Рубрика: Актуальні події

13 березня 2025 року в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція докторки (PhD) Марії Пархоменко (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg, Німеччина).

Лекція була присвячена темі українських остарбайтерів у Німеччині під час Другої світової війни та сучасним підходам до дослідження історії нацистської примусової праці.

Однією з важливих проблем, на яку звернула увагу дослідниця, є втрата видимості українських примусових робітників у документах того часу. У нацистських адміністративних матеріалах українців часто записували як «росіян» або узагальнено як вихідців із СРСР. Унаслідок цього українські остарбайтери нерідко зникали з поля зору історії як окрема група.

Саме тому особливого значення набуває робота з архівними джерелами — особовими справами, листами, адміністративними документами та іншими матеріалами, які дозволяють реконструювати біографії примусових робітників і повернути їм індивідуальні історії та голоси.

Під час лекції також було представлено дослідницький та виставковий проєкт «NS-Zwangsarbeiter:innen aus der Ukraine in Franken / Нацистські примусові робітники з України у Франконії», започаткований у 2022 році. Проєкт поєднує архівні дослідження, цифрові бази даних та роботу з персональними історіями людей, вивезених до Німеччини на примусові роботи.

Гостьова лекція стала для студентів можливістю ознайомитися з сучасними міжнародними дослідженнями історії Другої світової війни та з методами роботи з джерелами, які дозволяють відновлювати долі людей, що довгий час залишалися «невидимими» в історії.

Більше про проєкт за посиланням.

28 лютого 2026 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбулася перша очна зустріч учасників робітні «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».

У заході взяли участь представники різних університетів країни.

Кафедру історії України представляли в.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський та к.і.н., доцент Євген Захарченко. Під час зустрічі було обговорено особливості роботи з джерелами, можливості інтеграції цифрових ресурсів у навчальний процес. Робітня передбачає регулярні зустрічі та спрямована на розширення інструментарію викладання історії України та Східної Європи.

Детальніше про проєкт за посиланням.

25 лютого 2026 року, до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відбувся Магістерський науковий колоквіум у межах курсу «Актуальні проблеми історії України» кафедри історії України. У фокусі обговорення була історія Криму, кримських татар, політика пам’яті, проблеми міжнародних відносин, збереження спадщини та реституції.

Доповідачі:
• Єкатерина Коржавіна. Кримські студії: від радянської історіографії до сучасної парадигми.
• Олександр Чумак. Війни пам’яті: Крим для історичної політики України та Росії в 2014-2022 рр.
• Дмитро Лапко. Кримські старожитності: проблеми збереження спадщини та реституції.
• Андрій Гребінник. Кримські татари та українці: вороги, союзники, жертви, сусіди.
• Антон Кайзлер. Крим у геополітиці Чорноморського регіону та Східної Європи.

Дискутантами, модераторами та організаторами заходу стали викладачі кафедри історії України:
• доцент Денис Журавльов
• доцент Євген Захарченко
• доцентка Анастасія Земська
• в. о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.

Аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко (науковий керівник — к.і.н., доцент Роман Любавський) перемогла у конкурсі на здобуття Стипендії імені Едуарда Зуба.

Як відзначають організатори, за фінансової підтримки Стипендії імені Едуарда Зуба Юлія як академічна дослідниця запропонувала  публікацію статті на одній із популярних платформ, які публікують контент на історичну тематику, і проведе публічну лекцію-дискусію, яка має всі шанси з’явитися на YouTube-каналі Українського інституту національної пам’яті.

Щиро бажаємо Юлії Єременко успіхів і нових звершень!

11 листопада 2025 р. за ініціативи кафедри історії України  відбулася гостьова лекція для студентів історичного факультету провідної наукової співробітниці Інституту історії України НАН України, докторки історичних наук, професорки Ольги Ковалевської (Olga Kowalewska). Лекція мала назву  «Grand Tour» річпосполитського шляхтича: маршрути освітніх подорожей XVII– XVIII ст.

Ольга Олегівна ознайомила студентів із цим культурно-освітнім явищем, висвітлила низку цікавих і важливих наукових проблем, пов’язаних із метою освітніх подорожей, їх типовими напрямками, організацією поїздки. Які ж європейські міста, університети, музеї, пам’ятки обирали шляхтичі, продумуючи «Grand Tour» для своїх синів та доньок? Хто міг дозволити собі таку поїздку? Скільки тривала ця подорож і як був організований побут? Які результати подорожі планувалися і про що свідчать реальні історії шляхетських турів? Ці та інші питання були предметом цієї захоплюючої лекції.

Щиро дякуємо Ользі Олегівні за лекцію!

Основні праці

Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. К., 2008; Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688–2009). К., 2009; Гетьман. Шляхи. К., 2009; Гетьман. Осмислення. К., 2009; Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ — поч. ХХІ ст. К., 2013; Зображення крізь віки: іконографія козацької старшини XVII–XVIII ст. Ч. 1–2. К., 2014; Таємниці козацьких портретів. К., 2019; Historical Genesis of Ukrainian Resistance // The Ukranian Quarterly. 2022. Vol. 78. № 3.

