Офіційний сайт кафедри історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, Україна)
Доцент Р. Г. Любавський та старший викладач Є. Ю. Захарченко підготували спеціальне методичне видання для учнів 11 класів загальноосвітніх шкіл, що отримало гриф Міністерства освіти та науки України.
У Каразінському університеті за ініціативи кафедри історії України в межах меморіальних зустрічей пам’яті проєкту “Erinnerung lernen/Вчимося пам’ятати” відбулася лекція-дискусія «Місце пам’яті про Голокост у сучасній Україні. Важкий спадок та актуальні тенденції». Слухачами лекції стали студенти 3 курсу, що обрали міжфакультетську дисципліну за вибором «Історична політика в Україні (наприкінці 1980-х–на початку 2000-х ст.)», запропоновану старшим викладачем Євгеном Захарченком.
Лектором виступив директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Національної академії наук України Анатолій Подольський. Коло його наукових інтересів — історія євреїв України ХХ століття, історія Голокосту, українсько-єврейські відносини в історичній перспективі, порівняльні дослідження історії геноцидів ХХ століття, студії з культури й політики пам’яті про Другу світову війну.
У межах доповіді лектор розповів про наслідки німецької ідеології і пропаганди, офіційну радянську політику пам’яті про нацистську окупацію України, культуру пам’яті в суверенній Україні після 1991 року, її моделі в сучасній Україні, зокрема неорадянську й пострадянську, націоналістичну, європейську та пам’ять як політику.
Також під час заходу презентовано видання Українського центру вивчення історії Голокосту.
Фото: Вікторія Якименко. Більше фото на сторінці кафедри у мережі Фейсбук.
Сучасний українській інформаційний простір насичений різними, іноді протилежними, візіями минулого. Його інтерпретаторами дедалі частіше стають політичні та громадські діячі, журналісти, медіаексперти, письменники та ін. В умовах розширення функцій і зон впливу нових медіа, голоси професійних дослідників залишаються не почутими широкою аудиторією. Представники історичного цеху, як правило, неохоче виходять за межі університетів, у медійне поле, натомість зосереджуються на створенні фахових, проте часто незрозумілих для пересічного і непідготовленого читача текстів. Через художні фільми та телепередачі на історичну тематику, колонки, блоги, соціальні мережі поширюються образи (за версією одних авторів «справжньої», на думку інших – альтернативної) історії. У цих умовах об’єктом вивчення історика стає не тільки, власне, минуле, а й практики інструменталізації, популяризації, використання минулого.
У межах круглого столу пропонуємо, серед інших, зосередитися на обговоренні таких тем:
Круглий стіл відбудеться 24 квітня 2020 року в межах 73-ї Міжнародної конференції молодих учених «Каразінські читання», присвяченій 215-річчю від заснування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Заявку на участь у конференції та тези доповідей (до 4 тис. знаків з пробілами) просимо подавати до 15 березня 2020 р. (включно) через спеціальну електронну форму. Тези мають містити такі елементи: заголовок; ім’я (повністю) та прізвище автора; заклад, де навчається або працює автор; текст без малюнків, таблиць, посилань та списку літератури. Допускаються лише загальноприйняті скорочення. У тезах необхідно чітко сформулювати наукову проблему, обґрунтувати її новизну та актуальність, коротко схарактеризувати історіографію, джерела і методи дослідження, описати хід та результати дослідження, сформулювати висновки. Тези, що не містять наукової новизни та дослідницької частини, прийматися не будуть. Редколегія залишає за собою право відхиляти тези, що не відповідають означеним вимогам. Збірник тез конференції буде надрукований до початку конференції. Подати заявку можна за посиланням.
Офіційний інформлист за посиланням.
Студентки кафедри історії України Влада Сабадаш (3 курс) та Ірина Майорова (2 курс) здобули друге місце у складі команди історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна посіли ІІ місце на Всеукраїнському студентському турнірі з історії, що проходив протягом
5-7 листопада 2019 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
У Турнірі взяли участь 126 студентів — 42 команди вищих навчальних закладів України з 19 областей.
Також, учасниця команди Влада Сабадаш здобула спеціальну грамоту за найкраще рецензування в межах Турніру.
Євген Захарченко, старший викладач кафедри, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики взяв участь у міжнародному науковому семінарі з цифрової історії «Історичність візуальності й історіографія зображень: нові форми цифрової і візуальної історії/гуманітаристики» в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи.
З детальною програмою семінару можна ознайомитися за посиланням.
