Рубрика: Викладачі

Протягом 12–13 липня 2021 р. відбувався семінар для вчителів та викладачів «АУШВІЦ – ІСТОРІЯ І СИМВОЛІКА» організований Інститутом «Ткума» спільно з Міжнародним центром освіти про Аушвіц та Голокост Державного музею Аушвіц-Біркенау (Республіка Польща) У семінарі взяли участь 24 представника різних освітніх закладів України: науковці, вчителі, методисти, викладачі і музейні співробітники. Метою заходу було познайомитися з сучасними методиками викладання історії Другої світової війни, нацистської окупації та Голокосту. У програмі семінару були інтерактивні заняття, презентації та дискусії від провідних співробітників музею Аушвіц-Біркенау: «Аушвіц у колективній пам’яті в Україні» (Наталія Ткаченко), «Місце Пам’яті Аушвіц-Біркенау у панорамах» (Анна Станчик), «Радянські громадяни у концтаборі Аушвіц» (Дарія Яновєц).

Доктор філософії з історії та археології, старший викладач кафедри

PhD-дисертація (2021 р.) «Становлення та модернізація соціальної інфраструктури губернських міст Лівобережної України (кін. XVIII – поч. ХХ ст.)

Контактна інформація:

• e-mail: a.khovtura@karazin.ua
• Профіль Facebook
• Профіль Researchgate
• Профіль Orcid
• Профіль Google Scholar

Сфера наукових інтересів: історична урбаністика, соціальна історія, історична антропологія

Головні публікації:

• Ховтура А. Формування сфери побутового обслуговування губернських міст Лівобережної України (кінець XVIII – початок ХХ ст.) // Wschodni Rocznik Humanistyczny. 2020. № 4. S. 167-178. (Index Copernicus International).
• Ховтура А. «Гарбологічна місія» Харківського міського самоврядування наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2020. № 58. C. 72-90.
• Ховтура А. Розвиток інфраструктури та зміни соціального простору Харкова на межі ХІХ – ХХ ст. // Вісник ХНУ імені В. Н. Каразіна. Серія «Історія». 2020. № 57. С. 190-211.
• Ховтура А. Діяльність органів міського самоврядування з розвитку комунального господарства губернських центрів Лівобережної України (ХІХ – поч. ХХ ст.) // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. 2019. № 22. Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна. С. 112-118.

Стажування, освітні та наукові програми:

• 2018 р. – Семінар Німецько-української комісії істориків для молодих науковців «Глобальні та транснаціональні перспективи на історію України з ранньомодерного періоду до сучасності» (м. Ніжин).
• 2016 р. – Програмний архівознавчий об`їзд (Інститут історії Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, Польща).

Тематика курсових та дипломних робіт

• Історія  українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Історія екології XІХ – ХХ ст.
• Міські спільноти XVIII – поч. ХХ ст.
• Культурний ландшафт українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Трансформація міського простору українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Готельно-ресторанна інфраструктура українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Рекреаційні комплекси українських міст XVIII – поч. ХХ ст.
• Санаторно-лікувальна справа в українських землях XVIII – поч. ХХ ст.

5-12 липня 2021 р. відбулась (онлайн) «Літня школа зі студій Голокосту». Організаторами заходу були Центр перспективних досліджень Голокосту імені Джека Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон), Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український Центр із вивчення історії Голокосту.

• 

• 

Викладачі кафедри історії України к.і.н., старший викладач Євген Захарченко та к.і.н., доцент Роман Любавський взяли участь у заході як запрошені спікери. Вони презентували навчальні курси, які викладають, в межах яких порушують проблеми вивчення Голокосту. Зокрема, Євген Захарченко поділився досвідом викладання міжфакультетського курсу «Голокост: політика, пам’ять, репрезентації», а Роман Любавський розповів про досвід викладання спеціального курсу «Євреї в УРСР: політичний та соціокультурний виміри».

Із програмою заходу можна ознайомитись за посиланням .

2 липня 2021 р. в Житомирському державному університеті проходила міжнародна наукова конференція «Історична політика та історична пам’ять : Україна та країни ЦСЄ». Захід відбувався у комбінованому (очно-дистанційному) форматі. У конференції взяв участь старший викладач кафедри Євген Захарченко з доповіддю «Парадокси конструювання історичних наративів меморіального простору центру Харкова»

Загалом у конференеції взяли участь історики з провідних установ Києва, Харкова, Херсона, Ізмаїла, Житомира, польських університетів Ольштина, Кракова, Люблина, які запропонували до обговорення доповіді, присвячені проблемам історичної політики та пам’яті, меморіальним ландшафтам, історії повсякдення та усноісторичних досліджень.

