Автор: admin

У 1966 р. закінчив історичний факультет і почав працювати на кафедрі історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії старшим лаборантом кабінету методики викладання історії і одночасно займався науковою роботою під керівництвом проф. І. Л. Шермана. Тему дослідження було обрано таку: «Брестський мир в радянській історіографії (1918—1968 рр.)».

З вересня 1971 р. почав працювати викладачем кафедри історії України, якою тоді керував відомий історик професор І. К. Рибалка. Він привчав молодих викладачів поглиблено вивчати джерела з історії України, досконало знати всі періоди історії України. Після захисту у жовтні 1972 р. кандидатської дисертації із зазначеної теми М. З. Бердута продовжив працювати на кафедрі історії України. За ці роки Михайло Захарович підготував низку спецкурсів, загальнофакультетський лекційний курс «Українська етнологія». На кафедрі він виконував всі види викладацької роботи. Читав загальні та спеціальні курси з історії України, української етнології, історії рідного краю, національної і державної символіки України.

Проводив плідну науково-методичну роботу. Основним об’єктом наукових інтересів стала духовна та матеріальна культура Слобожанщини. Він є автором понад 130-ти наукових, науковопопулярних та методичних праць з різноманітних проблем Лівобережної і Слобідської України, співавтором підручників з історії України, історії Слобідської України, навчального посібника з історії України для абітурієнтів і школярів, навчальних посібників «Історичні постаті. Гетьмани України», «Визначні етнологи України».

Поряд із науковою та викладацькою роботою Михайло Захарович проводив значну методичну роботу. Він один із провідних методистів Харкова. У 2002 р. за його ініціативи було засновано навчально-методичну лабораторію з інноваційних методів навчання на історичному факультеті. На базі лабораторії за його редакцією з того ж року видавався раз на рік «Методичний вісник історичного факультету». Михайло Захарович брав і продовжує брати активну участь у просвітницькій роботі, виступає у пресі, на радіо і телебаченні м. Харкова. Багато років був членом районного і обласного товариства «Знання». У 1977—1984 рр. і з 1999—2010 рр. М. З. Бердута — заступник декана з навчальної роботи, близько 20 років очолював навчально-методичну комісію
історичного факультету.

Михайло Захарович, присвятивши майже 50 років свого життя Університету та історичному факультету працював як доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, відповідальний за організацію і проведення практик, впровадження кредитно-модульної системи на факультеті, член Вченої ради і методичної комісії факультету, редактор «Методичного вісника історичного факультету», член Ради ветеранів університету, відповідальний за співпрацю факультету з Малою академією наук м. Харкова.

Визнанням заслуг Михайла Захаровича стало присудження у 2002 р. почесного звання «Заслужений викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». У 2015 р. М. З. Бердута отримав завдання доцента-консультанта кафедри (першим в університеті).

Детальніше про М. З. Бердуту:

• Михайло Захарович Бердута (до 80-річчя від дня народження та 50-річчя наукової діяльності) : біобібліогр. покажч. / уклад. В. В. Федоренко, С. Б. Глибицька ; вступ. ст. С. І. Посохова ; наук. ред. проф. В. В. Калініченко; бібліогр. ред. Ю. Ю. Полякова. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. – 25 с.

27 лютого 2019 року відбулася презентація книги кандидата історичних наук, редактора сайту historians.in.ua Володимира Маслійчука.

У фокусі дослідження автора постання світських навчальних закладів на території підімперської України. Розглядаються питання освітніх проектів, взаємодії центру та провінції, роль соціальних відносин у новій школі. Простежено успіхи та невдачі освітніх реформ, регіональні особливості, перші проблеми нових навчальних закладів, секуляризацію та вплив «старої школи» та церковних установ.

Доповідь автора та проблематика самої монографії викликала жваву дискусію серед присутніх студентів та викладачів!

19-22 лютого 2019 р. викладач кафедрb, к. і. н. Світлана Василівна Нижнікова взяла участь у міжнародній конференції «Everyday life history and its approaches to writing the history of twentieth-century Europe». Вона виступила з доповіддю «Жінки України в роки нацистської окупації: стратегії виживання».

Організатором конференції був Німецький історичний інститут у м. Вільнюс.

В межах цієї магістерської програми студенти вивчають політичний, релігійний та повсякденний виміри новітньої історії України. Запропоновані курси розкривають проблеми генези та розвитку історії українського національного, націоналістичного рухів та Української автокефальної православної церкви. Спеціальний курс присвячено вивченню дискусійних питань україно-російських відносин. Дисципліни з історії радянського суспільства викладаються в річищі антропологічного підходу. Студії з історії радянської повсякденності дозволяють студентам зрозуміти стратегії і тактики поведінки «малої» людини, виявити способи повсякденного спротиву режиму. Окремі курси не обмежуються одним періодом (радянським або імперським) чи територією (Наддніпрянська або Західна Україна), вони є наскрізними, такими що поєднують різні історичні сюжети і контексти. Такий підхід дозволяє зрозуміти тяглість історичного розвитку України.

