24 березня 2026 р. в межах проєкту «Школа вихідного дня» Каразінського університету? для школярів під час канікул Євген Захарченко, доцент кафедри історії України прочитав науково-популярну лекцію «Україна та Росія: війна пам’ятей, битва за історію».
Леція була присвячена формуванню історичної пам’яті, політичному використанню минулого під час сучасної російсько-української війни. У центрі уваги було порівняння найбільш тригерних історичних подій, які використовуються державою агресором для легітимації своїх дій з епізодами минулого, що стають засадничими для формування політики пам’яті в сучасній Україні.
25 березня у межах Тижня кар’єри Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна відбулася зустріч студентів і аспірантів із Мар’яною Мазурак — заступницею директорки Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів).
Захід відбувся за ініціативи кафедри історії України історичного факультету. Координатором заходу виступив в.о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.
Мар’яна Мазурак розповіла про діяльність Центру міської історії — провідної дослідницької інституції, що системно працює у сфері міської, цифрової та публічної історії. Учасники зустрічі дізналися про можливості для студентів і аспірантів: стажування, дослідницькі резиденції, участь в освітніх програмах, літніх школах та академічних заходах Центру.
Варто зазначити, що зустріч відбулася в контексті вже оформленого інституційного партнерства: у січні 2026 року між історичним факультетом ХНУ імені В. Н. Каразіна та Центром міської історії було підписано договір про співпрацю. Він закріпив тривалу взаємодію кафедри історії України з Центром і відкрив новий етап спільних проєктів — зокрема, серію робітень «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».
Захід став ще одним кроком у реалізації партнерства двох інституцій та підтвердив спільну зацікавленість у розбудові можливостей для здобувачів вищої освіти різних рівнів та науково-педагогічних працівників факультету.
23 березня 2026 р. у межах Тижня кар’єри відбулася зустріч студентів із випускницею факультету — Світланою Ткачук, оглядачкою Головної редакції оперативної інформації Укрінформ.
Під час зустрічі Світлана поділилася власним шляхом у журналістиці — від
навчання на історичному факультеті до роботи в інформаційному агентстві. Окремо
йшлося про досвід стажування у пресслужбі Верховної Ради України та про
специфіку роботи з оперативною інформацією.
Особливу увагу спікерка звернула на те, що базова історична освіта та soft skills, здобуті під час навчання, стали важливим підґрунтям для професійної діяльності в медіа.
Серед ключових навичок, які обговорювалися: — вміння відокремлювати факт від думки; — фактчекінг і протидія дезінформації; — навички збору та аналізу інформації, роботи з великими обсягами даних; — комунікативні навички та здатність сприяти діалогу між владою і суспільством.
Окремо було підкреслено, що саме критичне мислення є базовою компетенцією, яка дозволяє ефективно працювати як у сфері історії, так і в журналістиці.
Зустріч стала для студентів можливістю побачити, як навички, здобуті під час
навчання на історичному факультеті, реалізуються у професійній сфері.
20 березня 2026 р. в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент, в.о. завідувача кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція Олександра Аврамчука (Варшавський університет).
Лекцію було присвячено аналізу російських історичних міфів про Україну та механізмів їх функціонування в сучасному політичному й інтелектуальному просторі. У центрі уваги — книга лектора — «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію», у якій здійснено критичний розбір ключових наративів російської історичної політики щодо України.
Обговорення було зосереджене на таких проблемних полях:
оптика деколонізації як аналітична рамка дослідження української історії;
структура та відтворення історичних міфів у публічному й політичному дискурсах;
інтерпретації українсько-російських відносин;
проблеми декомунізації в Україні.
Гостьова лекція дозволила студентам ознайомитися з сучасними підходами до аналізу історичної політики та критичного переосмислення усталених інтерпретацій минулого.
