Підбиття підсумків німецько-французько-українського культурного обміну “Діалог слідів”

В останній день перебування у Парижі учасники та учасниці німецько-французько-українського культурного обміну “Діалог слідів” підбили підсумки відвідин історичних місць, музеїв та меморіальних комплексів, обмінялися враженнями і розпочали роботу над записом подкастів та програм для радіо. Робота триватиме і далі в своїх країнах.

Кінцевою метою проєкту є створення цифрового інформаційного продукту в сфері публічної історії, присвяченого тематиці примусової праці в роки націонал-соціалізму.

Наступний етап програми заплановано на липень 2026 р. у Польщі, у Варшаві та Кракові з відвідинами Музею Варшавського повстання, меморіалу Аушвіца-Беркенау та інших провідних закладів.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

Каразінці віддали шану пам’яті Симону Петлюрі

Під час програми «Діалог слідів», німецько-французько-українського культурного обміну, присвяченого вивченню примусової праці в добу націонал-соціалізму, на території Франції, українська група відвідала знамените кладовище у Парижі Монпарнас.

Метою відвідин, під час вільного часу перебування у Парижі, було відати шану знаменитому українському політичному діячу, одному з будівничих української державності, головному отаману армії УНР, голові директорії — Симону Петлюрі.

У програмі обміну беруть участь студентки історичного факультету 1-4 курсу історичного факультету бакалаврської програми «історія та археологія».

Співорганізатором є кафедра історії України, в.о завідувача кафедри — Роман Любавський, керівник студентської групи, заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України — Євген Захарченко у партнерстві з кафедрою історії Східної Європи Університету Фрідріха-Олександра Ерлангена-Нюрнберга за підтримки організації Kiyuga.eV (ФРН) та ЕС-СО (Доншері, Франія).

У межах проєкту «Слідами пам’яті» студентки кафедри історії України відвідали регіональний державний архів Арден (Франція)

22 квітня 2026 р. у межах другого етапу міжнародного проєкту “Слідами пам’яті”, присвяченого вивченню примусової праці в добу націонал-соціалізму, студентки історичного факультету Каразінського університету відвідали регіональний державний архів Арден.

У фондах архіву зберігаються різноманітні джерела періоду Другої світової війни: мапи населених пунктів, особисті картки та списки примусових робітників, вивезених з регіону до Німеччини, пропагандистські матеріали, діловодна документація місцевої поліції.

Співробітники архіву надали окремі справи та теки з відповідними групами документів для ознайомлення та опрацювання учасниками та учасницями проєкту. Результатами цієї роботи з документами має стати запис подкастів для цифрового порталу німецького радіо Corax, що є одним зі співорганізаторів програми німецько-французько-українського обміну.

Робота поєднує компетенції архівістики, джерелознавства, сторії та роботи зі сучасними цифровими технологіями, принципами контент менеджменту. Головна ідея проєкту полягає у конвертації архівних та особистих родинних історій у публічну сферу, популяризація історії та пам’яті про Другу світову війну та примусову працю в сучасних цифрових медіа.

Також учасники та учасниці проєкту відвідали місце колишнього табору де працювали місцеві примусові робітники та євреї, яких згодом було відправлено до Аушвіцу. Меморіальний комплекс представляє залишки однієї з будівель табору, щільної діброви по якій прокладено символічну стежку пам’яті з інформаційними стендами та цитатами із особових джерел в’язнів цього табору.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

Доцент кафедри історії України Григорій Рій став лауреатом ювілейної відзнаки Антиімперського блоку народів

Доцент кафедри історії України, доктор філософії Григорій Рій став одним із лауреатів ювілейної відзнаки Антиімперського блоку народів, запровадженої з нагоди 80-ліття організації.

Нагородження відбулося 16 квітня 2026 року в Центрі національного відродження імені Степана Бандери у місті Києві. Відзнаку вручено за вагомий внесок у дослідження історії Антибільшовицького блоку народів, національно-визвольного руху, популяризацію ідей деколонізації та деімперіалізації.

Ювілейною відзнакою нагороджені також низка відомих громадських і політичних діячів, серед яких Ярослав Юрчишин, Андрій Юсов, Ганна Гопко, Віктор Рог, Лідія Смола та Леонтій Шипілов.

Сучасний Антиімперський блок народів є продовжувачем діяльність Антибільшовицького блоку народів,історія якого розпочалася 16 квітня 1946 року в Мюнхені з ініціативи бандерівського крила Організації українських націоналістів. Попри чітко виражену антикомуністичну спрямованість у період Холодної війни, організація зберегла свою ідейну основу — боротьбу з російським імперіалізмом — і продовжила діяльність після відновлення незалежності України.

Після повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року АБН відновив активну діяльність у форматі Антиімперського блоку народів, об’єднуючи представників різних націй у спільній боротьбі проти сучасної російської імперії. Сьогодні ця боротьба набуває нових форм — як на фронті, де воюють представники поневолених народів Росії, так і в середовищі еміграції.