• 

• 

• 

14 лютого 2019 р. відбулась презентація монографії доктора історичних наук, доцента Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігоря Олександровича Сердюка.

Під час презентації автор зосередив увагу на особливостях дослідження історії дитинства в західній та вітчизняній історіографії. Також Ігор Олександрович висвітлив минуле козацької України не через героїку чи політичні перетворення, а через життя справді «маленької людини». У фокусі дослідження автора долі окремих дітей, але найперше — збірний образ дитинства й уявлення про нього, які побутували в суспільстві Гетьманщини.

Доповідь автора та проблематика самої монографії викликала жваву дискусію серед присутніх студентів, аспірантів та викладачів!

• 

• 

12 лютого доцент кафедри, к.і.н. Роман Любавський взяв участь у міжнародному науковому семінарі «Радянське «я» і радянське «ми»: історіографія, джерела, дослідницькі підходи», на пленарному засіданні виступив із доповіддю «Студії з робочої історії в Україні: дослідницькі підходи, методологічні лакуни, історіографічні виклики».

Семінар присвячено історії радянського суспільства, а саме методологічним аспектам, зокрема, пов’язаним з використанням методу усної історії, а також проблемам та перспективам у вивченні радянського. Організатором заходу була кафедра Національного університету «Києво-Могилянська академія» історії. Захід відбувся у Центрі польських та європейських студій імені Єжи Ґедройця.

Програму семінару можна скачати за посиланням.

Професор Л. Ю. Посохова взяла участь у науковому семінарі «Проблеми освіти й освіченості в ранньомодерній Україні», який відбувся в межах університетських Днів науки НаУКМА на базі кафедри історії НаУКМА та Науково-дослідного центру «Спадщина КМА».

Доповідь була присвячена “Давньогрецькій та давньоєврейській мовам в «латинських школах» Гетьманщини та Слобожанщини (XVIII – початок ХІХ ст.)”. Також проф. Л. Ю. Посохова виступила одним зі спікерів на презентації монографії Володимира Маслійчука «Здобутки та ілюзії. Освітні ініціативи на Лівобережній та Слобідській Україні другої половини XVIII – початку ХІХ ст.» (Харків: Харківський приватний музей міської садиби, 2018. 540 с.).

Детальніше за посиланням

• Доктор історичних наук, професор
• Докторська дисертація: «Православні колегіуми України наприкінці ХVІІ – на початку ХІХ ст.» (2012 р.)

Контактна інформація:

• lposokhova@karazin.ua
• +38 096 592 55 52
• Профіль Researchgate
• Профіль Orcid
• Профіль Google scholar
• Профіль Academia

Сфера наукових інтересів:

Історія освіти, письменності та культури в Україні XVII – поч. ХІХ ст.

Наукові проекти:

• Учасник проекту «Ubi universitas, ibi Europa». Трансфер і адаптація університетської освіти в Російській імперії (друга половина XVIII – перша половина ХІХ ст.)». Грант Фонду Герди Хенкель (Gerda-Henkel-Stiftung, AZ 02/SR/08), Федеративна Республіка Німеччина (2009-2012 рр. )
• Керівник проекту «Історія університетської науки та освіти в Україні XIX – початку ХХ ст.». Номер державної реєстрації Науково-дослідної роботи: 0112U000544; Міністерство освіти і науки України (проект схвалений, 2013-2015 рр.)
• Керівник проекту «Університетськакультура в українському інтелектуальному просторі (XIX– початок ХХI ст.)». Номер державної реєстрації Науково-дослідної роботи: 0115U000492; Міністерство освіти і науки України (проект схвалений, 2015-2017 рр.).
• Учасник проекту «Вивчення мов в Російській імперії в XVIII ст.». Грант Німецького історичного інституту в Москві, Федеративна Республіка Німеччина (2015-2017 рр.)

