце – студентка 2 курсу Майя Жук (науковий керівник – к.і.н., доц. Захарченко Є. Ю.).

Вітаємо переможців та всіх учасників конкурсу і бажаємо подальших наукових успіхів!