Олександр Аврамчук — історик, Ph.D., дослідник інтелектуальної історії Центрально-Східної Європи. У 2021 р. захистив дисертацію у Варшавському університеті, присвячену вкладу польських інтелектуалів у творення українських студій у США під час Холодної війни. Співавтор книжки «Братні кайдани. Російські міфи про українську історію». Разом з Іллею Кабачинським веде історичний подкаст «Без оголошення війни».
13 березня 2025 року в межах курсу «Новітня історія України» (викладач — к.і.н., доцент кафедри історії України Роман Любавський) відбулася гостьова лекція докторки (PhD) Марії Пархоменко (Friedrich-Alexander-Universität Erlangen-Nürnberg, Німеччина).
Лекція була присвячена темі українських остарбайтерів у Німеччині під час Другої світової війни та сучасним підходам до дослідження історії нацистської примусової праці.
Однією з важливих проблем, на яку звернула увагу дослідниця, є втрата видимості українських примусових робітників у документах того часу. У нацистських адміністративних матеріалах українців часто записували як «росіян» або узагальнено як вихідців із СРСР. Унаслідок цього українські остарбайтери нерідко зникали з поля зору історії як окрема група.
Саме тому особливого значення набуває робота з архівними джерелами — особовими справами, листами, адміністративними документами та іншими матеріалами, які дозволяють реконструювати біографії примусових робітників і повернути їм індивідуальні історії та голоси.
Під час лекції також було представлено дослідницький та виставковий проєкт «NS-Zwangsarbeiter:innen aus der Ukraine in Franken / Нацистські примусові робітники з України у Франконії», започаткований у 2022 році. Проєкт поєднує архівні дослідження, цифрові бази даних та роботу з персональними історіями людей, вивезених до Німеччини на примусові роботи.
Гостьова лекція стала для студентів можливістю ознайомитися з сучасними міжнародними дослідженнями історії Другої світової війни та з методами роботи з джерелами, які дозволяють відновлювати долі людей, що довгий час залишалися «невидимими» в історії.
28 лютого 2026 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбулася перша очна зустріч учасників робітні «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».
У заході взяли участь представники різних університетів країни.
Кафедру історії України представляли в.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський та к.і.н., доцент Євген Захарченко. Під час зустрічі було обговорено особливості роботи з джерелами, можливості інтеграції цифрових ресурсів у навчальний процес. Робітня передбачає регулярні зустрічі та спрямована на розширення інструментарію викладання історії України та Східної Європи.
25 лютого 2026 року, до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відбувся Магістерський науковий колоквіум у межах курсу «Актуальні проблеми історії України» кафедри історії України. У фокусі обговорення була історія Криму, кримських татар, політика пам’яті, проблеми міжнародних відносин, збереження спадщини та реституції.
Доповідачі: • Єкатерина Коржавіна. Кримські студії: від радянської історіографії до сучасної парадигми. • Олександр Чумак. Війни пам’яті: Крим для історичної політики України та Росії в 2014-2022 рр. • Дмитро Лапко. Кримські старожитності: проблеми збереження спадщини та реституції. • Андрій Гребінник. Кримські татари та українці: вороги, союзники, жертви, сусіди. • Антон Кайзлер. Крим у геополітиці Чорноморського регіону та Східної Європи.
Дискутантами, модераторами та організаторами заходу стали викладачі кафедри історії України: • доцент Денис Журавльов • доцент Євген Захарченко • доцентка Анастасія Земська • в. о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.
Аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко (науковий керівник — к.і.н., доцент Роман Любавський) перемогла у конкурсі на здобуття Стипендії імені Едуарда Зуба.
Як відзначають
організатори, за фінансової підтримки Стипендії імені Едуарда Зуба Юлія як
академічна дослідниця запропонувала
публікацію статті на одній із популярних платформ, які публікують
контент на історичну тематику, і проведе публічну лекцію-дискусію, яка має всі
шанси з’явитися на YouTube-каналі Українського інституту національної пам’яті.
Щиро бажаємо Юлії Єременко успіхів і нових звершень!