Головні публікації:

• Харківський колегіум (ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). – Харків: Бизнес-Информ, 1999. – 167 с.
• «Сыскал для женитьбы место…» (Брачные стратегии священников в контексте социокультурного конфликта в Украине в ХVIII веке) // Адам и Ева. Альманах гендерной истории / Под ред. Л.П. Репиной. – М., 2007. – № 13. – С. 39–54.
• Православные коллегиумы Российской империи (вторая половина XVIII – начало XIX вв.): между традициями и новациями // Ab Imperio. – 2010. – № 3. – С. 85–112.
• На перехресті культур, традицій, епох: православні колегіуми України наприкінці XVII – на початку ХІХ ст. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. – 400 с.
• «Академічна повсякденність» викладачів та учнів православних колегіумів України XVIII ст. // Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. – Т. 1: Практики, казуси та девіації повсякдення / Гол. ред. В. Смолій; НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2012. – С. 141–187.
• Orthodoxie und Katholizismus in den Kollegien der Ukraine während des 17. und 18. Jahrhunderts // Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte. – München, 2012. – № 42 (Bayern und Russlandinvormoderner Zeit. Annäherungenbis in die Zeit PetersdesGroßen). – S. 309–329.
• Реформы духовных учебных заведений в Российской империи в конце XVIII – в начале ХІХ века и историческая судьба православних коллегиумов Украины // Res Historica. Сzasopismo Instytutu Historii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. – Lublin. – 2013. – № 36. – С. 203–218.
• «Колективний портрет» викладачів православних колегіумів // Українська держава другої половини XVII–XVIII ст.: політика, суспільство, культура / Ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2014. – С. 427–453.
• Розширюючи обрії світу: Реальні та віртуальні подорожі студентів та викладачів православних колегіумів України XVIII ст. // Patrimonium. Студії з ранньомодерної історії Центрально-Східної Європи. – Київ–Краків, 2015. Т.1: Ранньомодерна людина: Простір – влада – право ХVІ – ХVІІІ століть. – С. 376–390.
• «Narodziny» szlachcica: ideałyipraktykawychowaniadziecistarszyznykozackiejna Hetmańszczyźniei Ukrainie Słododzkiejw drugiej połowie XVIII wieku // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. PraceHistoryczne. – 2016. – № 143 (2). – S. 361–369.
• Викладачі та учні православних колегіумів // Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст. У 2 кн. Кн. 2 / Ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. К.: Інститут історії України, 2018. ‒ С. 390–437.
• System zarzadzania duchownymi instytucjami edukacyjnymi Imperium Rosyjskiego (XVIII – poczatek XX wieku): etapy zmian i transformacji // Dzieje biurokracji. 2018. Tom VII. S. 107-116. (співавт.: S. Niżnikowa).
• Discussions on the Educational Model of the Orthodox Academy of the Eighteenth Century. Vestnik of Saint Petersburg University. History, 2019, vol. 64, issue 1, рp. 177–191.
• Współpraca Wydziału Historycznego Charkowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Wasyla Karazina z uniwersytetami i instytucjami naukowymi w Polsce // Wschodni Rocznik Humanistyczny. T. XVI (2019), № 4. S. 113-121. (співавт.: S. Litovtchenko).
• Статус давньогрецької мови в «латинських школах» Гетьманської та Слобідської України (XVIII – початок ХІХ ст.) // Український історичний журнал. – 2021. – № 3. – С. 16-27.
• «Революція читання» на теренах Гетьманщини та Слобожанщини в другій половині XVIII – на початку ХІХ століть // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. CCLXХІV. Праці історично-філософської секції. Львів, 2021. – С. 333-349.
• The Library of Varlaam Shyshatsky in the Context of a ‘Reading Revolution’ in the Ukrainian Lands (Second Half of the 18th – Early 19th Centuries) // Historia i Świat. 2022. №11. С. 219-236. (співавт.:J.Kowalik-Bylicka).
• «Читабельний простір» козацької старшини другої половини XVIII століття: особиста бібліотека Степана Лашкевича // Рукописна та книжкова спадщина України. 2022.  Вип. 29. С. 151-167.
• “Similis Simili Gaudet”: Lavrentiy Kordet and Hryhoriy Skovoroda // Kyiv-Mohyla Humanities Journal. (Hryhorii Skovoroda and the Baroque World). No. 9 (2022): 130-146.

Почесні відзнаки:

• Лауреат харківської муніципальної премії в галузі краєзнавства ім. Д.І. Багалія (1999)
• Знак «Відмінник освіти України» (1999)
• Почесна грамота Міністерства освіти України (2001)
• Дипломант обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» 2012 р. в номінації «Викладач гуманітарних дисциплін»
• Премія В.Н. Каразіна ІІ ступеня Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за високі досягнення у роботі (2017 р.)
• «Почесна медаль імені В. Н. Каразіна» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2021)

Стажування, освітні та наукові програми (2012-2016 рр.)

• Курси підвищення кваліфікації для науково-педагогічних працівників Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Технології дистанційної освіти у вищому навчальному закладі» (2016).
• Стажування в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща). (травень 2019).
• Erasmus+ Staff mobility for teaching, Friedrich-Alexander-Universitat Erlangen-Nurnberg, Germany (червень-липень 2022).
• Українсько-німецький колоквіум «Історіописання у часи війни та вигнання», історичний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та кафедра сучасної та східноєвропейської історії Університету ім. Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (ФРН); 2022-2023, (організатор колоквіуму).
• Стипендія The Krzysztof Skubiszewski Scholarship and Research Grant In collaboration with Centre for East European Studies University of Warsaw (2022).

