Рубрика: Актуальні події

Студентки кафедри Юлія Єременко (3 курс, науковий керівник: старший викладач Р. Г. Любавський) та Варвара Кабаргіна (4 курс, науковий керівник: старший викладач Є. Ю. Захарченко) взяли участь у фіналі XVІІІ Міжнародного конкурсу творчих робіт учнів, студентів, аспірантів та вчителів «Уроки війни та Голокосту – уроки толерантності» 4–6 жовтня, організований Міністерством освіти і науки України, Українським інститутом вивчення Голокосту «Ткума», Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Захід було присвячено 80-м роковинам трагедії у Бабиному Яру. З-поміж близько 200 творчих робіт, надісланих цього року на Конкурс, до захисту потрапили лише 50.

• 

• 

13-14 грудня у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна відбувся міжнародний науково-педагогічний семінар «Голокост на теренах України: локальний (мікроісторичний), комеморативний та освітній виміри». Захід проводився за ініціативи кафедри історії України в межах співпраці з німецько-українським освітнім проєктом «80 Років трагедії у Бабиному Яру: електронний меморіал для України», який стартував навесні 2021 року і має на меті сприяти збереженню пам’яті про Голокост у колективній свідомості українського суспільства шляхом підготовки спеціальних видань, проведення пам’ятних заходів, створення тематичного онлайн ресурсу тощо.

Форум у Харкові став одним із кульмінаційних заходів «Хвилі Пам’яті», присвяченої 80-м роковинам початку Голокосту на теренах України», що розпочалася у липні 2021 р. у Чернівцях. Протягом року були проведені заходи у Кам’янці-Подільському, Вінниці, Житомирі та Києві. Семінар у Харкові так само присвячено 80-м роковинам масових розстрілів єврейського населення, що розпочалися в грудні 1941 р. у Дробицькому Яру.

У церемонії відкриття семінару 13 грудня в аудиторії 2-49 Головного корпусу ХНУ ім. В.Н. Каразіна, взяли участь ректор ХНУ імені В. Н. Каразіна проф. Т. Є. Кагановська, Надзвичайний і Повноважний Посол Федеративної Республіки Німеччина в Україні пані Анка Фельдгузен,  а також Голова представництва «Натив» у Харкові, другий секретар Посольства Держави Ізраїль в Україні пан Марк Ґольдман.

У семінарі взяли участь відомі в Україні та за її межами дослідники Голокосту, фахівці з комеморації, музейники, представники формальної і неформальної освіти. Захід було спрямовано на висвітлення локальних особливостей геноциду євреїв на українських теренах у роки Другої світової війни, відверте і професійне обговорення проблем сучасної політики пам’яті в Україні, презентацію новітніх дидактичних напрацювань та концепцій музеєфікації локальних наративів.

Разом із Каразінським університетом співорганізаторами заходу та партнерами проєкту, ініційованого Єврейською громадою м. Дюссельдорф та фінансово підтриманого Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини, є також Український центр вивчення історії Голокосту (УЦВІГ), який в межах семінару представить власну тематичну виставку «(Не)дитячі історії», а також Центр дослідження історії та культури східноєвропейського єврейства і Чернівецький музей історії та культури євреїв Буковини.

Основною цільовою групою форуму стали вчителі Харківщини. Отримані під час семінару нові знання, навички і досвід, мають стати їм у нагоді в процесі формування відповідних знань у школярів та пояснення їм уроків Голокосту – найбільшого з відомих в історії злочинів проти людяності.

Програма семінару за посиланням.

Варварі Кабаргіній, студентці 4 курсу, що спеціалізується на кафедрі історії України, призначено іменну стипендію М. С. Грушевського за високі досягнення у навчанні.

