Рубрика: Актуальні події

У межах міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбувся цикл лекцій наукового співробітника Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (ФРН) Георгіоса Тзіафети. Лектор зосередив увагу на особливостях дослідження міських інфарструктурних об’єктів, а також висвітлив проблеми розвитку українських земель у контексті Східного Середземномор’я та Чорноморського регіону в ХХ ст.

Детальніше про Георгіоса Тзіафета за посиланням.

У межах міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбувся цикл лекцій наукового співробітника Університету імені Фрідріха-Александра к. і. н. Ольги Малинової. Лекторка зосередила увагу на соціологічних підходах у дослідженнях історії міст, а також зазначила особливості урбаністичних студій Європи та США. На лекціях також було розглянуто такий напрям, як історія екології міст.

Детальніше про Ольгу Малінову за посиланням.

Запрошуємо взяти участь у роботі круглого столу «Урбаністичні студії в Україні: міський простір та символічні образи», що відбудеться в межах 73-ї Міжнародної конференції молодих учених «Каразінські читання».

Організатори круглого столу пропонують обговорити проблеми дослідження та переосмислення символічного простору Дніпра, Донецька, Запоріжжя, Одеси та Харкова протягом другої половини ХІХ – початку ХХІ ст. Заохочуються доповіді, присвячені місцям колективної пам’яті, комемораційним практикам, а також практикам саморепрезентації зазначених міст (використання символів та емблем, формування пантеону місцевих героїв, відзначення «визначних» подій і дат тощо).

Тематичні напрями роботи круглого столу:

• Знакове середовище, комемораційні та ритуальні практики міст України.
• Еволюція культурного ландшафту міст України, наслідки соціокультурних і суспільно-політичних трансформацій.
• Варіанти місцевих ідентичностей, конфліктні зони та канали діалогу.
• Візуальні образи міст України: джерела та методи дослідження.

Хто може подавати заявки на участь: молоді дослідники (до 35 років), аспіранти та студенти.

Місце та час проведення круглого столу: 24 квітня 2020 року; історичний факультет Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Заявку на участь у круглому столі та тези доповідей (до 4 тис. знаків) просимо подавати до 15 березня 2020 року (включно) через спеціальну електронну форму. Тези мають містити наступні елементи: заголовок; ім’я (повністю) та прізвище автора; заклад, де навчається або працює автор; текст без малюнків, таблиць, посилань та списку літератури. Допускаються лише загальноприйняті скорочення. В тезах необхідно чітко сформулювати наукову проблему, обґрунтувати її новизну та актуальність, коротко схарактеризувати історіографію, джерела і методи дослідження, описати хід та результати дослідження, сформулювати висновки. Організатори круглого столу залишають за собою право відхиляти тези, що не відповідають означеним вимогам.

Організатори круглого столу: науковий проект «CityFace: Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу»; історичний факультет ХНУ імені В.Н.Каразіна; кафедра історії України та кафедра історіографії, джерелознавства та археології

З організаційних питань просимо звертатися до Євгена Захарченка 
(ye.zakharchenko@karazin.ua) або Євгена Рачкова (yevhen.rachkov@karazin.ua).

Старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики Євген Захарченко взяв у часть у семінарі-обговоренні щодо розробки освітньої платформи з вивчення історії Голокосту та еврейських студій в Україні для викладачів вищих навчальних закладів, який відбувся у Києві 23 лютого 2020 р.

Участь у семінарі також взяли науковці та викладачі з Українського католицького університету (Львів), Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Рівненського державного гуманітарного університету, Центру студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» (Рівне), Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ), Херсонського державного університету та Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова.

Метою заходу було обговорити серед молодих науковців та викладачів українських ВНЗ особливості розробки та впровадження нових курсів та спецкурсів, розширення їхнього тематичного спектру та можливості репрезентації історії єврейства та Голокосту. Обговорення має допомогти організаторам у процесі розробки нового освітнього порталу, який би могли використовувати викладачі ВНЗ, учителі, студенти та учні.

