Рубрика: Викладачі

Професорка кафедри історії України Людмила Посохова взяла участь в роботі 16 Міжнародного конгресу досліджень XVIII століття (16th International Congress for Eighteenth-Century Studies), який проходив 3-7 липня 2023 в Римі.

На конгресі Українське товариство з дослідження XVIII століття було офіційно прийнято до Міжнародної асоціації дослідників XVIII століття. Більше тисячі учасників конгресу стоячи вітали українських науковців. Людмила Посохова виголосила доповідь, присвячену інтелектуальній історії України.

30 січня 2023 р. відбулося урочисте засідання Вченої ради університету з нагоди 218-річчя від дня відкриття Каразінського.

Подякою Міністерства освіти і науки України за ініціативу та наполегливість, високий професіоналізм, сумлінне виконання службових обов’язків та вагомий особистий внесок у розвиток сфери освіти і науки України було нагороджено Євгена Юрійовича Захарченка, к. і. н., завідувача Навчальної лабораторії історичної інформатики, старшого викладача кафедри історії України історичного факультету.

Вітаємо шановного Євгена Юрійовича і бажаємо подальших професійних успіхів!

Київський час 17.00-19.00 (4-6 pm CET ), онлайн, Zoom

Колоквіум презентує сучасні дослідження українських істориків. Спираючись на досвід багаторічної співпраці між історичним факультетом Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та кафедрою сучасної та східноєвропейської історії Університету ім. Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга передбачається, що колоквіум об’єднає істориків з Харкова та колег з Ерлангена, Мюнстера, Бонна, Гейдельберга та інших німецьких міст.Писати історію під час війни та вигнання – завдання не з легких, а поточні події продовжують кидати виклик нашій термінології та перспективам.Деякі проєкти, які будуть представлені, присвячені поточним подіям з використанням підходів і методологій, достатньо поширених в історіописанні (усна історія, міська історія/урбаністичні студії).Інші дослідження базуються на багаторічних дослідницьких інтересах. Панельна дискусія присвячена темі деколонізації, яка активно обговорюється як в Україні, так і в Німеччині.

27.10.2022 Kateryna Kobchenko (Münster):Exile, nationalism, and the Cold War: Theories and practices of the (trans)national liberation movement of the Ukrainian emigrants (1945–1991)

03.11.2022 Svitlana Nyzhnikova (Kharkiv/Leipzig):Impossible to speak about? Life stories and perspectives of Ukrainian war refugees in Germany
commentator: Olha Marmilova (Donetsk/Munich)

17.11.2022 Vadym Zolotar‘ev / Marc Junge (Kharkiv/Erlangen):
Extralegal repression of cannibalism in Soviet Ukraine in 1933

07.12.2022 (середа) Панельна дискусія: Decolonization as a political reality and as a research paradigmwith Denis Zhuravlev (Kharkiv), Botakoz Kassymbekova (Basel), Oleksandr Polianichev (Stockholm) and Moritz Florin (Erlangen)
moderator: Julia Obertreis (Erlangen)

15.12.2022 Pavlo Yeremieiev (Kharkiv):Religion and the construction of images of the Ukrainian lands by historians of the Russian Empire in the first half of the 19^th century

12.01.2023 Liudmyla Posokhova (Kharkiv):In search of «Ukrainian Enlightenment»: Reconstruction of intellectual grids in the second half of the 18^th – early 19^th centuries
commentator: Jan Kusber (Mainz)

26.01.2023 Anastasiia Khovtura (Kharkiv)
«The Problem of Garbage in Kharkiv until 1917 «
commentator: Christoph Bernhardt (Berlin/Erkner).

02.02.2023 Yevhen Rachkov (Kharkiv/Chernivtsi) / Sergiy Posokhov (Kharkiv):City and War. Destruction, preservation and rethinking of the urban cultural heritage of large cities in eastern and southern Ukraine during Russia’s military aggression

Колоквіум організовано кафедрою сучасної та східноєвропейської історії Університету ім. Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (професор Юлія Обертрайс/Julia Obertreis) та історичним факультетом Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (професор Людмила Посохова) у співпраці з кафедрою східноєвропейської історії Вестфальського університету імені Вільгельмав Мюнстері (професор Рікарда Вульпіус/RicardaVulpius), кафедрою східноєвропейської історії Боннського університету (професор Мартін Ауст/MartinAust) та кафедрою східноєвропейської історії Гейдельберзького університету (професор Таня Пентер/TanjaPenter).

29 червня 2022 р. в онлай режимі відбулася публічна лекція професорки кафедри історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Людмили Посохової «Orthodox colleges at the Intersection of Culture, Traditions. Ages (late 17th — early 19th centuries)» в Університеті імені Фрідріха Олександра міст Ерлангена-Нюрнеберга (ФРН).

Захід відбувся в межах міжнародного академічного обміну Erasmus+.

ГО «Спілка ветеранів АТО» разом із Інститутом археології НАНУ в межах освітницького проекту «Історія України для ветеранів» планує протягом місяця провести перший курс публічних онлайн лекцій з метою переосмислення українського минулого і деконструкції усталених міфів.