Варвара Кабаргіна, студентка 4 курсу, відмінниця, заступниця голови Наукового товариства студентів історичного факультету, учасниця стипендіальної програми Sur-Place 2021/22 Фонду Конрада Аденауера в Україні, призерка Всеукраїнського конкурсу «Зберігаючи пам’ять про Голокост» (2021 р., ІІ місце), переможниця YOUTH ESSAY COMPETITION: THE FIFTH CALL. Understanding Association Agreement between the EU and Ukraine, Moldova and Georgia вiд 3DCFTAs (2020 р.). Науковий керівник — старший викладач Є. Ю. Захарченко.

Вітаємо Варвару Кабаргіну та бажаємо подальших успіхів у навчанні!

Варвара Кабаргіна, студентка 4 курсу, що спеціалізується на кафедрі історії України (науковий керівник старший викладач Є. Ю. Захарченко), стала учасницею стипендіальної програми Sur-Place 2021/22 Фонду Конрада Аденауера в Україні серед студентів східноукраїнських університетів.

Студентки кафедри історії України вже не вперше стають учасницями стипендіальної програми Sur-Place Фонду Конрада Аденауера в Україні. Нагадаємо, що в 2020/2021 н. р. стипендію отримала очільниця студентського наукового гуртка кафедри Марія Ваніна (наукова керівниця — професорка Л. Ю. Посохова).

Варвара Кабаргіна — студентка 4 курсу (наук. керівник — ст. викладач Є. Ю. Захарченко), заступниця голови Наукового товариства студентів історичного факультету, лавреатка іменної стипендії М. С. Грушевського (2021 р.), призерка Всеукраїнського конкурсу наукових робіт «Зберігаючи пам’ять про Голокост» (2021 р., ІІ місце), переможниця YOUTH ESSAY COMPETITION: THE FIFTH CALL. Understanding Association Agreement between the EU and Ukraine, Moldova and Georgia вiд 3DCFTAs (2020 р.).

Стипендія надається за особливі досягнення у навчанні та активну участь у соціально-політичному житті країни. Стипендіати отримують право відвідати цікаві лекції та практичні заняття з гуманітарних наук від провідних фахівців, а також після завершення програми надалі співпрацювати з представниками Фонду у різних країнах світу.

Вітаємо Варвару Кабаргіну та бажаємо подальших успіхів у навчанні!

У межах міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбулось стажування наукового співробітника Університету імені Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (ФРН) Георгіоса Тзіафети. Стажування проходило на базі Начальної лабораторії історичної інформатики. Також Георгіос Тзіафета взяв участь в обговоренні перспектив наукового співробітництва з деканом історичного факультету Сергієм Литовченко та з начальником Управління міжнародних відносин Олександром Хижняком.

Детальніше про Георгіоса Тзіафета за посиланням.

У межах міжнародного академічного обміну Erasmus+ відбувся цикл лекцій та занять наукової співробітниці Університету імені Фрідріха-Александра к. і. н. Ольги Малінової-Тзіафети. Лекторка присвятила лекції та заняття різним аспектам проблеми «Урбанізація та сталінізм». Також Ольга Малінова-Тзіафета провела практичний семінар для аспірантів за темою «Як написати наукову статтю для західного журналу?». Ольга Малінова-Тзіафета взяла участь в обговоренні перспектив наукового співробітництва з деканом історичного факультету Сергієм Литовченко та з начальником Управління міжнародних відносин Олександром Хижняком.

Детальніше про Ольгу Малінову-Тзіафета за посиланням.

https://www.osteuropa.phil.fau.de/person/malinova-tziafetas-olga/

• 

13 вересня о 13:30 в ауд. 5-58 відублася перша зустріч із циклу «Історія України та хліб з маслом»: монетизація hard & soft skills у ХХІ ст. із Владом Волинським, випускником кафедри історії України 2015 року! Владислав Волинський розповів як склалася його кар’єра у галузі генеалогічних досліджень через 5 років після завершення навчання, відкрив секрети дослідження власного родоводу, поділився своїм досвідом роботи у різних архівних установах України.

