Автор: admin

2 липня 2021 р. в Житомирському державному університеті проходила міжнародна наукова конференція «Історична політика та історична пам’ять : Україна та країни ЦСЄ». Захід відбувався у комбінованому (очно-дистанційному) форматі. У конференції взяв участь старший викладач кафедри Євген Захарченко з доповіддю «Парадокси конструювання історичних наративів меморіального простору центру Харкова»

Загалом у конференеції взяли участь історики з провідних установ Києва, Харкова, Херсона, Ізмаїла, Житомира, польських університетів Ольштина, Кракова, Люблина, які запропонували до обговорення доповіді, присвячені проблемам історичної політики та пам’яті, меморіальним ландшафтам, історії повсякдення та усноісторичних досліджень.

Офіційна програма конференції за посиланням.

23-25 червня 2021 р. відбулася міжнародна наукова конференція «Вісімнадцяте століття: українська і глобальна перспектива». Конференція організована кафедрою історії Українським Католицьким Університетом у співпраці з Українським товариством з дослідження XVIII ст., Центром українських історичних досліджень імені Петра Яцика Канадського інституту українських студій та Інститутом Вірса автрійських і центральноєвропейських студій Альбертського університету.

Професорка кафедри історії України, д.і.н. Людмила Посохова головувала на секціях «Музика, театр і живопис», «Церква та інтелектуальні рухи XVIII століття», а також виступила з доповіддю «“Революція читання” на теренах Гетьманщини та Слобожанщини в другій половині XVIII – на початку XIX століття » на секції «Шкільництво й освіченість «.

Офіціна програма конференції за посиланням.

25 червня 2021 на засіданні Вченої ради факультету відбулося нагородження переможців конкурсу наукових робіт молодих учених імені Б. А. Шрамка. Конкурс пройшов у 2 етапи: заочне оцінювання робіт і захист дослідницьких робіт у ZOOM. Роботи були виконані у дисциплінарному полі археології, яке трактується у широкому контексті (археологічні дослідження; популяризація, збереження та використання історико-культурної спадщини Харківської області).

• 

• 

За результатами конкурсу одразу дві студентки 4 курсу, що спеціалізуються на кафедрі, посіли ІІІ місце. Вітаємо Ірину Сергієнко, авторку роботи «Єврейська громада Харкова у другій половині ХІХ століття» (науковий керівник – проф. Л. Ю. Посохова) та Світлану Ткачук, авторку роботи «Становище інвалідів на Харківщині в ХІХ — на початку ХХ ст.» (науковий керівник – проф. Л. Ю. Посохова).

Бажаємо переможницям подальших успіхів!

24-26 червня 2021 р. відбулась Міжнародна наукова (онлайн) конференція «Радянське «я» і радянське «ми»: між ідеологією і реальністю». Організатором конференції була кафедра Історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», за підтримки Канадського інституту українських студій.

Доцент кафедри, к.і.н. Роман Любавський взяв участь у конференції як дискутант Секції 1. «Суспільство і культура 1920-х – 1930-х рр.» Також виступив із доповіддю «Соціалістичні містечка «Новий Харків» та «Шостий виселок» у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.: образи, простори, пам’ять» на Секції 4. «Радянське місто і міський простір».

Програма конференції за посиланням.

Професор Сергій Наумов 18 червня 2021 року взяв участь як дискутант у роботі міжнародного круглого столу «Інфраструктура як чинник модернізації Центрально-Східної Європи у «довгому ХІХ столітті»», який відбувся онлайн на базі історичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Захід проходив у межах реалізації проєкту Жан Моне модуль «Інфраструктура, яка об’єднала Європу: історія, сучасний стан та погляд у майбутнє» координатор проєкту Дмитро Миколенко) спільно з Болгарською академією наук, Інститутом вивчення Центрально-Східної Європи в Києві, Центром болгаристики і балканських досліджень ім. М. Дринова Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Були заслухані сім доповідей українською, болгарською та англійською мовами, як викликали жвавий інтерес і тривале ґрунтовне обговорення.

З програмою і роботою круглого столу можна ознайомитись за посиланнями.

Відеозапис роботи круглого столу за посиланням.
(основні виступи проф. С. Наумова на 2.40.34 і 5.55.31).