Семінар відбувся за сприяння та ініціативи Центру перспективних досліджень Голокосту імені Джека Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон, Округ Колумбія).

27 лютого відбувся науковий семінар кафедри. Під час семінару відбулася презентація монографії кандидата історичних наук, доцента, в. о. завідувача кафедри нової та новітньої історії України Українского католицького університету Володимира Склокіна«Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині ХVIII століття: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство».

Кафедра історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна за підтримки Генерального консульства Республіки Польща в Харкові запрошує дослідників взяти участь у
Міжнародній науковій конференції «Україна і Польща: 100 років співробітництва (до річниці Варшавської угоди)», яка відбудеться 21 квітня 2020 р.

Організатори пропонують обговорити проблеми міждержавного /міжнаціонального співіснування/співробітництва України та Польщі у широкій історичній перспективі. Тематика конференції охоплює широке проблемне поле. Які політичні сили Польщі та України намагалися розбудувати власні державні проекти на початку ХХ ст.? Якими були цінності та практики агентів національного будівництва? Як за оцінками сучасників тогочасних подій та науковців Варшавська угода вплинула на баланс сил у Східній Європі у першій половині ХХ ст.? Яке місце займає українсько-польська угода 1920 р. у сучасній історичній пам’яті та національному наративі обох країн?

Роботу конференції буде організовано в межах таких тематичних панелей:

• Україна та Польща у 1920 р.: міжнародні відносини та баланс сил у Східній Європі;
• Польща та Україна у революційну добу: протистояння зовнішній агресії;
• Варшавська угода 1920 р.: політична апологія та критика сучасників;
• Образ Варшавської угоди 1920 р. в історіографії, історичній політиці та пам’яті України і Польщі.

Організатори запрошують науковців подавати заявки для участі. Заявка має бути заповнена через електронну форму і містити коротке CV, тему та анотацію доповіді (до 500 слів). Останній термін прийому заявок – 15 березня 2020 р. Результати розгляду заявок оргкомітет повідомить до 23 березня 2020 р.
Робочі мови: українська, польська, англійська.
Проїзд та перебування в Харкові за рахунок учасників.
Участь у конференції безкоштовна.

Офіційний інформлист українською, польською та англійською мовами.

З організаційних питань просимо звертатися до Євгена Захарченка, ст. викладача кафедри історії України (ye.zakharchenko@karazin.ua, тел. +38(057)-707-52-42) або керівника Українсько-Польського центру Тетяни Біткової (poland@karazin.ua, tel. +38(050)-964-92-81)

Наші контакти:
Кафедра історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Майдан Свободи 4, ауд. 5-50, Харків 61022, Україна,
Website: www.histukr.karazin.ua
Українсько-Польський академічний центр науки та культури університету. Майдан Свободи 6, ауд. 273, Харків 61022Б Україна

Організатори: Кафедра історії України та Українсько-польський академічний центр науки і культури Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Історичний факультет Університету імені Адама Міцкевича в Познані та Центр Східноєвропейських студій Варшавського університету.

За підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Харкові.

• 

• 

13 січня 2020 р. у приміщенні Харківського національного академічного театру опери та балету відбувся урочистий випуск магістрів Харківського університету імені В. Н. Каразіна. Вже традиційним стало нагородження кращих випускників факульетів пам’ятними медалями. Цього року, кращою випускницею історичного факультету, стала студентка, що спеціалізувала на кафедрі історії України — Тетяна Сірик (науковий керівник професор Л. Ю. Посохова).

Доцент Р. Г. Любавський та старший викладач Є. Ю. Захарченко підготували спеціальне методичне видання для учнів 11 класів загальноосвітніх шкіл, що отримало гриф Міністерства освіти та науки України.