У проєкті візьмуть участь викладачі кафедри к.і.н., доцент Д. В. Журавльов та д.і.н., професор С. О. Наумов. Запрошуємо слухачів долучитися до лекцій.

• 05 лютого о 16.00 лекція доц. Д. В. Журавльова «Слобожанщина у XVI-XVIII століттях»
• 12 лютого о 16.00 лекція проф. С. О. Наумова «Визвольні змагання (1917-1921 рр.)»

Прохання пройти попередню реєстрацію на участь у лекторії (не обов’язково, але бажано) за посиланням.

Детальніше у мережі Фейсбук на сторінці проєкту за посиланням.

28 січня, під час урочистостей з нагоди 217-річниці відкриття Харківського університету, за багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток університету почесною медаллю імені В. Н. Каразіна було нагороджено професорку кафедри, д. і. н. Л. Ю. Посохову.

Людмила Юріївна Посохова — докторка історичних наук, професорка кафедри історії України, учасниця журі Міжнародної премії імені Івана Франка (2021 р.), визнана фахівчиня у галузі вивчення історії освіти ранньомодерного часу, авторка монографії «На перехресті культур, традицій, епох: православні колегіуми України наприкінці ХVІІ – на початку ХІХ ст.», протягом багатьох років викладає загальні курси та спецкурси з історії української культури, історії українського мистецтва, джерелознавства.

Вітаємо шановну Людмилу Юріївну та бажаємо успіхів і натхнення!

Вітаємо викладачку кафедри Анастасію Сергіївну Ховтуру, яка успішно закінчила навчання в аспіратнурі історичного факультету і 28 грудня 2021 р. захистила PhD-дисертацію «Становлення та модернізація соціальної інфраструктури губернських міст Лівобережної України (кінець XVIII – початок ХХ ст.)», подану на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 — Історія та археологія (науковий керівник — д. і. н., проф. Л. Ю. Посохова).

Бажаємо творчої наснаги та подальших успіхів у науковій діяльності!

22 грудня 2021 р. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара відбувся захист докторської дисертації «Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.» Володимира Олександровича Кулікова, кандидата історичних наук, доцента кафедри історіографії, джерелознавства та археології, докторанта кафедри історії України (науковий консультант: професор В. В. Калініченко).

В. О. Куліков — відомий історик, протягом 2005–2015 рр. працював на посаді доцента кафедри історії України, викладав загальні курси та спецкурси з новітньої історії України (1945 — 2010 рр.), історичної інформатики, методів обробки масових джерел, очолював лабораторію історичної інформатики на історичному факультеті. Протягом 2013–2016 рр. брав участь у наукових проєктах Центру міської історії Центрально-Східної Європи у Львові, 2015–2020 рр. запрошений викладач Програми вивчення культурної спадщини в Центрально-Європейському університеті у Будапешті, запрошений викладач в Українському католицькому університеті у Львові, у 2016–2017 стажувався за Програмою імені Фулбрайта в Інституті Кенана у Вашингтоні.

У 2018 р. закінчив докторантуру історичного факультету ХНУ імені В. Н. Каразіна, у 2019 р. опублікував монографію Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр. Харків: Вид-во ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2019. 

Вітаємо шановного Володимира Олександровича та бажаємо успіхів!

Професор С. О. Наумов та доцент Д. В. Журавльов взяли участь у засіданні круглого столу “Російська імперська культурна спадщина в Україні: як пам’ятати”. Організатором заходу виступив Український інститут національної пам’яті. Це перший захід серії круглих столів “Деколонізація: віднайти своє”.

У межах проєкту десять експертів з п’яти міст ділитимуться своїми думками та обговорюватимуть питання: Імперський період в історії України залишив по собі різносторонню спадщину, як її оцінювати? Яке місце Гоголя, Чехова, Булгакова, Мечникова та інших в українській національній пам’яті? Що робити із вулицями і пам’ятниками Пушкіна чи Толстого?

Запрошуємо ознайомитися із записом трансляції.

26 серпня 2021 р. у Дрогобичі відбулося засідання міжнародного журі, на якому 12 докторів наук з України, Австрії та Польщі обирали лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2021. Зокрема до складу міжнародного журі увійшла професор, доктор історичних наук Л. Ю. Посохова. Під час засідання незалежні рецензенти представили монографії претендентів, відбулося обговорення і міждисциплінарна дискусія. На розгляд журі було винесено три видання: колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса – «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі», монографія Леоніда Тимошенка «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)» і монографія «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» авторства Оксани Кісь. Лауреатом премії став Леонід Тимошенко, автор монографії «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

Присудження Міжнародної премії імені Івана Франка (далі – Премія) є почесним визнанням вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премію засновано з метою сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка і заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті. Заходи відбулися за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Львівською обласною державною адміністрацією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка, Державним історико-культурним заповідником “Нагуєвичі”, Львівським товариством у місті Києві.

Детальніше за посиланням.