10 травня 2021 р. розпочала роботу Міжнародна робітня «Як викладати багатоетнічну і транснаціональну історію: Україна», яку організували кафедра історії та програма єврейських студій Українського католицького університету; Центр урядування та культури у Європі Санкт-Галленського університету; Центр міської історії Центрально-Східної Європи у Львові.

У робітні взяв участь старший викладач кафедри історії України Євген Захарченко, який презентував для обговорення загальний курс, що викладається студентам історичного факультету «Історія України (давні та нові часи). Частина 1. Від найдавніших часів до 1648 р.». Перша панель робітні була побудована навколо обговрення проблем репрезентації інклюзивної моделі історії України на прикладі загальних курсів, що викладаються в українських ВНЗ. Дискутантом виступив професор Ярослав Грицак.

Робітня була присвячена обговоренню українського гранд-наративу та викладання історії України у вишах; порівнянню імперської та радянської історії а також місцю України в центральноєвропейській історії. Свої програми та силабуси, разом із власними методиками презентували викладачі Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, Лондонського університету, Будапештський університет імені Лоранда Етвеша, УКУ, Галле-Віттенберзького університету імені Мартіна Лютера, Санкт-Галленського університету. Дискутантами на панелях виступали: Ярослав Грицак, Олександр Зайцев, Ульріх Шмідт.

11 червня відбулося нагородження переможців районного етапу конкурсу «Молода людина року» у 2021 році. Переможницею в номінації «Студенти (курсанти) закладів вищої освіти ІІІ-IV рівня акредитації» стала Влада Сабадаш.

Влада Сабадаш — відмінниця навчання та членкиня студентської ради факультету, переможниця Всеукраїнських студентських олімпіад з історії України, а також Всеукраїнських студентських турнірів з історії, стипендіатка іменної стипендії Верховної Ради України та академічної стипендії Президента України, учасниця багатьох конференцій, семінарів та колоквіумів. Влада Сабадаш спеціалізувалася на кафедрі історії України, щойно закінчила 4 курс бакалаврату, успішно захистивши диплом (наук. керівник ст. викл. Є. Ю. Захарченко).

Вітаємо нашу студентку та бажаємо подальших успіхів!

Старшого викладача кафедри історії України к. і. н., Євгена Захарченка було нагороджено подякою від Меморіального центру Голокосту Бабин Яр за керівництво наукового проекту студентки 3 курсу Варвари Кабаргіної, що перемогла на ІІІ Всеукраїнському конкурсі наукових, науково-дослідницьких проєктів студентів, аспірантів «Зберігаючи пам’ять про Голокост».

28 травня 2021 р. о 14:00 в ауд 5-58 відбулася презентація книги М. З. Бердути «Сторінки мого життя. Спогади і роздуми» за участі автора.

• 

• 

Михайло Захарович Бердута, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України, довгий час займав посаду заступника декана з навчальної роботи, викладав курси з історії України, української етнології, символіки, методики викладання, нагороджений почесним званням «Заслужений викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». Детальніше за посиланням.

Фото з презентації за посиланням.

14-15 травня 2021 року відбувся завершальний Міжнародний науковий семінар «У пошуках обличчя міста: практики саморепрезентації багатонаціональних міст України в індустріальну та постіндустріальну добу»в межах наукового проекту «Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу».

В заході взяли участь молоді науковці та викладачі кафедри історії України. Було представлено дослідження Романа Любавського «Соціалістичне містечко «Новий Харків»: від архітектурної утопії до мікрорайону», Євгена Захарченка і Кабаргіної Варвари «Пам’ять про євреїв у міському просторі на прикладі Харкова, Одеси, Дніпра, Запоріжжя та Донецька», Анастасії Ховтури «Транспортна інфраструктура міст Східної і Південної України як елемент образу міста кінця XIX – початку XXI ст.».

Проєкт здійснюється уже протягом трьох років і залучив до участі дослідників та науковців Києва, Одеси, Харкова, Донецька, Дніпра, Вінниці, Бердянська, Львова та Запоріжжя. Проєкт реалізується завдяки фінансовій підтримці Програми імені Ковальських та Програми вивчення сучасної України Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Едмонтон, Канада).

З офіційною програмою можна ознайомитися за посиланням.