Семінари з цифрової історії Центру міської історії обговорюють методологічні, етичні і теоретичні питання створення, збору і аналізу цифрових чи оцифрованих фотографій та відеозаписів як свідчень про минуле та світи, у яких жили чи живуть люди. Також семінари зачіпають питання просвітницького призначення історичних візуальних даних, які використовуються для створення змістовних презентацій і лекцій для різної аудиторії. Мета семінарів — дискусія про існуючі можливості і виклики цифрової історії між дослідниками
11 жовтня 2019 р. у стінах історичного факультету за ініціативи кафедри історії України Харківського національного університету імені В.М. Каразіна відбулося відкриття тематичної виставки «За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр.», присвяченої долям окремих людей, що не побоялися висловити свій протест вторгненню військ Варшавського договору в серпні 1968 р. Співавторами виставки виступили Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті та Центр досліджень визвольного руху.
У відкритті взяли участь декан історичного факультету Сергій Литовченко, почесний консул Чеської Республіки у Харкові Олег Чігрінов, один із співавторів виставки, співробітник Відділу аналізу тоталітарних режимів Українського інституту національної пам’яті Віталій Бака та співробітник філії Чеського Центру у м. Харкові Лібор Кожушнік.
Відкриваючи виставку, Сергій Литовченко гостинно привітав відвідувачів заходу на історичному факультеті та наголосив на тому, що такі виставки дають можливість студентам-історикам краще зрозуміти методику роботи та опрацювання історичних джерел. Олег Чігрінов наголосив на важливості подій Празької весни 1968 р. не лише для чеської та словацької, але й для української історії. Віталій Бака коротко розповів про історію створення виставки, український варіант якої є спільною працею українських та чеських дослідників, а також акцентував на важливості відкриття архівів вітчизняних спецслужб, матеріали з фондів яких допомогли підготувати банери про українські історії протесту. З діяльністю та проектами Чеського Центру, зокрема його харківського філіалу, ознайомив гостей заходу Лібор Кожушнік. Він також розповів присутнім про можливість вивчення чеської мови на курсах, які проводяться у Харкові викладачами Центру.
Гості, співробітники та студенти ХНУ ім. В.Н. Каразіна мають можливість ознайомитися із матеріалами виставки до 28 жовтня.
Підготовка матеріалів виставки тривала з 2008 до 2018 року. Ці документи, фотографії та інтерв’ю автор Адам Граділек збирав разом з Петром Блажеком, Штєпаном Черноушеком, Міхаелом Стоіловим, Ярославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм Бакою, Анатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.
Фото: Вікторія Якименко.
Більше фото в спеціальному альбомі на нашій сторінці у мережі Фейсбук.
Протягом 2019-2020 н. р. на кафедрі перебуватиме Філіп Копатц з Університету Велша (США) для проведення дослідницької і асистентської роботи. Його стажування відбуватиметься за програмою English Teaching Assistantship в межах «Стипендії імені Фулбрайта». Філіп Копац буде асистувати у викладанні англійської мови, досліджуватиме методику викладання англійської мови як іноземної, допомагатиме у проведенні позакласних занять і англомовних гуртків для студентів і науковців кафедри та факультету. Окрім цього, стажування дозволить стипендіату поглибити знання у галузі історії України, ознайомитися з джерельною базою та українською історіографію для подальшого розвитку власних наукових студій.
4-7 вересня 2019 року на історичному факультеті перебувала делегація науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга, яку очолювала професор кафедри історії Східної Європи Юлія Обертрайс. У складі делегації були професори, студенти та наукові співробітники Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Візит до ХНУ імені В.Н. Каразіна здійснювався у межах Договору про співробітництво між нашими університетами, а також згідно програми академічної мобільності Erasmus+ (координатор програми з боку ХНУ імені В.Н. Каразіна – професор Людмила Посохова).
4-6 вересня 2019 року професор кафедри історії України Л. Посохова, доцент Р. Любавський, старші викладачі Є. Захарченко, Д. Журавльов та С. Нижнікова, співробітники університетських музеїв В. Півень та С. Задніков провели для гостей кілька екскурсій. Гості відвідали музеї та історичні місця Харкова. 5 вересня 2019 р. завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології професор С. Посохов прочитав для науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга лекцію на тему «Сучасна українська історіографія: спадок, фактори трансформації та нові обрії». 6 вересня делегація разом з Л. Посоховою відвідала Полтаву. У цій поїздці взяли участь також студенти факультету та співробітниця Навчальної лабораторії історичної інформатики Х. Піонтковська.
Детальніше за посиланням.
Прохання заповнити онлайн-форму для участі у семінарах.