Захарченко Є. Ю., Любавський Р. Г. Історія України + Всесвітня історія. 11 клас: рівень стандарту. Зошит для поточного та тематичного контролю. Харків: Видавничий дім Весна, 2019 — 96 с. (Серія «тест-контроль»)

• 

У Каразінському університеті за ініціативи кафедри історії України в межах меморіальних зустрічей пам’яті проєкту “Erinnerung lernen/Вчимося пам’ятати” відбулася лекція-дискусія «Місце пам’яті про Голокост у сучасній Україні. Важкий спадок та актуальні тенденції». Слухачами лекції стали студенти 3 курсу, що обрали міжфакультетську дисципліну за вибором «Історична політика в Україні (наприкінці 1980-х–на початку 2000-х ст.)», запропоновану старшим викладачем Євгеном Захарченком.

Лектором виступив директор Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса Національної академії наук України Анатолій Подольський. Коло його наукових інтересів — історія євреїв України ХХ століття, історія Голокосту, українсько-єврейські відносини в історичній перспективі, порівняльні дослідження історії геноцидів ХХ століття, студії з культури й політики пам’яті про Другу світову війну.

• 

• 

У межах доповіді лектор розповів про наслідки німецької ідеології і пропаганди, офіційну радянську політику пам’яті про нацистську окупацію України, культуру пам’яті в суверенній Україні після 1991 року, її моделі в сучасній Україні, зокрема неорадянську й пострадянську, націоналістичну, європейську та пам’ять як політику.

Також під час заходу презентовано видання Українського центру вивчення історії Голокосту.

• 

• 

Фото: Вікторія Якименко. Більше фото на сторінці кафедри у мережі Фейсбук.

Сучасний українській інформаційний простір насичений різними, іноді протилежними, візіями минулого. Його інтерпретаторами дедалі частіше стають політичні та громадські діячі, журналісти, медіаексперти, письменники та ін. В умовах розширення функцій і зон впливу нових медіа, голоси професійних дослідників залишаються не почутими широкою аудиторією. Представники історичного цеху, як правило, неохоче виходять за межі університетів, у медійне поле, натомість зосереджуються на створенні фахових, проте часто незрозумілих для пересічного і непідготовленого читача текстів. Через художні фільми та телепередачі на історичну тематику, колонки, блоги, соціальні мережі поширюються образи (за версією одних авторів «справжньої», на думку інших – альтернативної) історії. У цих умовах об’єктом вивчення історика стає не тільки, власне, минуле, а й практики інструменталізації, популяризації, використання минулого.

У межах круглого столу пропонуємо, серед інших, зосередитися на обговоренні таких тем:

• історичні міфи і фейки в соціальних мережах;
• образи релевантного минулого в художніх та мультиплікаційних фільмах;
• інструменталізація минулого в медіапросторі;
• комп’ютерні історичні ігри: відображення і конструювання минулого;
• медіаграмотність як компетенція студента-історика;
• практики саморепрезентації істориків у медіа;
• цифрові медіапроєкти як спосіб популяризації і збереження культурної спадщини.

Круглий стіл відбудеться 24 квітня 2020 року в межах 73-ї Міжнародної конференції молодих учених «Каразінські читання», присвяченій 215-річчю від заснування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Заявку на участь у конференції та тези доповідей (до 4 тис. знаків з пробілами) просимо подавати до 15 березня 2020 р. (включно) через спеціальну електронну форму. Тези мають містити такі елементи: заголовок; ім’я (повністю) та прізвище автора; заклад, де навчається або працює автор; текст без малюнків, таблиць, посилань та списку літератури. Допускаються лише загальноприйняті скорочення. У тезах необхідно чітко сформулювати наукову проблему, обґрунтувати її новизну та актуальність, коротко схарактеризувати історіографію, джерела і методи дослідження, описати хід та результати дослідження, сформулювати висновки. Тези, що не містять наукової новизни та дослідницької частини, прийматися не будуть. Редколегія залишає за собою право відхиляти тези, що не відповідають означеним вимогам. Збірник тез конференції буде надрукований до початку конференції. Подати заявку можна за посиланням.

Офіційний інформлист за посиланням.