Офіційний сайт кафедри історії України історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (м. Харків, Україна)
За результатами діяльності у 2017/2018 н. р. кафедра історії України (рейтинг 12,9) посіла ІІ місце в рейтингу кафедр гуманітарного та соціально-економічного профілю університету. До рейтингу увійшли показники діяльності 58 кафедр та структурних підрозділів університету.
27 — 29 березня 2019 р. на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка відбувся ІІ етап Всеукраїнської студентської олімпіади з дисципліни «Історія України» для студентів всіх закладів вищої освіти. Від історичного факультету участь взяла студентка 1 курсу Ірина Майорова, яка спеціалізується на кафедрі (науковий керівник професор Л. Ю. Посохова)
За підсумками олімпіади серед 80 учасників Ірина Майорова здобула ІІІ місце.
Вітаємо Ірину Майорову і бажаємо успіхів у навчанні!
Міжфакультетська дисципліна за вибором «Влада і Церква в Україні» для студентів 2 курсу в 4 семестрі.
Старший викладач Є. Ю. Захарченко
Міжфакультетська дисципліна за вибором «Геноциди ХХ століття» для студентів 3 курсу, у 6 семестрі.
Викладач С. В. Нижнікова
Міжфакультетська дисципліна за вибором «Донбас: історія та політика» для студентів 2 курсу у 4 семестрі.
Доцент Р. Г. Любавський
Запрошуємо студентів обирати міжфакультетську дисципліну «Політичне використання минулого в Україні», 2 курс, 4 семестр, старший викладача Є. Ю. Захарченка.
У 1966 р. закінчив історичний факультет і почав працювати на кафедрі історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії старшим лаборантом кабінету методики викладання історії і одночасно займався науковою роботою під керівництвом проф. І. Л. Шермана. Тему дослідження було обрано таку: «Брестський мир в радянській історіографії (1918—1968 рр.)».
З вересня 1971 р. почав працювати викладачем кафедри історії України, якою тоді керував відомий історик професор І. К. Рибалка. Він привчав молодих викладачів поглиблено вивчати джерела з історії України, досконало знати всі періоди історії України. Після захисту у жовтні 1972 р. кандидатської дисертації із зазначеної теми М. З. Бердута продовжив працювати на кафедрі історії України. За ці роки Михайло Захарович підготував низку спецкурсів, загальнофакультетський лекційний курс «Українська етнологія». На кафедрі він виконував всі види викладацької роботи. Читав загальні та спеціальні курси з історії України, української етнології, історії рідного краю, національної і державної символіки України.
Проводив плідну науково-методичну роботу. Основним об’єктом наукових інтересів стала духовна та матеріальна культура Слобожанщини. Він є автором понад 130-ти наукових, науковопопулярних та методичних праць з різноманітних проблем Лівобережної і Слобідської України, співавтором підручників з історії України, історії Слобідської України, навчального посібника з історії України для абітурієнтів і школярів, навчальних посібників «Історичні постаті. Гетьмани України», «Визначні етнологи України».
Поряд із науковою та викладацькою роботою Михайло Захарович проводив значну методичну роботу. Він один із провідних методистів Харкова. У 2002 р. за його ініціативи було засновано навчально-методичну лабораторію з інноваційних методів навчання на історичному факультеті. На базі лабораторії за його редакцією з того ж року видавався раз на рік «Методичний вісник історичного факультету». Михайло Захарович брав і продовжує брати активну участь у просвітницькій роботі, виступає у пресі, на радіо і телебаченні м. Харкова. Багато років був членом районного і обласного товариства «Знання». У 1977—1984 рр. і з 1999—2010 рр. М. З. Бердута — заступник декана з навчальної роботи, близько 20 років очолював навчально-методичну комісію
історичного факультету.
Михайло Захарович, присвятивши майже 50 років свого життя Університету та історичному факультету працював як доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, відповідальний за організацію і проведення практик, впровадження кредитно-модульної системи на факультеті, член Вченої ради і методичної комісії факультету, редактор «Методичного вісника історичного факультету», член Ради ветеранів університету, відповідальний за співпрацю факультету з Малою академією наук м. Харкова.
Визнанням заслуг Михайла Захаровича стало присудження у 2002 р. почесного звання «Заслужений викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». У 2015 р. М. З. Бердута отримав завдання доцента-консультанта кафедри (першим в університеті).
Детальніше про М. З. Бердуту:
27 лютого 2019 року відбулася презентація книги кандидата історичних наук, редактора сайту historians.in.ua Володимира Маслійчука.
У фокусі дослідження автора постання світських навчальних закладів на території підімперської України. Розглядаються питання освітніх проектів, взаємодії центру та провінції, роль соціальних відносин у новій школі. Простежено успіхи та невдачі освітніх реформ, регіональні особливості, перші проблеми нових навчальних закладів, секуляризацію та вплив «старої школи» та церковних установ.
Доповідь автора та проблематика самої монографії викликала жваву дискусію серед присутніх студентів та викладачів!
19-22 лютого 2019 р. викладач кафедрb, к. і. н. Світлана Василівна Нижнікова взяла участь у міжнародній конференції «Everyday life history and its approaches to writing the history of twentieth-century Europe». Вона виступила з доповіддю «Жінки України в роки нацистської окупації: стратегії виживання».
Організатором конференції був Німецький історичний інститут у м. Вільнюс.
В межах цієї магістерської програми студенти вивчають політичний, релігійний та повсякденний виміри новітньої історії України. Запропоновані курси розкривають проблеми генези та розвитку історії українського національного, націоналістичного рухів та Української автокефальної православної церкви. Спеціальний курс присвячено вивченню дискусійних питань україно-російських відносин. Дисципліни з історії радянського суспільства викладаються в річищі антропологічного підходу. Студії з історії радянської повсякденності дозволяють студентам зрозуміти стратегії і тактики поведінки «малої» людини, виявити способи повсякденного спротиву режиму. Окремі курси не обмежуються одним періодом (радянським або імперським) чи територією (Наддніпрянська або Західна Україна), вони є наскрізними, такими що поєднують різні історичні сюжети і контексти. Такий підхід дозволяє зрозуміти тяглість історичного розвитку України.