Автор: admin

Викладачі кафедри історії України – в.о. завідувача кафедри Роман Любавський та доцент Євген Захарченко – взяли участь у черговому Всеукраїнському науковому семінарі з викладання радянської історії, організованому Центром міської історії .
Учасники робітні презентували джерела та методичні підходи до викладання різних аспектів історії радянського суспільства, які увійдуть до майбутнього силабусу.
Роман Любавський представив доповідь «Ідея праці при соціалізмі», у якій запропонував добірку джерел і підходів до викладання тем, пов’язаних із радянським етосом праці, образом робітника, повсякденними трудовими практиками.

Євген Захарченко презентував добірку джерел з історії української радянської номенклатури, зокрема матеріали, пов’язані з постаттю Петра Шелеста.

Робітня об’єднує дослідників із різних університетів України, які спільно працюють над створенням сучасного силабусу з історії радянського періоду. Такі зустрічі дозволяють поєднати новітні підходи, архівні джерела та досвід викладання, щоб спільно шукати нові способи говорити зі студентами про складні сюжети минулого.

У травневому випуску Каразінської газети опубліковано інтерв’ю з доктором історичних наук, професоркою кафедри історії України Людмилою Посоховою.

У розмові Людмила Юріївна поділилася спогадами про свій шлях у науці, розповіла про власні наукові зацікавлення та найважливіші дослідницькі проєкти, а також окреслила сучасні тенденції розвитку історичної науки. Окрему увагу було приділено питанням історичної освіти, підготовки майбутніх істориків, ролі цифрових технологій у дослідженнях та значенню міжнародної академічної співпраці.

В інтерв’ю професорка наголосила на важливості історії для формування громадянської свідомості та осмислення суспільних процесів, особливо в умовах повномасштабної війни. Також Людмила Посохова розповіла про своїх учнів, наукові досягнення кафедри та значення університетської спільноти для розвитку української науки.

Запрошуємо ознайомитися з повним текстом інтерв’ю в Каразінській газеті .

Аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко успішно завершила курс «Have We Ever Been Modern? Modernism, Modernity, and Modernization in Twentieth-Century Ukraine» («Чи були ми коли-небудь модерними? Модернізм, модерність і модернізація в Україні ХХ століття») у межах сертифікатної програми Invisible University for Ukraine (IUFU).

Invisible University for Ukraine (IUFU) — міжнародна сертифікатна програма з нарахуванням кредитів ECTS для українських студентів та аспірантів, чиє навчання постраждало внаслідок війни. Програма реалізується Центральноєвропейським університетом у співпраці з українськими партнерами — Львівським національним університетом імені Івана Франка та Українським католицьким університетом, європейськими партнерами — Колегіумом Імре Кертеса при Єнському університеті (Німеччина), а також міжнародним партнером — кафедрою політичних наук і менеджменту Університету Агдера (Крістіансанн, Норвегія).

Доцент кафедри історії України, доктор філософії Григорій Рій взяв участь у щорічній міжнародній конференції Association for the Study of Nationalities (ASN) Convention 2026, яка відбулася в Columbia University (Нью-Йорк, США).

Конференція ASN є одним із найбільших світових наукових форумів, присвячених дослідженню націоналізму, етнічності, міжнаціональних відносин та політичних трансформацій. Цьогорічний захід об’єднав понад 500 науковців, експертів і дослідників із 40 країн світу.

Особливе місце в програмі конференції посідала тематика України. Учасники обговорювали широкий спектр питань, пов’язаних із російсько-українською війною, міжнародною підтримкою України, проблемами безпеки та трансформаціями на пострадянському просторі.

Григорій Рій виступив на панелі «Ukraine at War», де представив доповідь «Representatives of Russia’s Ethnic Minorities in the Ukrainian Armed Forces: Combat Participation and the Pursuit of National Independence» («Представники неросійських народів Росії у Збройних силах України: участь у бойових діях та прагнення до національної незалежності»).

У доповіді було проаналізовано участь представників корінних і неросійських народів Російської Федерації у війні на боці України, а також розглянуто, як боротьба проти російської агресії поєднується з прагненнями цих народів до національного самовизначення та звільнення від імперської залежності.

Модерували панель Софія Вілсон (Southern Illinois University Edwardsville, США). Серед доповідачів були відомі дослідники української тематики Paul D’Anieri (University of California, Riverside, США) та Per Ekman (Stockholm School of Economics, Швеція), які представили свої дослідження щодо міжнародних аспектів російсько-української війни. Дискутантами панелі стали — Софія Тіпалду (Panteion University, Греція) та Олена Леннон (University of New Haven, США).

2 червня 2026 року доцент кафедри історії України Анастасія Земська взяла участь у міжнародному онлайн-семінарі «Colonial Sanitation Workshop», організованому Університетом Ставангера (University of Stavanger), Норвегія.