Протягом 18–25 жовтня 2025 року студентки історичного факультету взяли участь у першому етапі німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)», присвяченій темі примусової праці в часи нацизму з особливою увагою до історій французьких та українських примусових робітників та робітниць. Головним організатором програми є Асоціація дитячих та молодіжних обмінів «Kijuga e. V.» (Берлін) у співпраці з французькою організацією ECCO (Доншері).

Партнерами проєкту є кафедра історії України Каразінського університету, кафедра нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра міст Ерлангена-Нюрнберга. Програма фінансується Німецько-французьким молодіжним офісом (DFJW/FGYO).

До складу групи від університету увійшли семеро студенток бакалаврської програми «історія та археологія», зокрема ті, що пишуть курсові та дипломні роботи на кафедрі історії України: Владислава Різніченко, 3 курс (наук. керівник проф. Людмила Посохова), Анастасія Звада, 3 курс (наук. керівник: доц. Роман Любавський), Діана Кобзар, 2 курс та Єлизавета Спасьонова, 4 курс (наук. керівник: доц. Євген Захарченко), а також студентки з інших кафедр: Олександра Іванюк (1 курс), Вікторія Лащенко (3 курс), Єлизавета Малік (4 курс). Керівник групи — доц. Євген Захарченко.

Перший етап програми проходив у Німеччині. Учасники та учасниці з Франції, Німеччини та України відвідали музеї, архіви, меморіальні комплекси та документаційні центри з вивчення історії та популяризації пам’яті про примусову працю в Третьому Райху в Берліні, Ерлангені та Нюрнберзі, взяли участь у спеціально організованих воркшопах з вивчення егодокументів українських примусових робітників та робітниць на базі Центру документації нацистської примусової праці (Dokumentationszentrum NS-Zwangsarbeit) в Берліні та кафедри нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи в Ерлангені Університету Фрідріха-Олександра

У межах програми учасники відвідали історичні центри Берліна та Нюрнберга, музейно-меморіальний комплекс концентраційного табору Заксенгаузен, архів міста Ерланген, меморіальний комплекс з’їздів націонал-соціалістичної партії в Нюрнберзі та Меморіальний будинок, де проходили Нюрнберзькі процеси. Наступні етапи німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)» заплановані на квітень та липень 2025 року на території Франції та Польщі відповідно.

Детальніше про поїздку дивіться на офіційній сторінці кафедри у мережі Фейсбук.

15-17 жовтня 2025 р. у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» проходила Міжнародна конференція «Ad fontes», присвячена 410-літтю Академії.

З доповіддю на конференції виступила професорка кафедри історії України Людмила Посохова. У конференції взяли участь науковці з України, Австрії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Румунії, США.

Програма конференції за посиланням.

• 

• 

28 серпня 2025 р. доценти кафедри Роман Любавський та Эвген захарченко взяли участь у зазіданні робочої групи з розробки проєкту меморандуму про приєднання України до науково-дослідницької мережі
EHRI ERIC. Захід відбувся на базі Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів). У заході взяли участь представники і представниці закладів вищої освіти України національних меморіальних та музейних комплексів та громадських організацій, що дотичні до вивчення, викладання та популяризації історії та спадщини Голокосту на українських землях у період Другої світової війни.

25 — 27 вересня 2025 року в місті Оттава, Канада відбувся 19-ий щорічний Danyliw Research Seminar on Contemporary Ukraine. Семінар відбувся за сприяння Danyliw Foundation та University of Ottawa і налічував 25 учасників з восьми країн світу.

Аспірантка кафедри історії України Влада Сабадаш мала нагоду презентувати результати свого дисертаційного дослідження на секції «War Visuals and Landscape», виступивши з темою «From Brothers to Enemies: Visualizing Russian-Ukrainian Relations (1954-2025)» (наук. керерівник: доц. Євген Захарченко).

Програма семінару за посиланням.

19 вересня 2025 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи (Львів) відбувся науковий семінар «Я пережив нацистів, переживу і рашистів: Друга світова війна та Голокост у сучасному українському дискурсі про російське вторгнення». Захід зібрав дослідників та дослідниць з України, Польщі, Австрії, Німеччини, Португалії та інших країн для обговорення ролі історичних аналогій у сучасному публічному дискурсі.

Кафедра історії України виступила співорганізаторкою заходу. У заході взяли участь в. о. завідувача кафедри Роман Любавський та доцент Євген Захарченко.

У межах першої панелі з презентацією дослідницького проєкту виступив доцент Євген Захарченко. Проєкт, що реалізується у співпраці з Др. Павелом Добросельським (Інститут польської культури Варшавського університету) і присвячено аналізу й інтерпретації історичних аналогій у сучасному українському суспільному просторі.

Особливістю проєкту є масштабна база даних — понад 65 тисяч записів (тексти, візуальні матеріали), зібраних упродовж першого року повномасштабного вторгнення. Дослідження здійснюється завдяки фінансовій підтримці Фундації польської науки в межах програми «Для України!».

Семінар відбувся за організаційного патронажу Центру міської історії Центрально-Східної Європи, а також за участі міжнародних коментаторів, серед яких представники Бернського університету та Інституту філософії і соціології Польської академії наук.

У межах семінару ввечері було організовано публічну лекцію присвячену тематиці проєкту, модератором виступив Тарас Назарук (ЦМІ).

Докладніше про семінар можна дізнатися на сайті Центру міської історії: Between Fascism and “Rascism”.

Програма заходу за посиланням.