• 

Alma Mater запрошує завітати своїх колишніх студентів і розповісти як склалися їхні кар’єрні траєкторії, згадати викладачів, поділитися власним набутим досвідом, поспілкуватися із новим поколінням молодих істориків, що лише здобувають освіту!

Більше про випускників кафедри за посиланням.

26 серпня 2021 р. у Дрогобичі відбулося засідання міжнародного журі, на якому 12 докторів наук з України, Австрії та Польщі обирали лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2021. Зокрема до складу міжнародного журі увійшла професор, доктор історичних наук Л. Ю. Посохова. Під час засідання незалежні рецензенти представили монографії претендентів, відбулося обговорення і міждисциплінарна дискусія. На розгляд журі було винесено три видання: колективна монографія за ред. Альфредаса Бумблаускаса, Сальвіюса Кулявічюса та Ігоря Скочиляса – «На перехресті культур: Монастир і храм Пресвятої Трійці у Вільнюсі», монографія Леоніда Тимошенка «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)» і монографія «Українки в ГУЛАГу: Вижити значить перемогти» авторства Оксани Кісь. Лауреатом премії став Леонід Тимошенко, автор монографії «Руська релігійна культура Вільна. Контекст доби. Осередки. Література та книжність (XVI – перша третина XVIІ ст.)».

Присудження Міжнародної премії імені Івана Франка (далі – Премія) є почесним визнанням вагомих здобутків та значних заслуг науковців у галузі україністики та соціально-гуманітарних наук. Премію засновано з метою сприяння всеохоплюючому вивченню творчої, наукової, громадської діяльності Івана Франка і заохочення вчених з різних країн світу до проведення актуальних досліджень у галузі соціально-гуманітарних наук та україністики, що увиразнюють гуманістичний, національний, духовний, державотворчий сенс для пізнання та утвердження наукової і культурної спадщини України у світовому контексті. Заходи відбулися за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety, в партнерстві з Дрогобицькою міською радою, Львівською обласною державною адміністрацією, Дрогобицьким державним педагогічним університетом імені Івана Франка, Державним історико-культурним заповідником “Нагуєвичі”, Львівським товариством у місті Києві.

Детальніше за посиланням.

Протягом 12–13 липня 2021 р. відбувався семінар для вчителів та викладачів «АУШВІЦ – ІСТОРІЯ І СИМВОЛІКА» організований Інститутом «Ткума» спільно з Міжнародним центром освіти про Аушвіц та Голокост Державного музею Аушвіц-Біркенау (Республіка Польща) У семінарі взяли участь 24 представника різних освітніх закладів України: науковці, вчителі, методисти, викладачі і музейні співробітники. Метою заходу було познайомитися з сучасними методиками викладання історії Другої світової війни, нацистської окупації та Голокосту. У програмі семінару були інтерактивні заняття, презентації та дискусії від провідних співробітників музею Аушвіц-Біркенау: «Аушвіц у колективній пам’яті в Україні» (Наталія Ткаченко), «Місце Пам’яті Аушвіц-Біркенау у панорамах» (Анна Станчик), «Радянські громадяни у концтаборі Аушвіц» (Дарія Яновєц).

17 вересня 2021 р. відбулась міжнародна конференція Міжнародна наукова конференція «30 років. Як ми пишемо і творимо історію сучасної України».

У конференції взяли участь науковці з Харкова, Києва, Вінниці, Житомира, Рівного, Дніпра, а також колеги з Німеччини, США, Польщі, Нової Зеландії, Хорватії.

Робота конференції відбулась у межах шести секцій:

• Викладання історії України у вищих навчальних закладах: проблеми і перспективи;
• Україністика за кордоном: викладання та дослідження;
• Національний ренесанс чи стигматизація радянського?;
• Ексклюзивна та інклюзивна модель репрезентації історії України у сучасних дослідженнях;
• Публічна та цифрова історія України: виклики, перспективи і практики діджиталізації;
• “Історія України у бюрократичних шатах”: шкільний вимір.