Семінар зібрав дослідників з різних країн для обговорення санітарії та гігієни в контексті колоніалізму як складного соціального, політичного та культурного явища. Окрему увагу було приділено тому, як колоніальні уявлення про «чистоту» та «нечистоту» використовувались для виправдання сегрегації, контролю над населенням та витіснення «небажаних» груп із міського простору. Анастасія Земська представила доповідь, присвячену історії санітарної модернізації Харкова наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Детальніше в програмі

В останній день перебування у Парижі учасники та учасниці німецько-французько-українського культурного обміну “Діалог слідів” підбили підсумки відвідин історичних місць, музеїв та меморіальних комплексів, обмінялися враженнями і розпочали роботу над записом подкастів та програм для радіо. Робота триватиме і далі в своїх країнах.

Кінцевою метою проєкту є створення цифрового інформаційного продукту в сфері публічної історії, присвяченого тематиці примусової праці в роки націонал-соціалізму.

Наступний етап програми заплановано на липень 2026 р. у Польщі, у Варшаві та Кракові з відвідинами Музею Варшавського повстання, меморіалу Аушвіца-Беркенау та інших провідних закладів.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

• Анонси
• Новини
• Фотогалереї

Під час програми «Діалог слідів», німецько-французько-українського культурного обміну, присвяченого вивченню примусової праці в добу націонал-соціалізму, на території Франції, українська група відвідала знамените кладовище у Парижі Монпарнас.

Метою відвідин, під час вільного часу перебування у Парижі, було відати шану знаменитому українському політичному діячу, одному з будівничих української державності, головному отаману армії УНР, голові директорії — Симону Петлюрі.

У програмі обміну беруть участь студентки історичного факультету 1-4 курсу історичного факультету бакалаврської програми «історія та археологія».

Співорганізатором є кафедра історії України, в.о завідувача кафедри — Роман Любавський, керівник студентської групи, заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України — Євген Захарченко у партнерстві з кафедрою історії Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра Ерлангена-Нюрнберга за підтримки організації Kiyuga.eV (ФРН) та ЕС-СО (Доншері, Франія).

22 квітня 2026 р. у межах другого етапу міжнародного проєкту “Слідами пам’яті”, присвяченого вивченню примусової праці в добу націонал-соціалізму, студентки історичного факультету Каразінського університету відвідали регіональний державний архів Арден.

У фондах архіву зберігаються різноманітні джерела періоду Другої світової війни: мапи населених пунктів, особисті картки та списки примусових робітників, вивезених з регіону до Німеччини, пропагандистські матеріали, діловодна документація місцевої поліції.

Співробітники архіву надали окремі справи та теки з відповідними групами документів для ознайомлення та опрацювання учасниками та учасницями проєкту. Результатами цієї роботи з документами має стати запис подкастів для цифрового порталу німецького радіо Corax, що є одним зі співорганізаторів програми німецько-французько-українського обміну.

Робота поєднує компетенції архівістики, джерелознавства, сторії та роботи зі сучасними цифровими технологіями, принципами контент менеджменту. Головна ідея проєкту полягає у конвертації архівних та особистих родинних історій у публічну сферу, популяризація історії та пам’яті про Другу світову війну та примусову працю в сучасних цифрових медіа.

Також учасники та учасниці проєкту відвідали місце колишнього табору де працювали місцеві примусові робітники та євреї, яких згодом було відправлено до Аушвіцу. Меморіальний комплекс представляє залишки однієї з будівель табору, щільної діброви по якій прокладено символічну стежку пам’яті з інформаційними стендами та цитатами із особових джерел в’язнів цього табору.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

Доцент кафедри історії України, доктор філософії Григорій Рій став одним із лауреатів ювілейної відзнаки Антиімперського блоку народів, запровадженої з нагоди 80-ліття організації.

Нагородження відбулося 16 квітня 2026 року в Центрі національного відродження імені Степана Бандери у місті Києві. Відзнаку вручено за вагомий внесок у дослідження історії Антибільшовицького блоку народів, національно-визвольного руху, популяризацію ідей деколонізації та деімперіалізації.

Ювілейною відзнакою нагороджені також низка відомих громадських і політичних діячів, серед яких Ярослав Юрчишин, Андрій Юсов, Ганна Гопко, Віктор Рог, Лідія Смола та Леонтій Шипілов.

Сучасний Антиімперський блок народів є продовжувачем діяльність Антибільшовицького блоку народів,історія якого розпочалася 16 квітня 1946 року в Мюнхені з ініціативи бандерівського крила Організації українських націоналістів. Попри чітко виражену антикомуністичну спрямованість у період Холодної війни, організація зберегла свою ідейну основу — боротьбу з російським імперіалізмом — і продовжила діяльність після відновлення незалежності України.

Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року АБН відновив активну діяльність у форматі Антиімперського блоку народів, об’єднуючи представників різних націй у спільній боротьбі проти сучасної російської імперії. Сьогодні ця боротьба набуває нових форм — як на фронті, де воюють представники поневолених народів Росії, так і в середовищі еміграції.

До роковин Чорнобильської трагедії запрошуємо долучитися до студентського колоквіуму.