Рубрика: Викладачі

22 грудня 2021 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбувся захист докторської дисертації «Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.» Володимира Олександровича Кулікова, кандидата історичних наук, доцента кафедри історіографії, джерелознавства та археології, докторанта кафедри історії України (науковий консультант: професор В. В. Калініченко).

В. О. Куліков — відомий історик, протягом 2005–2015 рр. працював на посаді доцента кафедри історії України, викладав загальні курси та спецкурси з новітньої історії України (1945 — 2010 рр.), історичної інформатики, методів обробки масових джерел, очолював лабораторію історичної інформатики на історичному факультеті. Протягом 2013–2016 рр. брав участь у наукових проєктах Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, 2015–2020 рр. запрошений викладач Програми вивчення культурної спадщини в Центрально-Європейському університеті у Будапешті, запрошений викладач в Українському католицькому університеті у Львові, у 2016–2017 стажувався за Програмою імені Фулбрайта в Інституті Кенана у Вашингтоні.

У 2018 р. закінчив докторантуру історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, у 2019 р. опублікував монографію Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр. Харків: Вид-во ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 

Вітаємо шановного Володимира Олександровича та бажаємо успіхів!

Професор С. О. Наумов та доцент Д. В. Журавльов взяли участь у засіданні круглого столу “Російська імперська культурна спадщина в Україні: як пам’ятати”. Організатором заходу виступив Український інститут національної пам’яті. Це перший захід серії круглих столів “Деколонізація: віднайти своє”.

У межах проєкту десять експертів з п’яти міст ділитимуться своїми думками та обговорюватимуть питання: Імперський період в історії України залишив по собі різносторонню спадщину, як її оцінювати? Яке місце Гоголя, Чехова, Булгакова, Мечникова та інших в українській національній пам’яті? Що робити із вулицями і пам’ятниками Пушкіна чи Толстого?

Запрошуємо ознайомитися із записом трансляції.

26 серпня 2021 р. у Дрогобичі відбулося засідання міжнародного журі, на якому 12 докторів наук з України, Австрії та Польщі обирали лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2021. Зокрема до складу міжнародного журі увійшла професор, доктор історичних наук Л. Ю. Посохова. Під час засідання незалежні рецензенти представили монографії претендентів, відбулося обговорення і міждисциплінарна дискусія. На розгляд журі було винесено три видання: колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса – «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі», монографія Леоніда Тимошенка «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)» і монографія «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» авторства Оксани Кісь. Лауреатом премії став Леонід Тимошенко, автор монографії «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

Присудження Міжнародної премії імені Івана Франка (далі – Премія) є почесним визнанням вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премію засновано з метою сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка і заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті. Заходи відбулися за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Львівською обласною державною адміністрацією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка, Державним історико-культурним заповідником “Нагуєвичі”, Львівським товариством у місті Києві.

Детальніше за посиланням.

Протягом 12–13 липня 2021 р. відбувався семінар для вчителів та викладачів «АУШВІЦ – ІСТОРІЯ І СИМВОЛІКА» організований Інститутом «Ткума» спільно з Міжнародним центром освіти про Аушвіц та Голокост Державного музею Аушвіц-Біркенау (Республіка Польща) У семінарі взяли участь 24 представника різних освітніх закладів України: науковці, вчителі, методисти, викладачі і музейні співробітники. Метою заходу було познайомитися з сучасними методиками викладання історії Другої світової війни, нацистської окупації та Голокосту. У програмі семінару були інтерактивні заняття, презентації та дискусії від провідних співробітників музею Аушвіц-Біркенау: «Аушвіц у колективній пам’яті в Україні» (Наталія Ткаченко), «Місце Пам’яті Аушвіц-Біркенау у панорамах» (Анна Станчик), «Радянські громадяни у концтаборі Аушвіц» (Дарія Яновєц).

Доктор філософії з історії та археології, старший викладач кафедри

PhD-дисертація (2021 р.) «Становлення та модернізація соціальної інфраструктури губернських міст Лівобережної України (кін. XVIII – поч. ХХ ст.)

Контактна інформація:

• e-mail: a.khovtura@karazin.ua
• Профіль Facebook
• Профіль Researchgate
• Профіль Orcid
• Профіль Google Scholar

Сфера наукових інтересів: історична урбаністика, соціальна історія, історична антропологія

Головні публікації:

• Ховтура А. Формування сфери побутового обслуговування губернських міст Лівобережної України (кінець XVIII – початок ХХ ст.) // Wschodni Rocznik Humanistyczny. 2020. № 4. S. 167-178. (Index Copernicus International).
• Ховтура А. «Гарбологічна місія» Харківського міського самоврядування наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2020. № 58. C. 72-90.
• Ховтура А. Розвиток інфраструктури та зміни соціального простору Харкова на межі ХІХ – ХХ ст. // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2020. № 57. С. 190-211.
• Ховтура А. Діяльність органів міського самоврядування з розвитку комунального господарства губернських центрів Лівобережної України (ХІХ – поч. ХХ ст.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2019. № 22. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна. С. 112-118.

