Круглий стіл «Історія і медіа: образи і практики репрезентації»

Сучасний українській інформаційний простір насичений різними, іноді протилежними, візіями минулого. Його інтерпретаторами дедалі частіше стають політичні та громадські діячі, журналісти, медіаексперти, письменники та ін. В умовах розширення функцій і зон впливу нових медіа, голоси професійних дослідників залишаються не почутими широкою аудиторією. Представники історичного цеху, як правило, неохоче виходять за межі університетів, у медійне поле, натомість зосереджуються на створенні фахових, проте часто незрозумілих для пересічного і непідготовленого читача текстів. Через художні фільми та телепередачі на історичну тематику, колонки, блоги, соціальні мережі поширюються образи (за версією одних авторів «справжньої», на думку інших – альтернативної) історії. У цих умовах об’єктом вивчення історика стає не тільки, власне, минуле, а й практики інструменталізації, популяризації, використання минулого.

У межах круглого столу пропонуємо, серед інших, зосередитися на обговоренні таких тем:

  • історичні міфи і фейки в соціальних мережах;
  • образи релевантного минулого в художніх та мультиплікаційних фільмах;
  • інструменталізація минулого в медіапросторі;
  • комп’ютерні історичні ігри: відображення і конструювання минулого;
  • медіаграмотність як компетенція студента-історика;
  • практики саморепрезентації істориків у медіа;
  • цифрові медіапроєкти як спосіб популяризації і збереження культурної спадщини.

Круглий стіл відбудеться 24 квітня 2020 року в межах 73-ї Міжнародної конференції молодих учених «Каразінські читання», присвяченій 215-річчю від заснування Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Заявку на участь у конференції та тези доповідей (до 4 тис. знаків з пробілами) просимо подавати до 15 березня 2020 р. (включно) через спеціальну електронну форму. Тези мають містити такі елементи: заголовок; ім’я (повністю) та прізвище автора; заклад, де навчається або працює автор; текст без малюнків, таблиць, посилань та списку літератури. Допускаються лише загальноприйняті скорочення. У тезах необхідно чітко сформулювати наукову проблему, обґрунтувати її новизну та актуальність, коротко схарактеризувати історіографію, джерела і методи дослідження, описати хід та результати дослідження, сформулювати висновки. Тези, що не містять наукової новизни та дослідницької частини, прийматися не будуть. Редколегія залишає за собою право відхиляти тези, що не відповідають означеним вимогам. Збірник тез конференції буде надрукований до початку конференції. Подати заявку можна за посиланням.

Офіційний інформлист за посиланням.

Студентки кафедри у складі команди факультету здобули ІІ місце на Всеукраїнському студентському турнірі з історії

Студентки кафедри історії України Влада Сабадаш (3 курс) та Ірина Майорова (2 курс) здобули друге місце у складі команди історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна посіли ІІ місце на Всеукраїнському студентському турнірі з історії, що проходив протягом
5-7 листопада 2019 р. у Київському університеті імені Бориса Грінченка.

У Турнірі взяли участь 126 студентів — 42 команди вищих навчальних закладів України з 19 областей.

Також, учасниця команди Влада Сабадаш здобула спеціальну грамоту за найкраще рецензування в межах Турніру.

«Історичність візуальності й історіографія зображень: нові форми цифрової і візуальної історії/гуманітаристики»

Євген Захарченко, старший викладач кафедри, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики взяв участь у міжнародному науковому семінарі з цифрової історії «Історичність візуальності й історіографія зображень: нові форми цифрової і візуальної історії/гуманітаристики» в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи.

З детальною програмою семінару можна ознайомитися за посиланням.

Семінари з цифрової історії Центру міської історії обговорюють методологічні, етичні і теоретичні питання створення, збору і аналізу цифрових чи оцифрованих фотографій та відеозаписів як свідчень про минуле та світи, у яких жили чи живуть люди. Також семінари зачіпають питання просвітницького призначення історичних візуальних даних, які використовуються для створення змістовних презентацій і лекцій для різної аудиторії. Мета семінарів — дискусія про існуючі можливості і виклики цифрової історії між дослідниками

Тематична виставка «За вашу і нашу свободу 1968–2018 рр.»

11 жовтня 2019 р. у стінах історичного факультету за ініціативи кафедри історії України Харківського національного університету імені В.М. Каразіна відбулося відкриття тематичної виставки «За вашу і нашу свободу 1968-2018 рр.», присвяченої долям окремих людей, що не побоялися висловити свій протест вторгненню військ Варшавського договору в серпні 1968 р. Співавторами виставки виступили Інститут дослідження тоталітарних режимів (Чехія), Галузевий державний архів СБ України, Український інститут національної пам’яті та Центр досліджень визвольного руху.

У відкритті взяли участь декан історичного факультету Сергій Литовченко, почесний консул Чеської Республіки у Харкові Олег Чігрінов, один із співавторів виставки, співробітник Відділу аналізу тоталітарних режимів Українського інституту національної пам’яті  Віталій Бака та співробітник філії Чеського Центру у м. Харкові Лібор Кожушнік.  

