Автор: admin

28 лютого 2026 року в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи відбулася перша очна зустріч учасників робітні «Розуміти модерність: про джерела й підходи до викладання історії України та (Східної) Європи».

У заході взяли участь представники різних університетів країни.

Кафедру історії України представляли в.о. завідувача кафедри, к.і.н., доцент Роман Любавський та к.і.н., доцент Євген Захарченко. Під час зустрічі було обговорено особливості роботи з джерелами, можливості інтеграції цифрових ресурсів у навчальний процес. Робітня передбачає регулярні зустрічі та спрямована на розширення інструментарію викладання історії України та Східної Європи.

Детальніше про проєкт за посиланням.

25 лютого 2026 року, до Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відбувся Магістерський науковий колоквіум у межах курсу «Актуальні проблеми історії України» кафедри історії України. У фокусі обговорення була історія Криму, кримських татар, політика пам’яті, проблеми міжнародних відносин, збереження спадщини та реституції.

Доповідачі:
• Єкатерина Коржавіна. Кримські студії: від радянської історіографії до сучасної парадигми.
• Олександр Чумак. Війни пам’яті: Крим для історичної політики України та Росії в 2014-2022 рр.
• Дмитро Лапко. Кримські старожитності: проблеми збереження спадщини та реституції.
• Андрій Гребінник. Кримські татари та українці: вороги, союзники, жертви, сусіди.
• Антон Кайзлер. Крим у геополітиці Чорноморського регіону та Східної Європи.

Дискутантами, модераторами та організаторами заходу стали викладачі кафедри історії України:
• доцент Денис Журавльов
• доцент Євген Захарченко
• доцентка Анастасія Земська
• в. о. завідувача кафедри, доцент Роман Любавський.

6 лютого 2026 року з нагоди 221-ї річниці від дня відкриття Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, відбулося урочисте засідання Асамблеї вчених рад за участю керівництва, представників професорсько-викладацького складу, студентства, друзів університету та почесних гостей.

• 

Подякою Міністерства освіти і науки України за багаторічну сумліну працю, вагомий особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів та плідну науково-педагогічну діяльність було нагороджено доцента кафедри історії України Дениса Журавльова.

Вітаємо Дениса Володимировича та бажаємо йому подальших професійних успіхів.

Доцент кафедри історії України Григорій Рій презентував свою науково-популярну книгу «Таємні місії ОУН. Міжнародна діяльність в часи Холодної війни». в ЄрміловЦентрі Каразінського університету.

Спираючись на розсекречені архіви ЦРУ, британської розвідки та ГДА СБУ, автор аналізує дипломатичні й розвідувальні контакти ОУН, участь її діячів у міжнародних антикомуністичних мережах та спроби представити українське питання на світовій арені. У центрі уваги — конкретні операції, імена й політичні контексти без спрощень і міфологізації.

Модератором заходу виступив Вахтанг Кіпіані, історик та журналіст, військовослужбовець 2-го корпусу НГУ «Хартія».

Захід зібрав широке коло слухачів, студентів, викладачів та чимало зацікавлених осіб.

11 лютого 2026 року за багаторічну сумлінну плідну працю, високий професіоналізм, вагомий особистий внесок у розвиток наукового потенціалу України та з нагоди Міжнародного дня жінок і дівчат в науці «Подякою» Харківського міського голови було нагороджено професорку кафедри історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, доктора історичних наук Людмилу Юріївну Посохову.

Щиро вітаємо Людмилу Юріївну та бажаємо сил та натхнення на подальшу фахову наукову діяльність!

Шановні колеги!

23 лютого 2026 р. о 18:00 в змішаному форматі відбудеться публічна дискусія «Ідеї, контроль і насильство: як радянська Україна пережила 1920–1930-ті рр.».

Організаторами заходу є кафедра історії України Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Захід відбудеться в межах стипендіальної програми імені Едуарда Зуба, заснованої родиною Едуарда Зуба спільно з Українським інститутом національної пам’яті, Благодійним фондом родини Бекетових-Алчевських та Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна.

Доповідачі:

Юлія Єременко — «Український націонал-комунізм: наїівні мрійники в лещатах тоталітаризму».

Дмитро Деркач (Національний університет «Києво-Могилянська академія» — «Голодомор очима Заходу: від ігнорування до визнання».

Модератор — Євген Захарченко (к. і. н., доцент кафедри історії України історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна)

Дискутант — Роман Любавський (к. і. н., доцент кафедри історії України історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна)

Формат роботи:

– доповіді — до 20 хвилин кожна;

– виступ дискутанта — до 20 хвилин;

– загальна дискусія — до 30 хвилин.

Місце проведення, а також посилання на конференцію повідомимо після реєстрації.

