У межах проєкту десять експертів з п’яти міст ділитимуться своїми думками та обговорюватимуть питання: Імперський період в історії України залишив по собі різносторонню спадщину, як її оцінювати? Яке місце Гоголя, Чехова, Булгакова, Мечникова та інших в українській національній пам’яті? Що робити із вулицями і пам’ятниками Пушкіна чи Толстого?
Студентки кафедри Юлія Єременко (3 курс, науковий керівник: старший викладач Р. Г. Любавський) та Варвара Кабаргіна (4 курс, науковий керівник: старший викладач Є. Ю. Захарченко) взяли участь у фіналі XVІІІ Міжнародного конкурсу творчих робіт учнів, студентів, аспірантів та вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності» 4–6 жовтня, організований Міністерством освіти і науки України, Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума», Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Захід було присвячено 80-м роковинам трагедії у Бабиному Яру. З-поміж близько 200 творчих робіт, надісланих цього року на Конкурс, до захисту потрапили лише 50.
13-14 грудня у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбувся міжнародний науково-педагогічний семінар «Голокост на теренах України: локальний (мікроісторичний), комеморативний та освітній виміри». Захід проводився за ініціативи кафедри історії України в межах співпраці з німецько-українським освітнім проєктом «80 Років трагедії у Бабиному Яру: електронний меморіал для України», який стартував навесні 2021 року і має на меті сприяти збереженню пам’яті про Голокост у колективній свідомості українського суспільства шляхом підготовки спеціальних видань, проведення пам’ятних заходів, створення тематичного онлайн ресурсу тощо.
Форум у Харкові став одним із кульмінаційних заходів «Хвилі Пам’яті», присвяченої 80-м роковинам початку Голокосту на теренах України», що розпочалася у липні 2021 р. у Чернівцях. Протягом року були проведені заходи у Кам’янці-Подільському, Вінниці, Житомирі та Києві. Семінар у Харкові так само присвячено 80-м роковинам масових розстрілів єврейського населення, що розпочалися в грудні 1941 р. у Дробицькому Яру.
У церемонії відкриття семінару 13 грудня в аудиторії 2-49 Головного корпусу ХНУ ім. В.Н. Каразіна, взяли участь ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна проф. Т. Є. Кагановська, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні пані Анка Фельдгузен, а також Голова представництва «Натив» у Харкові, другий секретар Посольства Держави Ізраїль в Україні пан Марк Ґольдман.
У семінарі взяли участь відомі в Україні та за її межами дослідники Голокосту, фахівці з комеморації, музейники, представники формальної і неформальної освіти. Захід було спрямовано на висвітлення локальних особливостей геноциду євреїв на українських теренах у роки Другої світової війни, відверте і професійне обговорення проблем сучасної політики пам’яті в Україні, презентацію новітніх дидактичних напрацювань та концепцій музеєфікації локальних наративів.
Разом із Каразінським університетом співорганізаторами заходу та партнерами проєкту, ініційованого Єврейською громадою м. Дюссельдорф та фінансово підтриманого Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини, є також Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ), який в межах семінару представить власну тематичну виставку «(Не)дитячі історії», а також Центр дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства і Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини.
Основною цільовою групою форуму стали вчителі Харківщини. Отримані під час семінару нові знання, навички і досвід, мають стати їм у нагоді в процесі формування відповідних знань у школярів та пояснення їм уроків Голокосту – найбільшого з відомих в історії злочинів проти людяності.
Варварі Кабаргіній, студентці 4 курсу, що спеціалізується на кафедрі історії України, призначено іменну стипендію М. С. Грушевського за високі досягнення у навчанні.
Варвара Кабаргіна, студентка 4 курсу, відмінниця, заступниця голови Наукового товариства студентів історичного факультету, учасниця стипендіальної програми Sur-Place 2021/22 Фонду Конрада Аденауера в Україні, призерка Всеукраїнського конкурсу «Зберігаючи пам’ять про Голокост» (2021 р., ІІ місце), переможниця YOUTH ESSAY COMPETITION: THE FIFTH CALL. Understanding Association Agreement between the EU and Ukraine, Moldova and Georgia вiд 3DCFTAs (2020 р.). Науковий керівник — старший викладач Є. Ю. Захарченко.
Вітаємо Варвару Кабаргіну та бажаємо подальших успіхів у навчанні!
Варвара Кабаргіна, студентка 4 курсу, що спеціалізується на кафедрі історії України (науковий керівник старший викладач Є. Ю. Захарченко), стала учасницею стипендіальної програми Sur-Place 2021/22 Фонду Конрада Аденауера в Україні серед студентів східноукраїнських університетів.
Студентки кафедри історії України вже не вперше стають учасницями стипендіальної програми Sur-Place Фонду Конрада Аденауера в Україні. Нагадаємо, що в 2020/2021 н. р. стипендію отримала очільниця студентського наукового гуртка кафедри Марія Ваніна (наукова керівниця — професорка Л. Ю. Посохова).