Навчальні курси, що вкладаються:

• Історія української культури
• Джерелознавство історії України
• Історія українського мистецтва
• Освіта як феномен культури (на матеріалах історії України)
• Актуальні проблеми історії України

• Кандидат історичних наук, доцент
• Кандидатська дисертація «Єпархіальні жіночі училища в Україні (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.)» (2017 р.)

Контактна інформація:

• s.v.nyzhnikova@karazin.ua
• +38 066 445 12 60
• Профіль Researchgate
• Профіль Orcid
• Профіль Google scholar

Сфера наукових інтересів:

Історія освіти та культури в Україні ХІХ – поч. ХІХ ст., жіноча історія, гендерна історія.

Головні публікації:

• Навчально-виховний процес в єпархіальних жіночих училищах України (друга половина ХІХ – початку ХХ ст.): світський та церковний компоненти // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. Вип. 18. С. 108–115.
• Соціальний склад вихованок єпархіальних жіночих училищ України (середина ХІХ – початок ХХ ст.) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Караізна. 2016. Серія «Історія». Вип. 51. С. 47–53.
• Викладачі єпархіальних жіночих училищ України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): колективний портрет // Історична пам’ять. 2016. Вип. 34-35. С. 52–59.
• Виховний процес в єпархіальних жіночих училищах України (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки. 2016. Вип. 22. С. 39–43.
• Єпархіальні жіночі училища України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. у суспільній думці та історіографії // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Історія. Вип. 25. Збірник наукових праць / За заг. ред. проф. О.А. Мельничука. Вінниця: Фоп Корзун Д. Ю., 2017. С. 357–361.
• Навчальний процес в єпархіальних жіночих училищах Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Res Historica. 2017. No 43. С. 97–108.
• Нижнікова С. В. Єпархіальні жіночі училища в Україні (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.): Монографія / Науковий редактор Л. Ю. Посохова. Х.: Майдан, 2018. 244 с.: іл.

Стажування, освітні та наукові програми

• Участь у літній школі для викладачів та аспірантів «Історія Голокосту та пам’ять в Україні» (3-13 липня 2017 р.)
• Стажування в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща), реалізація проекту «Структура органів губернської влади в Російській імперії (ХІХ – початок ХХ ст.): функціонування та взаємодія» (10-30 вересня 2017 р.)

Навчальні курси, що викладаються:

• Освіта як феномен культури (на матеріалах історії України)
• Історія України (практичні заняття)

• Доктор історичних наук, професор
• Докторська дисертація: «Регіональні структури українського політичного руху: становлення і діяльність, 90-і рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р. (на матеріалі Лівобережжя)» (2007 р.)

Контактна інформація:

• sonaumov@gmail.com
• s.o.naumov@karazin.ua
• 707-52-25
• Профіль Researchgate
• Профіль Orcid
• Профіль Google scholar

Сфера наукових інтересів:

історія націоналізму, історія українського національного руху, регіональна історія, персоналістика

Головні публікації:

• Український політичний рух на Лівобережжі (90-ті рр. ХІХ ст. – лютий 1917 р.). – Х.: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2006. – 344 с.
• Створення Революційної української партії // Укр. іст. журн. – 2006. – № 2. – С. 49-59.
• «Братство самостійників» у контексті українського національного руху періоду Першої світової війни // Історичний журнал. – 2009. – № 3. – С. 21-34.
• «Болгарська тема» в українському націотворенні імперської доби: до питання про взаємодію «національних проектів» // Дриновський збірник. – Харків; Софія, 2011. – Т. 4. – С. 113-126.
• До питання про потенціал українського консерватизму в суспільному русі Наддніпрянщини початку ХХ ст. // Вісник ХНУ.2013. – Серія історія. – Вип. 47. – С. 113-125.
• Пантелеймон Куліш як співтворець «українського проекту» ХІХ ст. // Українсько-македонський науковий збірник. – К., 2014. – Вип. 6. – С. 54-70.
• Харківський університет і українська культура (до 210-річчя від часу заснування ХНУ імені В. Н. Каразіна) / за ред. Ю. М. Безхутрого. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. – 296 с. (у співавт.).

Стажування,освітні та наукові програми (2012-2016 рр.):

Кафедра історії Східної Європи ХНУ імені В.Н.Каразіна 16.11.2015 -30.12.2015 Наказ № 0207-2/1937 від 13.11 15

Навчальні курси, що викладаються:

• Історія України (1917-1939)
• Український політичний рух у Російській імперії (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)
• Актуальні проблеми історії України