Стажування, освітні та наукові програми:

• 2018 р. – Семінар Німецько-української комісії істориків для молодих науковців «Глобальні та транснаціональні перспективи на історію України з ранньомодерного періоду до сучасності» (м. Ніжин).
• 2016 р. – Програмний архівознавчий об`їзд (Інститут історії Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Польща).

Тематика курсових та дипломних робіт

• Історія  українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Історія екології XІХ – ХХ ст.
• Міські спільноти XVIII – поч. ХХ ст.
• Культурний ландшафт українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Трансформація міського простору українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Готельно-ресторанна інфраструктура українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Рекреаційні комплекси українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Санаторно-лікувальна справа в українських землях XVIII – поч. ХХ ст.

5-12 липня 2021 р. відбулась (онлайн) «Літня школа зі студій Голокосту». Організаторами заходу були Центр перспективних досліджень Голокосту імені Джека Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український Центр із вивчення історії Голокосту.

• 

• 

Викладачі кафедри історії України к.і.н., старший викладач Євген Захарченко та к.і.н., доцент Роман Любавський взяли участь у заході як запрошені спікери. Вони презентували навчальні курси, які викладають, в межах яких порушують проблеми вивчення Голокосту. Зокрема, Євген Захарченко поділився досвідом викладання міжфакультетського курсу «Голокост: політика, пам’ять, репрезентації», а Роман Любавський розповів про досвід викладання спеціального курсу «Євреї в УРСР: політичний та соціокультурний виміри».

Із програмою заходу можна ознайомитись за посиланням .

2 липня 2021 р. в Житомирському державному університеті проходила міжнародна наукова конференція «Історична політика та історична пам’ять : Україна та країни ЦСЄ». Захід відбувався у комбінованому (очно-дистанційному) форматі. У конференції взяв участь старший викладач кафедри Євген Захарченко з доповіддю «Парадокси конструювання історичних наративів меморіального простору центру Харкова»

Загалом у конференеції взяли участь історики з провідних установ Києва, Харкова, Херсона, Ізмаїла, Житомира, польських університетів Ольштина, Кракова, Люблина, які запропонували до обговорення доповіді, присвячені проблемам історичної політики та пам’яті, меморіальним ландшафтам, історії повсякдення та усноісторичних досліджень.

Офіційна програма конференції за посиланням.

23-25 червня 2021 р. відбулася міжнародна наукова конференція «Вісімнадцяте століття: українська і глобальна перспектива». Конференція організована кафедрою історії Українським Католицьким Університетом у співпраці з Українським товариством з дослідження XVIII ст., Центром українських історичних досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українських студій та Інститутом Вірса автрійських і центральноєвропейських студій Альбертського університету.

Професорка кафедри історії України, д.і.н. Людмила Посохова головувала на секціях «Музика, театр і живопис», «Церква та інтелектуальні рухи XVIII століття», а також виступила з доповіддю «“Революція читання” на теренах Гетьманщини та Слобожанщини в другій половині XVIII – на початку XIX століття » на секції «Шкільництво й освіченість «.

Офіціна програма конференції за посиланням.

24-26 червня 2021 р. відбулась Міжнародна наукова (онлайн) конференція «Радянське «я» і радянське «ми»: між ідеологією і реальністю». Організатором конференції була кафедра Історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», за підтримки Канадського інституту українських студій.

Доцент кафедри, к.і.н. Роман Любавський взяв участь у конференції як дискутант Секції 1. «Суспільство і культура 1920-х – 1930-х рр.» Також виступив із доповіддю «Соціалістичні містечка «Новий Харків» та «Шостий виселок» у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.: образи, простори, пам’ять» на Секції 4. «Радянське місто і міський простір».

Програма конференції за посиланням.

Професор Сергій Наумов 18 червня 2021 року взяв участь як дискутант у роботі міжнародного круглого столу «Інфраструктура як чинник модернізації Центрально-Східної Європи у «довгому ХІХ столітті»», який відбувся онлайн на базі історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Захід проходив у межах реалізації проєкту Жан Моне модуль «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» координатор проєкту Дмитро Миколенко) спільно з Болгарською академією наук, Інститутом вивчення Центрально-Східної Європи в Києві, Центром болгаристики і балканських досліджень ім. М. Дринова Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Були заслухані сім доповідей українською, болгарською та англійською мовами, як викликали жвавий інтерес і тривале ґрунтовне обговорення.

З програмою і роботою круглого столу можна ознайомитись за посиланнями.

Відеозапис роботи круглого столу за посиланням.
(основні виступи проф. С. Наумова на 2.40.34 і 5.55.31).