11 листопада 2025 р. за ініціативи кафедри історії України відбулася гостьова лекція для студентів історичного факультету провідної наукової співробітниці Інституту історії України НАН України, докторки історичних наук, професорки Ольги Ковалевської (Olga Kowalewska). Лекція мала назву «Grand Tour» річпосполитського шляхтича: маршрути освітніх подорожей XVII– XVIII ст.
Ольга Олегівна ознайомила студентів із цим культурно-освітнім явищем,
висвітлила низку цікавих і важливих наукових проблем, пов’язаних із метою
освітніх подорожей, їх типовими напрямками, організацією поїздки. Які ж європейські
міста, університети, музеї, пам’ятки обирали шляхтичі, продумуючи «Grand Tour» для
своїх синів та доньок? Хто міг дозволити собі таку поїздку? Скільки тривала ця
подорож і як був організований побут? Які результати подорожі планувалися і про
що свідчать реальні історії шляхетських турів? Ці та інші питання були
предметом цієї захоплюючої лекції.
Щиро дякуємо Ользі Олегівні за лекцію!
Основні
праці
Іван Мазепа у запитаннях та
відповідях. К., 2008; Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688–2009). К.,
2009; Гетьман. Шляхи. К., 2009; Гетьман. Осмислення. К., 2009; Іконографія
Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ — поч. ХХІ ст. К., 2013; Зображення
крізь віки: іконографія козацької старшини XVII–XVIII ст. Ч. 1–2. К., 2014;
Таємниці козацьких портретів. К., 2019; Historical Genesis of Ukrainian Resistance
// The Ukranian Quarterly. 2022. Vol. 78. № 3.
Протягом 18–25 жовтня 2025 року студентки історичного факультету взяли участь у першому етапі німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)», присвяченій темі примусової праці в часи нацизму з особливою увагою до історій французьких та українських примусових робітників та робітниць. Головним організатором програми є Асоціація дитячих та молодіжних обмінів «Kijuga e. V.» (Берлін) у співпраці з французькою організацією ECCO (Доншері).
Партнерами проєкту є кафедра історії України Каразінського університету, кафедра нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра міст Ерлангена-Нюрнберга. Програма фінансується Німецько-французьким молодіжним офісом (DFJW/FGYO).
До складу групи від університету увійшли семеро студенток бакалаврської програми «історія та археологія», зокрема ті, що пишуть курсові та дипломні роботи на кафедрі історії України: Владислава Різніченко, 3 курс (наук. керівник проф. Людмила Посохова), Анастасія Звада, 3 курс (наук. керівник: доц. Роман Любавський), Діана Кобзар, 2 курс та Єлизавета Спасьонова, 4 курс (наук. керівник: доц. Євген Захарченко), а також студентки з інших кафедр: Олександра Іванюк (1 курс), Вікторія Лащенко (3 курс), Єлизавета Малік (4 курс). Керівник групи — доц. Євген Захарченко.
Перший етап програми проходив у Німеччині. Учасники та учасниці з Франції, Німеччини та України відвідали музеї, архіви, меморіальні комплекси та документаційні центри з вивчення історії та популяризації пам’яті про примусову працю в Третьому Райху в Берліні, Ерлангені та Нюрнберзі, взяли участь у спеціально організованих воркшопах з вивчення егодокументів українських примусових робітників та робітниць на базі Центру документації нацистської примусової праці (Dokumentationszentrum NS-Zwangsarbeit) в Берліні та кафедри нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи в Ерлангені Університету Фрідріха-Олександра
У межах програми учасники відвідали історичні центри Берліна та Нюрнберга, музейно-меморіальний комплекс концентраційного табору Заксенгаузен, архів міста Ерланген, меморіальний комплекс з’їздів націонал-соціалістичної партії в Нюрнберзі та Меморіальний будинок, де проходили Нюрнберзькі процеси. Наступні етапи німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)» заплановані на квітень та липень 2025 року на території Франції та Польщі відповідно.
