Автор: admin

З 26 до 29 липня в межах третього етапу німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів» студенти та студентки кафедри відвідали історичні інституції та місця пам’яті у Варшаві.

Завдяки добрій та кількарічній співпраці з Dr. Paweł Dobrosielski на базі Інституту культури польської Варшавського університету відбувся воркшоп з історії примусової праці та Другої світової війни з особливим фокусом на кейсах України та Польщі.

Учасники та учасниці проєкту з Німеччини, Франції та України відвідали місця пам’яті пов’язані з повстанням Варшавського гетто, побували на місці сучасних археологічних розкопок. Окремо відбувся ознайомчий візит до Інституту національної пам’яті, де вдалося побувати у фондосховищах галузевого архіву, познайомитися із картотекою і документами примусових робітників.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

З 25 до 31 липня у Польщі триває третій етап німецько-французько-українського міжнародного молодіжного культурного обміну «Діалог слідів».

Метою проекту є вивчення історії примусової прації у добу націонал-соціалізму.

Студенти та студентки історичного факультету беруть участь вже втретє.

У межах цього етапу заплановано відвідини меморіальних комплексів, музеїв та дослідницьких документаційних центрів Варшави та Кракова.

Проєкт здійснюється завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри East European and Central Asian History at FAU в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факультету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України Роман Любавський , керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко .

Доцент кафедри історії України взяв участь у Конференції українських студій «Україна у світі», яка відбулася 8–10 липня у Львові та об’єднала науковців із 38 країн світу.

Метою конференції було створення в Україні великої міжнародної платформи, яка об’єднує академічні центри та окремих дослідників з різних країн для формування сучасного бачення українських і кримськотатарських студій. Її концепція «Переосмислення українських студій» була зосереджена на професійній комунікації, розбудові міжнародних зв’язків та осмисленні мовного й культурного різноманіття сучасної України.

Організаторами конференції стали Міністерство культури України, Український інститут та Український католицький університет у співпраці з Глобальною коаліцією українських студій і за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У межах секції, присвяченої міським просторам і політиці пам’яті, була представлена доповідь про те, як наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття Російська імперія формувала символічний простір українських міст через пам’ятники, меморіальні практики та політику пам’яті.
На матеріалах Києва, Харкова, Одеси, Катеринослава, Полтави та Севастополя було показано, що імперська меморіальна політика не була одноманітною, а адаптувалася до історичних, політичних і культурних особливостей кожного міста. Саме тому її спадщина й сьогодні залишається важливим предметом дослідження в контексті деколонізації українського публічного простору.
Дослідження стало можливим завдяки підтримці програми Disrupted Ukrainian Scholars and Students Initiative (DUSS) Канадського інституту українських студій Університету Альберти

Викладачі кафедри історії України – в.о. завідувача кафедри Роман Любавський та доцент Євген Захарченко – взяли участь у черговому Всеукраїнському науковому семінарі з викладання радянської історії, організованому Центром міської історії .
Учасники робітні презентували джерела та методичні підходи до викладання різних аспектів історії радянського суспільства, які увійдуть до майбутнього силабусу.
Роман Любавський представив доповідь «Ідея праці при соціалізмі», у якій запропонував добірку джерел і підходів до викладання тем, пов’язаних із радянським етосом праці, образом робітника, повсякденними трудовими практиками.

Євген Захарченко презентував добірку джерел з історії української радянської номенклатури, зокрема матеріали, пов’язані з постаттю Петра Шелеста.

Робітня об’єднує дослідників із різних університетів України, які спільно працюють над створенням сучасного силабусу з історії радянського періоду. Такі зустрічі дозволяють поєднати новітні підходи, архівні джерела та досвід викладання, щоб спільно шукати нові способи говорити зі студентами про складні сюжети минулого.

У травневому випуску Каразінської газети опубліковано інтерв’ю з доктором історичних наук, професоркою кафедри історії України Людмилою Посоховою.

У розмові Людмила Юріївна поділилася спогадами про свій шлях у науці, розповіла про власні наукові зацікавлення та найважливіші дослідницькі проєкти, а також окреслила сучасні тенденції розвитку історичної науки. Окрему увагу було приділено питанням історичної освіти, підготовки майбутніх істориків, ролі цифрових технологій у дослідженнях та значенню міжнародної академічної співпраці.

В інтерв’ю професорка наголосила на важливості історії для формування громадянської свідомості та осмислення суспільних процесів, особливо в умовах повномасштабної війни. Також Людмила Посохова розповіла про своїх учнів, наукові досягнення кафедри та значення університетської спільноти для розвитку української науки.

Запрошуємо ознайомитися з повним текстом інтерв’ю в Каразінській газеті .

Аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко успішно завершила курс «Have We Ever Been Modern? Modernism, Modernity, and Modernization in Twentieth-Century Ukraine» («Чи були ми коли-небудь модерними? Модернізм, модерність і модернізація в Україні ХХ століття») у межах сертифікатної програми Invisible University for Ukraine (IUFU).

Invisible University for Ukraine (IUFU) — міжнародна сертифікатна програма з нарахуванням кредитів ECTS для українських студентів та аспірантів, чиє навчання постраждало внаслідок війни. Програма реалізується Центральноєвропейським університетом у співпраці з українськими партнерами — Львівським національним університетом імені Івана Франка та Українським католицьким університетом, європейськими партнерами — Колегіумом Імре Кертеса при Єнському університеті (Німеччина), а також міжнародним партнером — кафедрою політичних наук і менеджменту Університету Агдера (Крістіансанн, Норвегія).

Доцент кафедри історії України, доктор філософії Григорій Рій взяв участь у щорічній міжнародній конференції Association for the Study of Nationalities (ASN) Convention 2026, яка відбулася в Columbia University (Нью-Йорк, США).

Конференція ASN є одним із найбільших світових наукових форумів, присвячених дослідженню націоналізму, етнічності, міжнаціональних відносин та політичних трансформацій. Цьогорічний захід об’єднав понад 500 науковців, експертів і дослідників із 40 країн світу.

Особливе місце в програмі конференції посідала тематика України. Учасники обговорювали широкий спектр питань, пов’язаних із російсько-українською війною, міжнародною підтримкою України, проблемами безпеки та трансформаціями на пострадянському просторі.

Григорій Рій виступив на панелі «Ukraine at War», де представив доповідь «Representatives of Russia’s Ethnic Minorities in the Ukrainian Armed Forces: Combat Participation and the Pursuit of National Independence» («Представники неросійських народів Росії у Збройних силах України: участь у бойових діях та прагнення до національної незалежності»).

У доповіді було проаналізовано участь представників корінних і неросійських народів Російської Федерації у війні на боці України, а також розглянуто, як боротьба проти російської агресії поєднується з прагненнями цих народів до національного самовизначення та звільнення від імперської залежності.

Модерували панель Софія Вілсон (Southern Illinois University Edwardsville, США). Серед доповідачів були відомі дослідники української тематики Paul D’Anieri (University of California, Riverside, США) та Per Ekman (Stockholm School of Economics, Швеція), які представили свої дослідження щодо міжнародних аспектів російсько-української війни. Дискутантами панелі стали — Софія Тіпалду (Panteion University, Греція) та Олена Леннон (University of New Haven, США).

2 червня 2026 року доцент кафедри історії України Анастасія Земська взяла участь у міжнародному онлайн-семінарі «Colonial Sanitation Workshop», організованому Університетом Ставангера (University of Stavanger), Норвегія.

Семінар зібрав дослідників з різних країн для обговорення санітарії та гігієни в контексті колоніалізму як складного соціального, політичного та культурного явища. Окрему увагу було приділено тому, як колоніальні уявлення про «чистоту» та «нечистоту» використовувались для виправдання сегрегації, контролю над населенням та витіснення «небажаних» груп із міського простору. Анастасія Земська представила доповідь, присвячену історії санітарної модернізації Харкова наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Детальніше в програмі

В останній день перебування у Парижі учасники та учасниці німецько-французько-українського культурного обміну “Діалог слідів” підбили підсумки відвідин історичних місць, музеїв та меморіальних комплексів, обмінялися враженнями і розпочали роботу над записом подкастів та програм для радіо. Робота триватиме і далі в своїх країнах.

Кінцевою метою проєкту є створення цифрового інформаційного продукту в сфері публічної історії, присвяченого тематиці примусової праці в роки націонал-соціалізму.

Наступний етап програми заплановано на липень 2026 р. у Польщі, у Варшаві та Кракові з відвідинами Музею Варшавського повстання, меморіалу Аушвіца-Беркенау та інших провідних закладів.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

• Анонси
• Новини
• Фотогалереї

Під час програми «Діалог слідів», німецько-французько-українського культурного обміну, присвяченого вивченню примусової праці в добу націонал-соціалізму, на території Франції, українська група відвідала знамените кладовище у Парижі Монпарнас.

Метою відвідин, під час вільного часу перебування у Парижі, було відати шану знаменитому українському політичному діячу, одному з будівничих української державності, головному отаману армії УНР, голові директорії — Симону Петлюрі.

У програмі обміну беруть участь студентки історичного факультету 1-4 курсу історичного факультету бакалаврської програми «історія та археологія».

Співорганізатором є кафедра історії України, в.о завідувача кафедри — Роман Любавський, керівник студентської групи, заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України — Євген Захарченко у партнерстві з кафедрою історії Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра Ерлангена-Нюрнберга за підтримки організації Kiyuga.eV (ФРН) та ЕС-СО (Доншері, Франія).