Офіційний інформлист за посиланням.

13 листопада 2025 р. за ініціативи кафедри історії України відбулася гостьова лекція для студентів історичного факультету старшої наукової дослідниці з українських студій імені Миколи Зерова Університету Мельбурна (Австралія), докторки філософських наук з історії, кандидатки історичних наук Ірини Скубій. Лекція відбулась в межах курсу «Новітня історія України» (лектор – к.і.н., доцент Роман Любавський) і була присвячена темі Голодомору 1932-1933 рр.

Лекторка зосередила увагу на стратегіях виживання людей, матеріальному вимірі Голодомору. Значний інтерес у студентській авдиторії викликали теми дитячої та жіночої повсякденності, взаємодії людей із довкіллям. Під час обговорень та дискусій Ірина Скубій розповіла про стан українознавчих студій в Австралії.

Щиро дякуємо Ірині Скубій за лекцію!

Ірина Скубій — випускниця кафедри історії України ХНУ імені В. Н. Каразіна (2010 р.), історикиня, наукова дослідниця з українських студій ім. Миколи Зерова в Університеті Мельбурна (Австралія). Авторка монографії “Торгівля в Харкові в роки НЕПу (1921–1929 рр.): історія і повсякденність” (2017), численних публікацій із історії споживання, матеріальності, голодів та історії тварин в радянській Україні в 1920-1940-ті роки. Сфера наукових інтересів: історія споживання, їжі та матеріальності, історія довкілля, тварин та сільського господарства, історія голодів та практик виживання в Україні, економічна історія.

Подія відбулася в межах вшанування Дня пам’яті жертв голодоморів.

23 січня аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко (науковий керівник — к.і.н., доц. Роман Любавський) взяла участь у Міжнародному симпозіумі аспірантів з українознавства: Нові перспективи в українознавстві: транснаціональні, транскультурні та транслокальні погляди (Програма вивчення України імені Петра Яцика Універитету Торонто в Центрі європейських та євразійських досліджень (CEES)).

Симпозіум став міждисциплінарною платформою для переосмислення місця України у світі та сприяння реляційним, гібридним та плюральним дискусіям про минуле, сьогодення та майбутнє України, зокрема в контексті триваючої російсько-української війни. Юлія виступила з доповідю на тему «Ukrainian National Communism in the Context of Contemporary Decolonization».

Програма симпозіуму за посиланням .

Аспірантка кафедри історії України Юлія Єременко (науковий керівник — к.і.н., доцент Роман Любавський) перемогла у конкурсі на здобуття Стипендії імені Едуарда Зуба.

Як відзначають організатори, за фінансової підтримки Стипендії імені Едуарда Зуба Юлія як академічна дослідниця запропонувала  публікацію статті на одній із популярних платформ, які публікують контент на історичну тематику, і проведе публічну лекцію-дискусію, яка має всі шанси з’явитися на YouTube-каналі Українського інституту національної пам’яті.

Щиро бажаємо Юлії Єременко успіхів і нових звершень!

11 листопада 2025 р. за ініціативи кафедри історії України  відбулася гостьова лекція для студентів історичного факультету провідної наукової співробітниці Інституту історії України НАН України, докторки історичних наук, професорки Ольги Ковалевської (Olga Kowalewska). Лекція мала назву  «Grand Tour» річпосполитського шляхтича: маршрути освітніх подорожей XVII– XVIII ст.

Ольга Олегівна ознайомила студентів із цим культурно-освітнім явищем, висвітлила низку цікавих і важливих наукових проблем, пов’язаних із метою освітніх подорожей, їх типовими напрямками, організацією поїздки. Які ж європейські міста, університети, музеї, пам’ятки обирали шляхтичі, продумуючи «Grand Tour» для своїх синів та доньок? Хто міг дозволити собі таку поїздку? Скільки тривала ця подорож і як був організований побут? Які результати подорожі планувалися і про що свідчать реальні історії шляхетських турів? Ці та інші питання були предметом цієї захоплюючої лекції.

Щиро дякуємо Ользі Олегівні за лекцію!

Основні праці

Іван Мазепа у запитаннях та відповідях. К., 2008; Мазепіана: матеріали до бібліографії (1688–2009). К., 2009; Гетьман. Шляхи. К., 2009; Гетьман. Осмислення. К., 2009; Іконографія Івана Мазепи в образотворчому мистецтві ХХ — поч. ХХІ ст. К., 2013; Зображення крізь віки: іконографія козацької старшини XVII–XVIII ст. Ч. 1–2. К., 2014; Таємниці козацьких портретів. К., 2019; Historical Genesis of Ukrainian Resistance // The Ukranian Quarterly. 2022. Vol. 78. № 3.