Автор: admin

• 

• 

7-8 червня 2019 р. к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана з наукової роботи Р. Г. Любавський взяв участь у конференції «Репрезентація міста в культурних, історичних та соціальних практиках», що відбулася у м. Одеса.

• 

• 

Опубліковано монографію докторанта кафедри історії України Володимира Олександровича Кулікова «Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.»

На основі архівних та опублікованих джерел монографія пояснює складний характер відносин містотвірних підприємств із мешканцями заводських і шахтарських поселень Донбасу та Придніпровʼя. У ній висвітлено передумови виникнення заводських і шахтарських поселень, подано нарис історії містотвірних підприємств і заснованих ними поселень, розкрито механізми, що їх застосовували роботодавці, щоб завоювати лояльність працівників, і проаналізовано, наскільки їм це вдалося; у пропонованій книжці також досліджено вияви нелояльності робітників і з’ясовано їхні причини. Відносини між підприємствами й суспільством розглянуті в контексті взаємин зацікавлених сторін, як-от власників підприємств, найманих управителів, робітників, державної влади, місцевої аграрної еліти, дрібних підприємців. Монографія показує заводські й шахтарські поселення як простори різноманітних, часто суперечливих інтересів, зосереджуючи увагу на нерівних владних відносинах між основними а́кторами. Загальним макроісторичним тлом історії промислових поселень регіону в ній є процеси індустріалізації та соціальної й економічної модернізації.

Коли: п’ятниця, 31 травня 2019 р., 18-00

Де: прес-центр «Kharkiv today»  (вул. Мироносицька, 8)

Учасники:

• Володимир Маслійчук – кандидат історичних наук;
• Олександр Савчук – видавець, кандидат філософських наук;
• Володимир Склокін – кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету.

Модератор: Філіп Дикань.

Слобідська Україна – історико-географічний регіон, центром якого вважають місто Харків. Складнощі у розумінні цього регіону, його походження, минулі  та сучасні виклики його модернізації стануть предметами обговорення, водночас з презентацією нових видань з історії Слобожанщини.

Про книжки:

Багалій Д.І.  Історія Слободської України / Д. І. Багалій ; передм. та ком. В. Л. Маслійчук ; упорядн. О. О. Савчук. Харків : Видавець Олександр Савчук, 2019. XXXІІ + 400 с., [74 іл., 2 мапи].  Серія «Слобожанський світ». Вип.12

Перевидання відомої книги Дмитра Багалія «Історія Слобідської України» (Перше видання. Харків: Союз, 1918) є досить актуальним і на часі. Окреслення регіону Слобідської України описи її історико-географічних особливостей, заселення, соціально-економічного та політичного устрою, ролі в українському національному житті. Це перша велика праця українською мовою видатного науковця певний час ректора Харківського університету та харківського міського голови. Написана досить швидко, з певними мовними особливостями, однак і добре ілюстрована та добре структурована. Написання і перевидання цієї праці співпадає з великими соціально-політичними змінами: розпад Російської імперії (1917 — 1918), кінець Радянського союзу (1990-1991 рр.), російсько-український конфлікт з 2014 р. Усі ці події звертають увагу на ідентичність та минуле. Робота споряджена передмовою «Колонізація та політика» та примітками кандидата історичних наук Володимира Маслійчука з багатьма уточненнями і пропозицією нових інтерпретацій історії цієї історико-географічної області.

Володимир Склокін. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство. Львів: Видавництво УКУ, 2019. 268 с.

У монографії розглянуто обставини скасування автономії Слобідської України у 1765 р. та інтеграцію цього регіону до складу Російської імперії у наступні десятиріччя. Дослідження зосереджується на трьох основних темах: специфіці російського просвіченого абсолютизму, характері і ролі імперської уніфікації та становищі слобідського суспільства наприкінці XVIII ст. Особливу увагу приділено з’ясуванню місця Слобідської України у символічній географії Російської імперії, трансформації регіональних ідентичностей під впливом інтеграційних перетворень, а також аналізові феномену українського Просвітництва як потенційної альтернативи петербурзькому просвіченому абсолютизму.

22 травня 2019 р. у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбувся черговий науковий семінар у межах реалізації міжнародного наукового проекту CityFace «Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу».

• 

• 

Учасниками семінару стали представники кількох вищих навчальних закладів Харкова: Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харківської державної академії культури, Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова та Харківського національного медичного університету. Семінар складався з двох частин. Перша частина (7 доповідей) була присвячена візуальним аспектам символічного простору Харкова, міським образам та їх інтерпретаціям. Друга частина семінару (8 доповідей) загалом була присвячена питанням трансформації символічного простору Харкова, районування міста та фіксації міських ландшафтів.

Про районування соціальної інфраструктури Харкова розповіла аспірантка кафедри історії України Анастасія Ховтура.

Старший викладач Євген Захарченко розповів про трансформації сакрального простору Харкова протягом ХІХ — ХХ ст.

Історичним експериментам трансформації міського простору Харкова 1920-1930-х рр. була присвячена доповідь доцента Романа Любавського. 