Варвара Кабаргіна — студентка 4 курсу (наук. керівник — ст. викладач Є. Ю. Захарченко), заступниця голови Наукового товариства студентів історичного факультету, лавреатка іменної стипендії М. С. Грушевського (2021 р.), призерка Всеукраїнського конкурсу наукових робіт «Зберігаючи пам’ять про Голокост» (2021 р., ІІ місце), переможниця YOUTH ESSAY COMPETITION: THE FIFTH CALL. Understanding Association Agreement between the EU and Ukraine, Moldova and Georgia вiд 3DCFTAs (2020 р.).
Стипендія надається за особливі досягнення у навчанні та активну участь у соціально-політичному житті країни. Стипендіати отримують право відвідати цікаві лекції та практичні заняття з гуманітарних наук від провідних фахівців, а також після завершення програми надалі співпрацювати з представниками Фонду у різних країнах світу.
Вітаємо Варвару Кабаргіну та бажаємо подальших успіхів у навчанні!
У межах
міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбулось стажування наукового
співробітника Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга
(ФРН) Георгіоса Тзіафети. Стажування проходило на базі Начальної лабораторії історичної інформатики. Також Георгіос Тзіафета взяв участь в обговоренні перспектив наукового
співробітництва з деканом історичного факультету Сергієм Литовченко та з начальником Управління міжнародних
відносин Олександром Хижняком.
У межах
міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбувся цикл лекцій та занять
наукової співробітниці Університету імені Фрідріха-Александра к. і. н. Ольги Малінової-Тзіафети. Лекторка присвятила лекції та заняття різним аспектам проблеми «Урбанізація
та сталінізм». Також Ольга
Малінова-Тзіафета провела практичний
семінар для аспірантів за темою «Як написати наукову статтю для західного
журналу?». Ольга Малінова-Тзіафета
взяла участь в обговоренні перспектив наукового співробітництва з деканом
історичного факультету Сергієм Литовченко
та з начальником Управління міжнародних відносин Олександром Хижняком.
13 вересня о 13:30 в ауд. 5-58 відублася перша зустріч із циклу «Історія України та хліб з маслом»: монетизація hard & soft skills у ХХІ ст. із Владом Волинським, випускником кафедри історії України 2015 року! Владислав Волинський розповів як склалася його кар’єра у галузі генеалогічних досліджень через 5 років після завершення навчання, відкрив секрети дослідження власного родоводу, поділився своїм досвідом роботи у різних архівних установах України.
Alma Mater запрошує завітати своїх колишніх студентів і розповісти як склалися їхні кар’єрні траєкторії, згадати викладачів, поділитися власним набутим досвідом, поспілкуватися із новим поколінням молодих істориків, що лише здобувають освіту!
Владислав Волинський
Магістр історії, випускник кафедри історії України історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна 2015 року; історик приватних генеалогічних агентств, спеціаліст із пошуку архівних документів, популяризатор дослідження родоводів в Україні.
Фото з офіційного сайту Міжнародної премії імені Івана Франка
26 серпня 2021 р. у Дрогобичі відбулося засідання міжнародного журі, на якому 12 докторів наук з України, Австрії та Польщі обирали лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2021. Зокрема до складу міжнародного журі увійшла професор, доктор історичних наук Л. Ю. Посохова. Під час засідання незалежні рецензенти представили монографії претендентів, відбулося обговорення і міждисциплінарна дискусія. На розгляд журі було винесено три видання: колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса – «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі», монографія Леоніда Тимошенка «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)» і монографія «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» авторства Оксани Кісь. Лауреатом премії став Леонід Тимошенко, автор монографії «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».
Присудження Міжнародної премії імені Івана Франка (далі – Премія) є почесним визнанням вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премію засновано з метою сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка і заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті. Заходи відбулися за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Львівською обласною державною адміністрацією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка, Державним історико-культурним заповідником “Нагуєвичі”, Львівським товариством у місті Києві.
Протягом 12–13 липня 2021 р. відбувався семінар для вчителів та викладачів «АУШВІЦ – ІСТОРІЯ І СИМВОЛІКА» організований Інститутом «Ткума» спільно з Міжнародним центром освіти про Аушвіц та Голокост Державного музею Аушвіц-Біркенау (Республіка Польща) У семінарі взяли участь 24 представника різних освітніх закладів України: науковці, вчителі, методисти, викладачі і музейні співробітники. Метою заходу було познайомитися з сучасними методиками викладання історії Другої світової війни, нацистської окупації та Голокосту. У програмі семінару були інтерактивні заняття, презентації та дискусії від провідних співробітників музею Аушвіц-Біркенау: «Аушвіц у колективній пам’яті в Україні» (Наталія Ткаченко), «Місце Пам’яті Аушвіц-Біркенау у панорамах» (Анна Станчик), «Радянські громадяни у концтаборі Аушвіц» (Дарія Яновєц).