Представники кафедри історії України взяли участь у науково-теоретичному семінарі «Повсякдення: візії та смисли»

16-17 квітня 2026 р. представники кафедри історії України – в.о. завідувача, к.і.н, доцент Роман Любавський та аспірантка кафедри Юлія Єременко взяли участь у Х науково-теоретичному семінарі з циклу «Повсякдення: візії та смисли». Фокус цьогорічного семінару: «НАШЕ (ПОСТ)КОЛОНІАЛЬНЕ МИНУЛЕ / СУЧАСНЕ В ОПТИЦІ ПОВСЯКДЕННЯ».

Виступ Романа Любавського було присвячено містобудівним проєктам радянської влади 1930-х рр. та їх подальшій рецепції: «Соціалістичні міста в УСРР: ідея, реалізація, спадщина».

Юлія Єременко виступила із доповіддю: «Український націонал-комунізм і радянська модернізація: постколоніальний погляд на політичні альтернативи».

За результатами роботи семінару планується публікація колективної монографії.

Триває другий етап міжнародного академічного проєкту “Слідами пам’яті”

Протягом 19 — 26 квітня 2026 р. відбувається другий етап міжнародного академічного проєкту “Слідами пам’яті”, присвяченого вивченню досвіду примусової праці у добу націонал-соціалізму.

Метою проєкту є організація спільних німецько-французько-українських культурних обмінів, відвідування місць пам’яті, музеїв та виставок присвячених тематиці на території Німеччини, Франції та Польщі.

Перший етап проєкту протягом жовтня 2025 року пройшов у Німеччині, в Берліні, Нюрнберзі та Ерлангені.

Зараз триває другий етап — у Франції, в населених пунктах Ардену — Шарльвіль-Мезь’єр і Доншері, та в Парижі. Від української сторони участь бере група студенток 1 — 4 курсу Каразінського університету, історичного факультету бакалаврської програми “історія та археологія”.

Наступний етап заплановано влітку 2026 р. на території Польщі.

Ця участь стала можливою завдяки довготривалій співпраці кафедри історії України історичного факультету з Університетом Фрідріха-Олександра Ерлангена Нюрнберга, зокрема кафедри історії Східної Європи та Центральної Азії Університету Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Проєкт здійснюється в межах програми міжнародної мобільності під патронатом Асоціації EC-CO (Франція) у партнерстві з Kijuga e.V (ФРН).

Координація проєкту від Каразінського університету: декан історичного факулльтету — Сергій Кушнарьов, в.о.завідувача кафедри історії України — Роман Любавський, керівник студентської групи — заступник декана історичного факультету, доцент кафедри історії України Євген Захарченко.

Гостьова лекція Ігоря Галадіди (Гданський університет, Польща)

9 квітня 2026 року в межах курсу «Міжнародна діяльність Організації українських націоналістів у період Холодної війни (1946–1991)» (викладач — к.і.н., доцент кафедри історії України Григорій Рій) відбулася гостьова лекція професора Ігоря Галадіди на тему “Провокація “Зенона””.

Під час лекції професор пояснив, як польські комуністичні спецслужби намагалися зірвати співпрацю бандерівського крила Організація українських націоналістів з британською розвідкою. Йшлося про спроби налагодити канали переходу кур’єрів і підготовлених агентів, які мали підтримувати зв’язок з українським підпіллям на території України наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років.

Окрему увагу було приділено операції «Ц-1» (1950–1954), яку реалізовували польські спецслужби у співпраці з органами безпеки УРСР і СРСР. Ключову роль у цій операції відіграв Леонід Лапінський — колишній учасник українського підпілля, завербований у 1948 році. За його участі було створено так зване «легендоване підпілля» на території Польщі, яке використовували для введення в оману: через нього спецслужби підставляли своїх агентів і дезінформували керівництво Закордонних Частин ОУН та британську розвідку.

Лекція викликала жвавий інтерес серед студентів. Наприкінці зустрічі учасники мали можливість поставити запитання та долучитися до дискусії про співпрацю українського визвольного руху з іноземними розвідками в умовах Холодної війни.

Студенти кафедри стали переможцями І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт

10 квітня 2026 року відбувся захист робіт І етапу Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузей знань i спеціальностей (історія та археологія).

І місце посів студент 1 курсу магістратури Марат Величко (науковий керівник – к.і.н., доц. Любавський Р. Г.), ІІ місце – студентка 2 курсу Майя Жук (науковий керівник – к.і.н., доц. Захарченко Є. Ю.).

Вітаємо переможців та всіх учасників конкурсу і бажаємо подальших наукових успіхів!

Онлайн-вебінар «Історія України: готуємося до НМТ разом» від доцента кафедри історії України Євгена Захарченка

Запрошумо на онлайн-вебінар «Історія України: готуємося до НМТ разом» від доцента кафедри історії України Євгена Захарченка

Коли: 13 квітня 2026 року Online (Zoom), о 17:00

На вебінари ти:

— розбереш типові завдання НМТ з історії України;

— дізнаєшся, як швидко знаходити важливі деталі та уникати помилок;

— отримаєш відповіді на всі свої запитання від експерта;

— прокачаєш логіку та уважність — щоб бачити зв’язки між подіями.

Долучайся до вебінару і прокачай навички перед НМТ!

Zoom-конференція

YouTube-трансляція

Знайди правильні відповіді на задачі у Telegram-каналі «Вступ це легко» — і підвищуй шанси отримати подарунок від Kharkiv IT Cluster!