Детальніше про семінар за посиланням.

06 – 18 травня 2019 р. викладач кафедри історії України, заступник декана з виховної роботи Світлана Василівна Нижнікова пройшла міжнародне стажування на кафедрі історії Східної Європи Університету імені Фрідріха Олександра Ерлангена-Нюрнберга (ФРН) в межах програми академічної мобільності Erasmus +.

Під час стажування С.В.Нижнікова виступила на науковому колоквіумі з темою «Women’s education in the Russian empire as a form of emancipation» («Жіноча освіта в Російській імперії як форма емансипації»). С.В.Нижнікова разом з професором кафедри історії Східної Європи Юлією Обертрайс провели цикл семінарів «Women’s and Gender history of the Russian Empire and the Soviet Union» («Жіноча та гендерна історія Російської імперії та Радянського союзу»). В семінарах взяв також участь студент І курсу магістратури історичного факультету Павло Пугачов, який наразі навчається в Університету імені Фрідріха Олександра в межах програми академічної мобільності Erasmus +.

Керівник програми від Каразінського університету — професор кафедри історії України Л. Ю. Посохова.

• 

• 

Видавництво Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна друкує монографію Володимира Олександровича Кулікова «Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.» Воно надає кілька примірників для охочих написати рецензію. Заявку на отримання книжки для рецензії можна залишити за посиланням.

На основі архівних та опублікованих джерел монографія пояснює складний характер відносин містотвірних підприємств із мешканцями заводських і шахтарських поселень Донбасу та Придніпровʼя. У ній висвітлено передумови виникнення заводських і шахтарських поселень, подано нарис історії містотвірних підприємств і заснованих ними поселень, розкрито механізми, що їх застосовували роботодавці, щоб завоювати лояльність працівників, і проаналізовано, наскільки їм це вдалося; у пропонованій книзі також досліджено вияви нелояльності робітників і з’ясовано їхні причини.

26 квітня 2019 року відбулася 72-га Міжнародна конференція молодих учених «Каразінські читання». 

Робота конференції відбувалася в межах 12 секцій. На кожній з них були визначені кращі доповіді, автори яких, окрім почесних грамот та подарунків, отримали можливість опублікувати свої статті у фаховому збірнику молодих науковців «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії».

Доповідь студентки 4 курсу Дар’ї Ланько (науковий керівник — к. і. н. Журавльов Д. В.) було відзначено як кращу на секції «Історія України (з давніх часів до початку ХХ ст.).

Студентка 1 курсу магістратури Анна Хабарова (науковий керівник — д.і.н., професор Посохова Л. Ю.) отримала Сковородинівську премію.

Аспірант кафедри Анастасія Ховтура (науковий керівник — д. і. н., професор Посохова Л. Ю.) стала лауреатом премії імені Бориса Кириловича Мигаля.

Вітаємо і бажаємо подальших успіхів!

28 березня 2019 р. у Центрі міської історії Східної Європи відбулася дискусія «Малі розбіжності» Східної Європи доби імперій: інституції, економічний розвиток, периферійність». На початку заходу було презентовано свіжий номер журналу «Україна Модерна» «Економічні еліти України в історико-порівняльній перспективі». Дискусія відбувалася в межах семінару «The Economic Elites of Ukraine and Central-Eastern Europe: a Comparative Historical Perspective» 28-29 березня 2019 р. в Українському католицькому університеті. В обох заходах участь взяв докторант кафедри В. О. Куліков.

• 

12 квітня за ініціативи кафедри історії України та Навчальної лабораторії історичної інформатики відбувся семінар «Історик у цифрову епоху: дослідницькі виклики, інструменти, практики». Головну увагу було приділено проблемам використання цифрових інструментів у сучасних дослідженнях істориків та археологів. Також мова йшла про те, як сучасні інформаційні технології можуть допомогти дослідникам у саморепрезентації та імплементації міждисциплінарних підходів.

У семінарі взяли участь члени кафедри доцент Роман Любавський та старший викладач Євген Захарченко, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики. Запрошеним спікером був співробітник Центру міської історії Центрально-Східної Європи, керівник проекту «Інтерактивний Львів» Тарас Назарук. Також у семінарі взяв участь співробітник Навчально-дослідницької лабораторії Германо-Слов’янської археологічної експедиції Дмитро Філатов та голова Ради молодих учених ХНУ імені В. Н. Каразіна, викладач кафердри економічної кібернетики та прикладної економіки Михайло Максимов. Під час семінару доцент кафедри історіографії, джерелознавства та археології Є. С. Рачков презентував проект «Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу».

Члени кафедри доцент Р. Г. Любавський, старший викладач Є. Ю. Захарченко, викладач С. В. Нижнікова та аспірант А. С. Ховтура долучилися до команди Міжнародного наукового проекту «Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу», який проводиться за підтримки Програми імені Ковальських та Програми вивчення сучасної України Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Едмонтон, Канада). Керівником проекту є професор С. І. Посохов, завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології.

Детальніше про проект за посиланням.