Студентки кафедри взяли участь у німецько-франко-українському міжнародному обміні

Протягом 18–25 жовтня 2025 року студентки історичного факультету взяли участь у першому етапі німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)», присвяченій темі примусової праці в часи нацизму з особливою увагою до історій французьких та українських примусових робітників та робітниць. Головним організатором програми є Асоціація дитячих та молодіжних обмінів «Kijuga e. V.» (Берлін) у співпраці з французькою організацією ECCO (Доншері).

Партнерами проєкту є кафедра історії України Каразінського університету, кафедра нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра міст Ерлангена-Нюрнберга. Програма фінансується Німецько-французьким молодіжним офісом (DFJW/FGYO).

До складу групи від університету увійшли семеро студенток бакалаврської програми «історія та археологія», зокрема ті, що пишуть курсові та дипломні роботи на кафедрі історії України: Владислава Різніченко, 3 курс (наук. керівник проф. Людмила Посохова), Анастасія Звада, 3 курс (наук. керівник: доц. Роман Любавський), Діана Кобзар, 2 курс та Єлизавета Спасьонова, 4 курс (наук. керівник: доц. Євген Захарченко), а також студентки з інших кафедр: Олександра Іванюк (1 курс), Вікторія Лащенко (3 курс), Єлизавета Малік (4 курс). Керівник групи — доц. Євген Захарченко.

Перший етап програми проходив у Німеччині. Учасники та учасниці з Франції, Німеччини та України відвідали музеї, архіви, меморіальні комплекси та документаційні центри з вивчення історії та популяризації пам’яті про примусову працю в Третьому Райху в Берліні, Ерлангені та Нюрнберзі, взяли участь у спеціально організованих воркшопах з вивчення егодокументів українських примусових робітників та робітниць на базі Центру документації нацистської примусової праці (Dokumentationszentrum NS-Zwangsarbeit) в Берліні та кафедри нової та новітньої історії з акцентом на історію Східної Європи в Ерлангені Університету Фрідріха-Олександра

У межах програми учасники відвідали історичні центри Берліна та Нюрнберга, музейно-меморіальний комплекс концентраційного табору Заксенгаузен, архів міста Ерланген, меморіальний комплекс з’їздів націонал-соціалістичної партії в Нюрнберзі та Меморіальний будинок, де проходили Нюрнберзькі процеси. Наступні етапи німецько-франко-української програми обмінів «Діалог слідів (Spurendialog)» заплановані на квітень та липень 2025 року на території Франції та Польщі відповідно.

Детальніше про поїздку дивіться на офіційній сторінці кафедри у мережі Фейсбук.

Професорка Людмила Посохова взяла участь в Міжнародній конференції в НУ КМА

15-17 жовтня 2025 р. у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» проходила Міжнародна конференція «Ad fontes», присвячена 410-літтю Академії.

З доповіддю на конференції виступила професорка кафедри історії України Людмила Посохова. У конференції взяли участь науковці з України, Австрії, Італії, Канади, Німеччини, Польщі, Румунії, США.

Програма конференції за посиланням.

Приєднання України до міжнародної науково-дослідницької мережі

28 серпня 2025 р. доценти кафедри Роман Любавський та Эвген захарченко взяли участь у зазіданні робочої групи з розробки проєкту меморандуму про приєднання України до науково-дослідницької мережі
EHRI ERIC. Захід відбувся на базі Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів). У заході взяли участь представники і представниці закладів вищої освіти України національних меморіальних та музейних комплексів та громадських організацій, що дотичні до вивчення, викладання та популяризації історії та спадщини Голокосту на українських землях у період Другої світової війни.

Презентація міжнародного дослідницького проєкту

Фото: Марія Вараницька (ЦМІ)

19 вересня 2025 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи (Львів) відбувся науковий семінар «Я пережив нацистів, переживу і рашистів: Друга світова війна та Голокост у сучасному українському дискурсі про російське вторгнення». Захід зібрав дослідників та дослідниць з України, Польщі, Австрії, Німеччини, Португалії та інших країн для обговорення ролі історичних аналогій у сучасному публічному дискурсі.

Кафедра історії України вситупила співорганізаторкою заходу. У заході взяли участь в. о. завідувача кафедри Роман Любавський та доцент Євген Захарченко.

У межах першої панелі з презентацією дослідницького проєкту виступив доцент Євген Захарченко. Проєкт, що реалізується у співпраці з Др. Павелом Добросельським (Інститут польської культури Варшавського університету) і присвячено аналізу й інтерпретації історичних аналогій у сучасному українському суспільному просторі.

Особливістю проєкту є масштабна база даних — понад 65 тисяч записів (тексти, візуальні матеріали), зібраних упродовж першого року повномасштабного вторгнення. Дослідження здійснюється завдяки фінансовій підтримці Фундації польської науки в межах програми «Для України!».

Семінар відбувся за організаційного патронажу Центру міської історії Центрально-Східної Європи, а також за участі міжнародних коментаторів, серед яких представники Бернського університету та Інституту філософії і соціології Польської академії наук.

У межах семінару ввечері було організовано публічну лекцію присвячену тематиці проєкту, модератором виступив Тарас Назарук (ЦМІ).

Докладніше про семінар можна дізнатися на сайті Центру міської історії: Between Fascism and “Rascism”.

Програма заходу за посиланням.

Доцентка кафедри Анастасія Ховтура взяла участь у роботі міжнародного круглого столу в Швеції

18-22 серпня 2025 року доцент кафедри історії України Анастасія Ховтура взяла участь у круглому столі «War, Ecocide and Beyond: Historizing Ukraine’s Environment» у межах конференції ESEH 2025 (Уппсала, Швеція).

