Студентки кафедри історії України Влада Сабадаш (3 курс) та Ірина Майорова (2 курс) здобули друге місце у складі команди історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна посіли ІІ місце на Всеукраїнському студентському турнірі з історії, що проходив протягом 5-7 листопада 2019 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка.
У Турнірі взяли участь 126 студентів — 42 команди вищих навчальних закладів України з 19 областей.
Також, учасниця команди Влада Сабадаш здобула спеціальну грамоту за найкраще рецензування в межах Турніру.
З детальною програмою семінару можна ознайомитися за посиланням.
Семінари з цифрової історії Центру міської історії обговорюють методологічні, етичні і теоретичні питання створення, збору і аналізу цифрових чи оцифрованих фотографій та відеозаписів як свідчень про минуле та світи, у яких жили чи живуть люди. Також семінари зачіпають питання просвітницького призначення історичних візуальних даних, які використовуються для створення змістовних презентацій і лекцій для різної аудиторії. Мета семінарів — дискусія про існуючі можливості і виклики цифрової історії між дослідниками
11 жовтня 2019 р. у стінах історичного факультету за ініціативи кафедри історії України Харківського національного університету імені В.М. Каразіна відбулося відкриття тематичної виставки «За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр.», присвяченої долям окремих людей, що не побоялися висловити свій протест вторгненню військ Варшавського договору в серпні 1968 р. Співавторами виставки виступили Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті та Центр досліджень визвольного руху.
У відкритті взяли участь декан історичного факультету Сергій Литовченко, почесний консул Чеської Республіки у Харкові Олег Чігрінов, один із співавторів виставки, співробітник Відділу аналізу тоталітарних режимів Українського інституту національної пам’яті Віталій Бака та співробітник філії Чеського Центру у м. Харкові Лібор Кожушнік.
Відкриваючи виставку, Сергій Литовченко гостинно привітав відвідувачів заходу на історичному факультеті та наголосив на тому, що такі виставки дають можливість студентам-історикам краще зрозуміти методику роботи та опрацювання історичних джерел. Олег Чігрінов наголосив на важливості подій Празької весни 1968 р. не лише для чеської та словацької, але й для української історії. Віталій Бака коротко розповів про історію створення виставки, український варіант якої є спільною працею українських та чеських дослідників, а також акцентував на важливості відкриття архівів вітчизняних спецслужб, матеріали з фондів яких допомогли підготувати банери про українські історії протесту. З діяльністю та проектами Чеського Центру, зокрема його харківського філіалу, ознайомив гостей заходу Лібор Кожушнік. Він також розповів присутнім про можливість вивчення чеської мови на курсах, які проводяться у Харкові викладачами Центру.
Гості, співробітники та студенти ХНУ ім. В.Н. Каразіна мають можливість ознайомитися із матеріалами виставки до 28 жовтня.
Підготовка матеріалів виставки тривала з 2008 до 2018 року. Ці документи, фотографії та інтерв’ю автор Адам Граділек збирав разом з Петром Блажеком, Штєпаном Черноушеком, Міхаелом Стоіловим, Ярославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм Бакою, Анатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.
Протягом 2019-2020 н. р. на кафедрі перебуватиме Філіп Копатц з Університету Велша (США) для проведення дослідницької і асистентської роботи. Його стажування відбуватиметься за програмою English Teaching Assistantship в межах «Стипендії імені Фулбрайта». Філіп Копац буде асистувати у викладанні англійської мови, досліджуватиме методику викладання англійської мови як іноземної, допомагатиме у проведенні позакласних занять і англомовних гуртків для студентів і науковців кафедри та факультету. Окрім цього, стажування дозволить стипендіату поглибити знання у галузі історії України, ознайомитися з джерельною базою та українською історіографію для подальшого розвитку власних наукових студій.
4-7 вересня 2019 року на історичному факультеті перебувала делегація науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга, яку очолювала професор кафедри історії Східної Європи Юлія Обертрайс. У складі делегації були професори, студенти та наукові співробітники Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Візит до ХНУ імені В.Н. Каразіна здійснювався у межах Договору про співробітництво між нашими університетами, а також згідно програми академічної мобільності Erasmus+ (координатор програми з боку ХНУ імені В.Н. Каразіна – професор Людмила Посохова).
4-6 вересня 2019 року професор кафедри історії України Л. Посохова, доцент Р. Любавський, старші викладачі Є. Захарченко, Д. Журавльов та С. Нижнікова, співробітники університетських музеїв В. Півень та С. Задніков провели для гостей кілька екскурсій. Гості відвідали музеї та історичні місця Харкова. 5 вересня 2019 р. завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології професор С. Посохов прочитав для науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга лекцію на тему «Сучасна українська історіографія: спадок, фактори трансформації та нові обрії». 6 вересня делегація разом з Л. Посоховою відвідала Полтаву. У цій поїздці взяли участь також студенти факультету та співробітниця Навчальної лабораторії історичної інформатики Х. Піонтковська.
Фахове видання з історичних наук (наказ Міністерства освіти і науки України № 1328 від 21.12.2015). Періодичність видання: один раз на рік. Мови видання: українська, російська, англійська. Обсяг статей:до 20 тис. знаків з пробілами
Захід відбувся у м. Рівне, 5-9 серпня 2019 року. Школу було органзовано громадською організацєю «Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка»», в межах проекту «Реанімована пам’ять» за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства закордонних справ ФРН. В роботі школи бради участь викладачі, музейні працівники, вчителі. Спікерами були провідні українські науковці. Відео окремих лекцій розміщено на каналі youtube.
Учасниками Школи стали 18 викладачів вищих навчальних закладів України, аспіранти, молоді дослідники Голокосту, усі, хто зацікавлений у дослідженні єврейської історії, історії Голокосту та у викладанні відповідних університетських курсів. Програма школи охоплювала теми із довоєнної історії єврейського життя у Східній Європі, історії Голокосту та післявоєнного періоду. Щоденні заняття складалися з презентацій запрошених лекторів, виступів учасників школи, в яких вони представляли власні наукові дослідження та/або навчальні програми, обговорювали можливості професійного розвитку тощо.