Офіційна програма конференції за посиланням /
/ Official program by link.

У межах секцій відбулося обговорення проблем сучасної репрезентації історії України у програмах вищих навчальних закладів України та світу, у шкільних програмах та підручниках, нові тенденції розвитку цифрової та публічної історії, культури пам’яті, переосмислення радянської спадщини, формування нових дослідницьких напрямів та аспектів інтеграції історії України у глобальний та мультикультурний контекст.

Під час пленарної доповіді було презентовано результати міжнародного наукового проєкту «Практики саморепрезентації багатонаціональних міст в індустріальну і постіндустріальну добу».

Сучасні тенденції у розвитку гуманітаристики дають можливість вписувати у загальний наратив історії України гендерні студії, студії з культури пам’яті, історії повсякдення, урбаністики тощо. Це продемонстрували учасники однієї з секцій. Під час її роботи було обговорено проблеми стигматизації, відмежування та іншування «радянського», сучасні риси культури пам’яті, особливості комеморативних практик.

Як викладати історію України на неісторичних спеціальностях? Як забезпечити варіативну складову навчального процесу? Викладати історію за хронологічним чи проблемним принципом? На ці та подібні питання намагалися відповісти та поділитися власним досвідом учасники однієї із секцій.

Україністика поступово здобула чинне місце у дослідженнях закордонних учених, а сюжети української історії стають частиною курсів у різних університетах світу. Увесь цей спектр нових здобутків в історії України і як у навчальній дисципліні, і як у дослідницькому полі потребує подальшого переосмислення. Тому надзвичайно важливо було почути досвід іноземних колег, що так чи інакше викладають історію України, дізнатись як вони намагаються вписати українську історію в широкий міжнародний контекст.

Історія України це не лише історія самих українців, а й безлічі різних народів, що проживали на цих землях упродовж багатьох років: поляків, кримських татар, росіян, євреїв, ромів, греків, болгар тощо. Способи уникнення етнічного детермінізму в історичних дослідженнях, проблеми інституалізації та інтеграції єврейської (та інших етнічних меншин) історії в українськи наратив були предметом окремої дискусії учасників однієї із секцій конференції.

У сучасному світі розвиток цифрових технологій відбувається надзвичайно бурхливо. Тому представники історичного цеху часто стикаються з методологічними та практичними проблемами їх використання. Виникає питання: чи варто науковцям постійно намагатися встигнути за розвитком нових технологій? Як їх використання дозволяє змінити погляд на досліджувану проблему? Які цифрові технології є реальним інструментом аналізу, а які можуть бути засобом комерціалізації чи популяризації історії? Ці та інші проблеми обговорювали учасники конференції в межах окремої секції. Важливими ретрансляторами історичних знань сьогодні є соціальні мережі, в тенетах яких живуть фейки та історичні міфи. Якою буде реакція на ці процеси професійної спільноти залежить, зокрема, і від рівня дискусій на цю тему.

Дискусія щодо створення сучасного, інклюзивного шкільного підручника з історії триває доволі довго. Тому у межах однієї секції було заплановано обговорити проблеми сучасної репрезентації історії України у програмах вищих навчальних закладів України та світу, у шкільних програмах та підручниках. Доповідачі порушили проблеми впливу політичних подій на шкільний курс з історії, проаналізували специфіку питань зовнішнього незалежного тестування, виявили тематичні лакуни, що є сучасних підручниках.

Щиро дякуємо доповідачам, модераторам та дискутантам, всім учасникам конференції!
Секції були неймовірно цікавими, а обговорення плідними!

За результатами роботи конференції планується восени 2022 р. видання спеціального випуску фахового періодичного видання (категорія Б) «Вісник ХНУ. Серія «Історія». Просимо подавати статті за тематикою доповідей до 1 квітня 2022 р. на (включно) на e-mail: histua@karazin.ua. Публікація є безкоштовною. Вимоги до оформлення статей за посиланням.