Автор: admin

25 березня у межах Тижня кар’єри Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася зустріч студентів і аспірантів із Мар’яною Мазурак — заступницею директорки Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів).

Захід відбувся за ініціативи кафедри історії України історичного факультету. Координатором заходу виступив в.о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.

Мар’яна Мазурак розповіла про діяльність Центру міської історії — провідної дослідницької інституції, що системно працює у сфері міської, цифрової та публічної історії. Учасники зустрічі дізналися про можливості для студентів і аспірантів: стажування, дослідницькі резиденції, участь в освітніх програмах, літніх школах та академічних заходах Центру.

Варто зазначити, що зустріч відбулася в контексті вже оформленого інституційного партнерства: у січні 2026 року між історичним факультетом ХНУ імені В. Н. Каразіна та Центром міської історії було підписано договір про співпрацю. Він закріпив тривалу взаємодію кафедри історії України з Центром і відкрив новий етап спільних проєктів — зокрема, серію робітень «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».

Захід став ще одним кроком у реалізації партнерства двох інституцій та підтвердив спільну зацікавленість у розбудові можливостей для здобувачів вищої освіти різних рівнів та науково-педагогічних працівників факультету.

• 

23 березня 2026 р. у межах Тижня кар’єри відбулася зустріч студентів із випускницею факультету — Світланою Ткачук, оглядачкою Головної редакції оперативної інформації Укрінформ.

Під час зустрічі Світлана поділилася власним шляхом у журналістиці — від навчання на історичному факультеті до роботи в інформаційному агентстві. Окремо йшлося про досвід стажування у пресслужбі Верховної Ради України та про специфіку роботи з оперативною інформацією.

Особливу увагу спікерка звернула на те, що базова історична освіта та soft skills, здобуті під час навчання, стали важливим підґрунтям для професійної діяльності в медіа.

Серед ключових навичок, які обговорювалися:
— вміння відокремлювати факт від думки;
— фактчекінг і протидія дезінформації;
— навички збору та аналізу інформації, роботи з великими обсягами даних;
— комунікативні навички та здатність сприяти діалогу між владою і суспільством.

Окремо було підкреслено, що саме критичне мислення є базовою компетенцією, яка дозволяє ефективно працювати як у сфері історії, так і в журналістиці.

Зустріч стала для студентів можливістю побачити, як навички, здобуті під час навчання на історичному факультеті, реалізуються у професійній сфері.

20 березня 2026 р. в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент, в.о. завідувача кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція Олександра Аврамчука (Варшавський університет).

Лекцію було присвячено аналізу російських історичних міфів про Україну та механізмів їх функціонування в сучасному політичному й інтелектуальному просторі. У центрі уваги — книга лектора — «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію», у якій здійснено критичний розбір ключових наративів російської історичної політики щодо України.

Обговорення було зосереджене на таких проблемних полях:

• оптика деколонізації як аналітична рамка дослідження української історії;
• структура та відтворення історичних міфів у публічному й політичному дискурсах;
• інтерпретації українсько-російських відносин;
• проблеми декомунізації в Україні.

Гостьова лекція дозволила студентам ознайомитися з сучасними підходами до аналізу історичної політики та критичного переосмислення усталених інтерпретацій минулого.

Олександр Аврамчук — історик, Ph.D., дослідник інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи. У 2021 р. захистив дисертацію у Варшавському університеті, присвячену вкладу польських інтелектуалів у творення українських студій у США під час Холодної війни. Співавтор книжки «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію». Разом з Іллею Кабачинським веде історичний подкаст «Без оголошення війни».

13 березня 2025 року в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція докторки (PhD) Марії Пархоменко (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg, Німеччина).

Лекція була присвячена темі українських остарбайтерів у Німеччині під час Другої світової війни та сучасним підходам до дослідження історії нацистської примусової праці.

Однією з важливих проблем, на яку звернула увагу дослідниця, є втрата видимості українських примусових робітників у документах того часу. У нацистських адміністративних матеріалах українців часто записували як «росіян» або узагальнено як вихідців із СРСР. Унаслідок цього українські остарбайтери нерідко зникали з поля зору історії як окрема група.

Саме тому особливого значення набуває робота з архівними джерелами — особовими справами, листами, адміністративними документами та іншими матеріалами, які дозволяють реконструювати біографії примусових робітників і повернути їм індивідуальні історії та голоси.

Під час лекції також було представлено дослідницький та виставковий проєкт «NS-Zwangsarbeiter:innen aus der Ukraine in Franken / Нацистські примусові робітники з України у Франконії», започаткований у 2022 році. Проєкт поєднує архівні дослідження, цифрові бази даних та роботу з персональними історіями людей, вивезених до Німеччини на примусові роботи.