Офіційна програма конференції за посиланням.

23-25 червня 2021 р. відбулася міжнародна наукова конференція «Вісімнадцяте століття: українська і глобальна перспектива». Конференція організована кафедрою історії Українським Католицьким Університетом у співпраці з Українським товариством з дослідження XVIII ст., Центром українських історичних досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українських студій та Інститутом Вірса автрійських і центральноєвропейських студій Альбертського університету.

Професорка кафедри історії України, д.і.н. Людмила Посохова головувала на секціях «Музика, театр і живопис», «Церква та інтелектуальні рухи XVIII століття», а також виступила з доповіддю «“Революція читання” на теренах Гетьманщини та Слобожанщини в другій половині XVIII – на початку XIX століття » на секції «Шкільництво й освіченість «.

Офіціна програма конференції за посиланням.

24-26 червня 2021 р. відбулась Міжнародна наукова (онлайн) конференція «Радянське «я» і радянське «ми»: між ідеологією і реальністю». Організатором конференції була кафедра Історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», за підтримки Канадського інституту українських студій.

Доцент кафедри, к.і.н. Роман Любавський взяв участь у конференції як дискутант Секції 1. «Суспільство і культура 1920-х – 1930-х рр.» Також виступив із доповіддю «Соціалістичні містечка «Новий Харків» та «Шостий виселок» у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.: образи, простори, пам’ять» на Секції 4. «Радянське місто і міський простір».

Програма конференції за посиланням.

Професор Сергій Наумов 18 червня 2021 року взяв участь як дискутант у роботі міжнародного круглого столу «Інфраструктура як чинник модернізації Центрально-Східної Європи у «довгому ХІХ столітті»», який відбувся онлайн на базі історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Захід проходив у межах реалізації проєкту Жан Моне модуль «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» координатор проєкту Дмитро Миколенко) спільно з Болгарською академією наук, Інститутом вивчення Центрально-Східної Європи в Києві, Центром болгаристики і балканських досліджень ім. М. Дринова Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Були заслухані сім доповідей українською, болгарською та англійською мовами, як викликали жвавий інтерес і тривале ґрунтовне обговорення.

З програмою і роботою круглого столу можна ознайомитись за посиланнями.

Відеозапис роботи круглого столу за посиланням.
(основні виступи проф. С. Наумова на 2.40.34 і 5.55.31).

10 травня 2021 р. розпочала роботу Міжнародна робітня «Як викладати багатоетнічну і транснаціональну історію: Україна», яку організували кафедра історії та програма єврейських студій Українського католицького університету; Центр урядування та культури у Європі Санкт-Галленського університету; Центр міської історії Центрально-Східної Європи у Львові.

У робітні взяв участь старший викладач кафедри історії України Євген Захарченко, який презентував для обговорення загальний курс, що викладається студентам історичного факультету «Історія України (давні та нові часи). Частина 1. Від найдавніших часів до 1648 р.». Перша панель робітні була побудована навколо обговрення проблем репрезентації інклюзивної моделі історії України на прикладі загальних курсів, що викладаються в українських ВНЗ. Дискутантом виступив професор Ярослав Грицак.

Робітня була присвячена обговоренню українського гранд-наративу та викладання історії України у вишах; порівнянню імперської та радянської історії а також місцю України в центральноєвропейській історії. Свої програми та силабуси, разом із власними методиками презентували викладачі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Лондонського університету, Будапештський університет імені Лоранда Етвеша, УКУ, Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера, Санкт-Галленського університету. Дискутантами на панелях виступали: Ярослав Грицак, Олександр Зайцев, Ульріх Шмідт.

Старшого викладача кафедри історії України к. і. н., Євгена Захарченка було нагороджено подякою від Меморіального центру Голокосту Бабин Яр за керівництво наукового проекту студентки 3 курсу Варвари Кабаргіної, що перемогла на ІІІ Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проєктів студентів, аспірантів «Зберігаючи пам’ять про Голокост».

28 травня 2021 р. о 14:00 в ауд 5-58 відбулася презентація книги М. З. Бердути «Сторінки мого життя. Спогади і роздуми» за участі автора.

• 

• 

Михайло Захарович Бердута, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, довгий час займав посаду заступника декана з навчальної роботи, викладав курси з історії України, української етнології, символіки, методики викладання, нагороджений почесним званням «Заслужений викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». Детальніше за посиланням.

Фото з презентації за посиланням.