Захід було організовано дослідницькою групою EnvHistUA та став важливим майданчиком для обговорення проблем дослідження українського довкілля.

У фокусі дискусії були питання: втрата значущості окремих понять у сучасному академічному дискурсі, потреба багаторівневих аналітичних перспектив, уточнення змісту термінів «екоцид» та «автоекоцид», а також тяглість природних процесів попри кризи.

Детальніше про конференцію.

Доцент Роман Любавський отримав стипендію Меморіального музею Голокосту США

Протягом 1-30 червня 2025 р. доцент кафедри історії України Роман Любавський був стипендіатом (віртуальна резиденція) Центру перспективних досліджень Голокосту імені Джека, Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон, Округ Колумбія).

Доцент Євген Захарченко взяв участь у літній програмі в Румунії

7 — 11 липня 2025 р. доцент кафедри Євген Захарченко взяв участь у літній програмі «Нові перспективи вивчення та викладання Голокосту в Україні та Румунії», організованого Меморіальним музеєм Голокосту США спільно з Університетом Олександру Іоана Кузи в Ясах та Національним інститутом дослідження Голокосту в Румунії Елі Візель.

Програма охоплювала лекції від провідних дослідників Голокосту зі США та Румунії, а також  презентації та обговорення дослідницьких проєктів і викладацьких курсів учасників з України.

Євген Захарченко виступив із презентацією українсько-польського проєкту «“Я пережив нацистів, я переживу рашистів”: Друга світова війна та Голокост в українському дискурсі російсько-української війни» (проєкт реалізується у співпраці з Др. Павелом Добросельським (Інститут культури польської, Варшавський університет) за підтримки програми «Для України!» Фундації науки польської).

Дослідницька резиденція доцента Євгена Захарченка у Варшавському університеті

Протягом 3 — 23 червня 2025 р. доцент кафедри історії України історичного факультету Євген Захарченко перебував на тритижневій резиденції у Варшавському університеті (Республіка Польща) у межах реалізації українсько-польського проєкту  «“Я пережив нацистів, я переживу рашистів”: Друга світова війна та Голокост в українському дискурсі російсько-української війни» спільно з Др. Павелом Добросельським, доцентом Інституту культури польської Варшавського університету.

Проєкт має на меті вивчення образів пам’яті про Голокост та Другу світову війну, що використовувалися широким колом користувачів українського сегменту соціальних медіа в 2022 р. для опису подій широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Загальна джерельна база дослідницького проєкту нараховує понад 65 тисяч цифрових записів. Протягом тритижневої кооперації дослідники працювали над розробкою методології дослідження та кодування масових цифрових джерел.

Проєкт здійснюється за фінансової підтримки програми «Для України» Фундації науки польської (Варшава, Республіка Польща). Детальніше про програму та конкурс спільних українсько-польських наукових проєктів за посиланням.

Участь доцента Євгена Захарченка на конференції в Польщі

Доцент кафедри історії України Євген Захарченко взяв участь у міжнародній конференції «Мости майбутнього: польська та українська наука для демократії та розвитку», організовану Фундацією науки польської в межах програми «Для України». У заході взяли участь науковці – переможці та лауреати програми «Для України», експерти та представники інституцій, що підтримують польсько-українську співпрацю.

Детальніше про захід за посиланням.

У межах четвертого конкурсу спільних українсько-польських наукових проєктів програми «Для України» Фундації науки польської проєкт доцента кафедри історії України історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна Євгена Захарченка та Павела Добросельського, доцента Інституту культури польської Варшавського університету “Я пережив нацистів, я переживу рашистів”: Друга світова війна та Голокост в українському дискурсі російсько-української війни» отримав фінансову підтримку.

Окрему позицію асистента в проєкті отримала аспірантка кафедри Влада Сабадаш.

Детальніше про програму «Для України» Фундації науки польської за посиланням.

Проєкт має на меті вивчення образів пам’яті про Голокост та Другу світову війну, що використовувалися широким колом користувачів українського сегменту соціальних медіа в 2022 р. для опису подій широкомасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.

Відбулася зустріч дослідників у сфері історії Голокосту і пам’яті про Голокост в Україні

27 лютого в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові відбулася зустріч дослідників у сфері історії Голокосту і пам’яті про Голокост в Україні.

Метою зустрічі було обговорення можливості приєднання України до Консорціуму європейської інфраструктури досліджень Голокосту (European Holocaust Research Infrastructure — European Research Infrastructure Consortium / EHRI-ERIC).

Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна на заході представляли доценти кафедри історії України Роман Любавський та Євген Захарченко.

Окрім питань, пов’язаних з можливостями приєднання до європейської інфраструктури досліджень Шоа, деякі учасники зустрічі поділилися власним досвідом співпраці з цією інституцією. Зокрема, відомий нідерландський історик, професор Центру досліджень Голокосту та геноцидів в Амстердамі Карел Беркгофф розповів про історію та діяльність EHRI (онлайн), Тарас Назарук говорив про досвід співпраці Центру міської історії в рамках EHRI та цифрові ресурси, Уляни Кирчів (Львів) та Ірина Радченко (Дніпро) розповіли про співпрацю з EHRI в рамках стипендіальних програм.

Вже наприкінці дня відбулася презентація книги історика Петра Долганова «Голокост у містечку Здолбунів: передумови, перебіг та вшанування пам’яті».