Гостьова лекція стала для студентів можливістю ознайомитися з сучасними міжнародними дослідженнями історії Другої світової війни та з методами роботи з джерелами, які дозволяють відновлювати долі людей, що довгий час залишалися «невидимими» в історії.

Більше про проєкт за посиланням.

28 лютого 2026 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбулася перша очна зустріч учасників робітні «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».

У заході взяли участь представники різних університетів країни.

Кафедру історії України представляли в.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський та к.і.н., доцент Євген Захарченко. Під час зустрічі було обговорено особливості роботи з джерелами, можливості інтеграції цифрових ресурсів у навчальний процес. Робітня передбачає регулярні зустрічі та спрямована на розширення інструментарію викладання історії України та Східної Європи.

Детальніше про проєкт за посиланням.

25 лютого 2026 року, до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відбувся Магістерський науковий колоквіум у межах курсу «Актуальні проблеми історії України» кафедри історії України. У фокусі обговорення була історія Криму, кримських татар, політика пам’яті, проблеми міжнародних відносин, збереження спадщини та реституції.

Доповідачі:
• Єкатерина Коржавіна. Кримські студії: від радянської історіографії до сучасної парадигми.
• Олександр Чумак. Війни пам’яті: Крим для історичної політики України та Росії в 2014-2022 рр.
• Дмитро Лапко. Кримські старожитності: проблеми збереження спадщини та реституції.
• Андрій Гребінник. Кримські татари та українці: вороги, союзники, жертви, сусіди.
• Антон Кайзлер. Крим у геополітиці Чорноморського регіону та Східної Європи.

Дискутантами, модераторами та організаторами заходу стали викладачі кафедри історії України:
• доцент Денис Журавльов
• доцент Євген Захарченко
• доцентка Анастасія Земська
• в. о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.

6 лютого 2026 року з нагоди 221-ї річниці від дня відкриття Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, відбулося урочисте засідання Асамблеї вчених рад за участю керівництва, представників професорсько-викладацького складу, студентства, друзів університету та почесних гостей.

• 

Подякою Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумліну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність було нагороджено доцента кафедри історії України Дениса Журавльова.

Вітаємо Дениса Володимировича та бажаємо йому подальших професійних успіхів.

Доцент кафедри історії України Григорій Рій презентував свою науково-популярну книгу «Таємні місії ОУН. Міжнародна діяльність в часи Холодної війни». в ЄрміловЦентрі Каразінського університету.

Спираючись на розсекречені архіви ЦРУ, британської розвідки та ГДА СБУ, автор аналізує дипломатичні й розвідувальні контакти ОУН, участь її діячів у міжнародних антикомуністичних мережах та спроби представити українське питання на світовій арені. У центрі уваги — конкретні операції, імена й політичні контексти без спрощень і міфологізації.

Модератором заходу виступив Вахтанг Кіпіані, історик та журналіст, військовослужбовець 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Захід зібрав широке коло слухачів, студентів, викладачів та чимало зацікавлених осіб.

11 лютого 2026 року за багаторічну сумлінну плідну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток наукового потенціалу України та з нагоди Міжнародного дня жінок і дівчат в науці «Подякою» Харківського міського голови було нагороджено професорку кафедри історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктора історичних наук Людмилу Юріївну Посохову.

Щиро вітаємо Людмилу Юріївну та бажаємо сил та натхнення на подальшу фахову наукову діяльність!

Шановні колеги!

23 лютого 2026 р. о 18:00 в змішаному форматі відбудеться публічна дискусія «Ідеї, контроль і насильство: як радянська Україна пережила 1920–1930-ті рр.».

Організаторами заходу є кафедра історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Захід відбудеться в межах стипендіальної програми імені Едуарда Зуба, заснованої родиною Едуарда Зуба спільно з Українським інститутом національної пам’яті, Благодійним фондом родини Бекетових-Алчевських та Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна.

Доповідачі:

Юлія Єременко — «Український націонал-комунізм: наїівні мрійники в лещатах тоталітаризму».

Дмитро Деркач (Національний університет «Києво-Могилянська академія» — «Голодомор очима Заходу: від ігнорування до визнання».

Модератор — Євген Захарченко (к. і. н., доцент кафедри історії України історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна)

Дискутант — Роман Любавський (к. і. н., доцент кафедри історії України історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна)

Формат роботи:

– доповіді — до 20 хвилин кожна;

– виступ дискутанта — до 20 хвилин;

– загальна дискусія — до 30 хвилин.

Місце проведення, а також посилання на конференцію повідомимо після реєстрації.

Офіційний інформлист за посиланням.