Автор: admin

26 червня 2019 року на історичному факультеті відбулися наукові читання пам’яті професора І. К. Рибалки.

26 червня 2019 року на історичному факультеті відбулися Наукові читання пам’яті професора  І. К. Рибалки «Іван Климентійович Рибалка: життя, творчість, дослідження». З привітальним словом та спомином про професора І. К. Рибалку виступив декан факультету доцент С. Д. Литовченко.

Також під час пленарного засідання було заслухано доповідь завідувача кафедри історії України професора В. В. Калініченко «Короткий нарис життєвого та творчого шляху професора І. К. Рибалки», професор С. О. Наумов презентував електронну фотовиставку «Професор І. К. Рибалка – 55 років в університеті». Робота продовжилась у межах трьох напрямків:

• Життєвий шлях і творча спадщина професора І. К. Рибалки.
• Актуальні проблеми аграрної історії України.
• Українська революція 1917-1921 рр.

Фотогалерея за посиланням.

З програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

30 травня 2019 р. професор кафедри історії України Л. Ю. Посохова взяла участь у Міжнародній науковій конференції “Poznań – Charków: wspólne tendencje rozwoju edukacyjnego oraz współpracy obu ośrodków uniwersyteckich”
Захід відбувся у межах співпраці Харкова та Познані в науково-освітній галузі та став певним продовженням міжнародної конференції «Харків – Познань: спільні тенденції історичного розвитку протягом століть», яка відбулась 9 листопада 2018 р. у Харкові.

Під час роботи конференції була презентована колективна монографія “Каразінський університет у Харкові – Університет імені Адама Міцкевича в Познані: 50 років співпраці (1967-2017)” (Харків-Познань, 2019). Крім того, окрема частина конференції була присвячена спогадам учасників академічних обмінів між Польською Народною Республікою та СРСР протягом другої половини ХХ ст.

Тематичне поле конференції містило наступні питання:

• освітні традиції в Познані та Харкові до кінця XVIII ст.;
• шкільництво як чинник формування міського простору в ХІХ — на початку ХХ ст.;
• шкільництво Познані та Харкова протягом 1918-1945 рр.;
• познанський і харківський освітні простори протягом 1945-1990 рр.;
• освітній потенціал Харкова і Познані як чинник їх розвитку після 1990 р.;
• віддзеркалення історії освіти та шкільництва Харкова і Познані в польській та українській історіографії.

Детальніше з програмою конференції можна ознайомитися за посиланням.

31 травня у рамках роботи конференції відбувся візит її учасників до Гнєзна – одного з найстаріших польських міст. Учасники конференції відвідали Музей витоків Польської держави та Кафедральний собор Гнєзненської архідіоцезії Римо-Католицької Церкви.

Співорганізаторами заходу стали Університет імені Aдама Mіцкевича в Познані (Республіка Польща), Інститут Історії Університету імені Aдама Mіцкевича в Познані (Республіка Польща), Центр європейських дебатів у Познані (Республіка Польща), Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди (Україна) і Харківський національний університет імені Василя Каразіна (Україна).

• 

• 

3-7 червня 2019 р. викладач кафедри історії України, заступник декана з виховної роботи С. В. Нижнікова взяла участь у другому етапі міжнародного семінару «Голокост від куль на окупованих територіях Радянського Союзу», який відбувся у Парижі (Франція). Організаторами виступили Український інститут вивчення Голокосту «Ткума» та французький дослідницький та освітній центр Яхад ін Унум. Протягом семінару учасники прослухали лекції спеціалістів з історії Голокосту, відвідали музеї та міські ландшафти та обговорили їхній освітній потенціал

• 

• 

7-8 червня 2019 р. к.і.н., доцент кафедри історії України, заступник декана з наукової роботи Р. Г. Любавський взяв участь у конференції «Репрезентація міста в культурних, історичних та соціальних практиках», що відбулася у м. Одеса.

• 

• 

Опубліковано монографію докторанта кафедри історії України Володимира Олександровича Кулікова «Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.»