Відкриваючи виставку, Сергій Литовченко гостинно привітав відвідувачів заходу на історичному факультеті та наголосив на тому, що такі виставки дають можливість студентам-історикам краще зрозуміти методику роботи та опрацювання історичних джерел. Олег Чігрінов наголосив на важливості подій Празької весни 1968 р. не лише для чеської та словацької, але й для української історії. Віталій Бака коротко розповів про історію створення виставки, український варіант якої є спільною працею українських та чеських дослідників, а також акцентував на важливості відкриття архівів вітчизняних спецслужб, матеріали з фондів яких допомогли підготувати банери про українські історії протесту.  З діяльністю та проектами Чеського Центру, зокрема його харківського філіалу, ознайомив гостей заходу Лібор Кожушнік. Він також розповів присутнім про можливість вивчення чеської мови на курсах, які проводяться у Харкові викладачами Центру.    

Гості, співробітники та студенти ХНУ ім. В.Н. Каразіна мають можливість ознайомитися із матеріалами виставки до 28 жовтня.          

Підготовка матеріалів виставки тривала з 2008 до 2018 року. Ці документи, фотографії та інтерв’ю автор Адам Граділек збирав разом з Петром БлажекомШтєпаном ЧерноушекомМіхаелом СтоіловимЯрославом Файзуліним, Андрієм Когутом, Віталієм БакоюАнатолієм Хромовим та іншими працівниками Інституту вивчення тоталітарних режимів у Празі, Галузевого державного архіву Служби безпеки України та Українського інституту національної пам’яті.

Фото: Вікторія Якименко.
Більше фото в спеціальному альбомі на нашій сторінці у мережі Фейсбук.

На кафедрі історії України асистуватиме стипендіат програми імені Фулбрайта

Протягом 2019-2020 н. р. на кафедрі перебуватиме Філіп Копатц з Університету Велша (США) для проведення дослідницької і асистентської роботи. Його стажування відбуватиметься за програмою English Teaching Assistantship в межах «Стипендії імені Фулбрайта». Філіп Копац буде асистувати у викладанні англійської мови, досліджуватиме методику викладання англійської мови як іноземної, допомагатиме у проведенні позакласних занять і англомовних гуртків для студентів і науковців кафедри та факультету. Окрім цього, стажування дозволить стипендіату поглибити знання у галузі історії України, ознайомитися з джерельною базою та українською історіографію для подальшого розвитку власних наукових студій.

Візит студентів та науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга

4-7 вересня 2019 року на історичному факультеті перебувала делегація науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга, яку очолювала професор кафедри історії Східної Європи Юлія Обертрайс. У складі делегації були професори, студенти та наукові співробітники Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга. Візит до ХНУ імені В.Н. Каразіна здійснювався у межах Договору про співробітництво між нашими університетами, а також згідно програми академічної мобільності Erasmus+ (координатор програми з боку ХНУ імені В.Н. Каразіна – професор Людмила Посохова).

4-6 вересня 2019 року професор кафедри історії України Л. Посохова, доцент Р. Любавський, старші викладачі Є. Захарченко,  Д. Журавльов  та  С. Нижнікова, співробітники університетських музеїв В. Півень та С. Задніков провели для гостей кілька екскурсій. Гості відвідали музеї та історичні місця Харкова. 5 вересня 2019 р. завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології професор С. Посохов прочитав для науковців Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга лекцію на тему «Сучасна українська історіографія: спадок, фактори трансформації та нові обрії». 6 вересня делегація разом з Л. Посоховою відвідала Полтаву. У цій поїздці взяли участь також студенти факультету та співробітниця Навчальної лабораторії історичної інформатики Х. Піонтковська.

Запрошуємо подавати статті до збірника «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії»

Запрошуємо подавати тексти статей до 22-го випуску фахового періодичного видання історичного факультету «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії: Збірник наукових праць».

Термін подання — 15 вересня 2019 р.

Контакти:

  • Адреса: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, майдан Свободи, 4, Харків 61022, Україна, історичний факультет.
  • Teл.: +38(057)707-53-37
  • Е-mail:actproblhist@karazin.ua

Фахове видання з історичних наук (наказ Міністерства освіти і науки України № 1328 від 21.12.2015). Періодичність видання: один раз на рік. Мови видання: українська, російська, англійська. Обсяг статей:до 20 тис. знаків з пробілами

Детальніше про вимоги за посиланням..

Доцент Р. Г. Любавський взяв участь у літній школі «Як міста (не)пам’ятають»

Захід відбувся у м. Рівне, 5-9 серпня 2019 року. Школу було органзовано громадською організацєю «Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка»», в межах проекту «Реанімована пам’ять» за підтримки Rosa Luxemburg Stiftung з коштів Міністерства закордонних справ ФРН.  В роботі школи бради участь викладачі, музейні працівники, вчителі. Спікерами були провідні українські науковці. Відео окремих лекцій розміщено на каналі youtube.