На основі архівних та опублікованих джерел монографія пояснює складний характер відносин містотвірних підприємств із мешканцями заводських і шахтарських поселень Донбасу та Придніпровʼя. У ній висвітлено передумови виникнення заводських і шахтарських поселень, подано нарис історії містотвірних підприємств і заснованих ними поселень, розкрито механізми, що їх застосовували роботодавці, щоб завоювати лояльність працівників, і проаналізовано, наскільки їм це вдалося; у пропонованій книжці також досліджено вияви нелояльності робітників і з’ясовано їхні причини. Відносини між підприємствами й суспільством розглянуті в контексті взаємин зацікавлених сторін, як-от власників підприємств, найманих управителів, робітників, державної влади, місцевої аграрної еліти, дрібних підприємців. Монографія показує заводські й шахтарські поселення як простори різноманітних, часто суперечливих інтересів, зосереджуючи увагу на нерівних владних відносинах між основними а́кторами. Загальним макроісторичним тлом історії промислових поселень регіону в ній є процеси індустріалізації та соціальної й економічної модернізації.

Коли: п’ятниця, 31 травня 2019 р., 18-00

Де: прес-центр «Kharkiv today»  (вул. Мироносицька, 8)

Учасники:

• Володимир Маслійчук – кандидат історичних наук;
• Олександр Савчук – видавець, кандидат філософських наук;
• Володимир Склокін – кандидат історичних наук, доцент кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету.

Модератор: Філіп Дикань.

Слобідська Україна – історико-географічний регіон, центром якого вважають місто Харків. Складнощі у розумінні цього регіону, його походження, минулі  та сучасні виклики його модернізації стануть предметами обговорення, водночас з презентацією нових видань з історії Слобожанщини.

Про книжки:

Багалій Д.І.  Історія Слободської України / Д. І. Багалій ; передм. та ком. В. Л. Маслійчук ; упорядн. О. О. Савчук. Харків : Видавець Олександр Савчук, 2019. XXXІІ + 400 с., [74 іл., 2 мапи].  Серія «Слобожанський світ». Вип.12

Перевидання відомої книги Дмитра Багалія «Історія Слобідської України» (Перше видання. Харків: Союз, 1918) є досить актуальним і на часі. Окреслення регіону Слобідської України описи її історико-географічних особливостей, заселення, соціально-економічного та політичного устрою, ролі в українському національному житті. Це перша велика праця українською мовою видатного науковця певний час ректора Харківського університету та харківського міського голови. Написана досить швидко, з певними мовними особливостями, однак і добре ілюстрована та добре структурована. Написання і перевидання цієї праці співпадає з великими соціально-політичними змінами: розпад Російської імперії (1917 — 1918), кінець Радянського союзу (1990-1991 рр.), російсько-український конфлікт з 2014 р. Усі ці події звертають увагу на ідентичність та минуле. Робота споряджена передмовою «Колонізація та політика» та примітками кандидата історичних наук Володимира Маслійчука з багатьма уточненнями і пропозицією нових інтерпретацій історії цієї історико-географічної області.

Володимир Склокін. Російська імперія і Слобідська Україна у другій половині XVIII ст.: просвічений абсолютизм, імперська інтеграція, локальне суспільство. Львів: Видавництво УКУ, 2019. 268 с.

У монографії розглянуто обставини скасування автономії Слобідської України у 1765 р. та інтеграцію цього регіону до складу Російської імперії у наступні десятиріччя. Дослідження зосереджується на трьох основних темах: специфіці російського просвіченого абсолютизму, характері і ролі імперської уніфікації та становищі слобідського суспільства наприкінці XVIII ст. Особливу увагу приділено з’ясуванню місця Слобідської України у символічній географії Російської імперії, трансформації регіональних ідентичностей під впливом інтеграційних перетворень, а також аналізові феномену українського Просвітництва як потенційної альтернативи петербурзькому просвіченому абсолютизму.

22 травня 2019 р. у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбувся черговий науковий семінар у межах реалізації міжнародного наукового проекту CityFace «Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу».

• 

• 

Учасниками семінару стали представники кількох вищих навчальних закладів Харкова: Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Харківської державної академії культури, Харківського національного університету міського господарства імені О. М. Бекетова та Харківського національного медичного університету. Семінар складався з двох частин. Перша частина (7 доповідей) була присвячена візуальним аспектам символічного простору Харкова, міським образам та їх інтерпретаціям. Друга частина семінару (8 доповідей) загалом була присвячена питанням трансформації символічного простору Харкова, районування міста та фіксації міських ландшафтів.

Про районування соціальної інфраструктури Харкова розповіла аспірантка кафедри історії України Анастасія Ховтура.

Старший викладач Євген Захарченко розповів про трансформації сакрального простору Харкова протягом ХІХ — ХХ ст.

Історичним експериментам трансформації міського простору Харкова 1920-1930-х рр. була присвячена доповідь доцента Романа Любавського. 

Детальніше про семінар за посиланням.

06 – 18 травня 2019 р. викладач кафедри історії України, заступник декана з виховної роботи Світлана Василівна Нижнікова пройшла міжнародне стажування на кафедрі історії Східної Європи Університету імені Фрідріха Олександра Ерлангена-Нюрнберга (ФРН) в межах програми академічної мобільності Erasmus +.

Під час стажування С.В.Нижнікова виступила на науковому колоквіумі з темою «Women’s education in the Russian empire as a form of emancipation» («Жіноча освіта в Російській імперії як форма емансипації»). С.В.Нижнікова разом з професором кафедри історії Східної Європи Юлією Обертрайс провели цикл семінарів «Women’s and Gender history of the Russian Empire and the Soviet Union» («Жіноча та гендерна історія Російської імперії та Радянського союзу»). В семінарах взяв також участь студент І курсу магістратури історичного факультету Павло Пугачов, який наразі навчається в Університету імені Фрідріха Олександра в межах програми академічної мобільності Erasmus +.

Керівник програми від Каразінського університету — професор кафедри історії України Л. Ю. Посохова.

• 

• 

Видавництво Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна друкує монографію Володимира Олександровича Кулікова «Підприємства й суспільство в заводських і шахтарських поселеннях Донбасу та Придніпровʼя в 1870–1917 рр.» Воно надає кілька примірників для охочих написати рецензію. Заявку на отримання книжки для рецензії можна залишити за посиланням.

На основі архівних та опублікованих джерел монографія пояснює складний характер відносин містотвірних підприємств із мешканцями заводських і шахтарських поселень Донбасу та Придніпровʼя. У ній висвітлено передумови виникнення заводських і шахтарських поселень, подано нарис історії містотвірних підприємств і заснованих ними поселень, розкрито механізми, що їх застосовували роботодавці, щоб завоювати лояльність працівників, і проаналізовано, наскільки їм це вдалося; у пропонованій книзі також досліджено вияви нелояльності робітників і з’ясовано їхні причини.

26 квітня 2019 року відбулася 72-га Міжнародна конференція молодих учених «Каразінські читання». 

Робота конференції відбувалася в межах 12 секцій. На кожній з них були визначені кращі доповіді, автори яких, окрім почесних грамот та подарунків, отримали можливість опублікувати свої статті у фаховому збірнику молодих науковців «Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії».

Доповідь студентки 4 курсу Дар’ї Ланько (науковий керівник — к. і. н. Журавльов Д. В.) було відзначено як кращу на секції «Історія України (з давніх часів до початку ХХ ст.).

Студентка 1 курсу магістратури Анна Хабарова (науковий керівник — д.і.н., професор Посохова Л. Ю.) отримала Сковородинівську премію.

Аспірант кафедри Анастасія Ховтура (науковий керівник — д. і. н., професор Посохова Л. Ю.) стала лауреатом премії імені Бориса Кириловича Мигаля.

Вітаємо і бажаємо подальших успіхів!