Автор: admin

Студентка кафедри Варвара Кабаргіна успішно завершила онлайн-курс «The Holocaust: The Destruction of European Jewry» від професорів Університету Каліфорнії в Санта Круз (США), що був удоступнений міжнародною освітньою онлайн-платформою Coursera. Завдяки безкоштовному доступу до більшості онлайн-курсів студенти Каразінського університету мали змогу навчатися та саморозвиватися в умовах світової пандемії Covid-19. Навчання відбувалося в дистанційному форматі, англійською мовою, тривало 8 тижнів, складалося з 24 теоретичних блоків, 50-ти відеолекцій, самостійної роботи та 4-х екзаменаційних есе.

Варвара Кабаргіна досліджує «Єврейське питання в національній політиці УРСР у 1940-1980-х рр.», науковий керівник ст. викл. Є. Ю. Захарченко. У травні 2020 р. стала слухачкою освітнього курсу «Геноцид євреїв Європи: історична перспектива та підходи до вивчення» (Український центр вивчення історії Голокосту, Київ та МЗС ФРН, Освітній та меморіальний комплекс Будинок Ванзейської конференції)

6–17 липня 2020 року доцент кафедри Р. Г. Любавський взяв участь у IV літній школі (онлайн) з вивчення історії Голокосту, що була організована спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Українським Центром із вивчення історії Голокосту та за підтримки Центру перспективних
досліджень Голокосту імені Джека Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон, Округ Колумбія).

Учасниками Школи стали понад 20 викладачів вищих навчальних закладів України, аспіранти, молоді дослідники Голокосту, усі, хто зацікавлений у дослідженні єврейської історії, історії Голокосту та у викладанні відповідних університетських курсів. Програма школи охоплювала теми із довоєнної історії єврейського життя у Східній Європі, історії Голокосту та післявоєнного періоду. Щоденні заняття складалися з презентацій запрошених лекторів, виступів учасників школи, в яких вони представляли власні наукові дослідження та/або навчальні програми, обговорювали можливості професійного розвитку тощо.

Голова студентського наукового гуртка кафедри історії України Марія Ваніна стала учасницею стипендіальної програми Sur-Place 2020/21 Фонду Конрада Аденауера в Україні серед студентів східноукраїнських університетів. Стипендія присуджується за виняткові досягнення у навчанні та активну участь у соціально-політичному житті країни. Стипендіати програми отримують можливість подальшої співпраці з представниками Фонду у різних країнах світу.

У червні 2020 р. Марія Ваніна успішно захистила бакалаврську дипломну роботу «Микола Лисенко та коло його спілкування», науковий керівник проф. Л. Ю. Посохова.

22 серпня 2020 року виповнилось 85 років від дня народження доцента-консультанта кафедри історії України Михайла Захаровича Бердути.

Михайло Захарович присвятив майже 50 років свого життя Університету та історичному факультету, працював як доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, член Вченої ради і методичної комісії факультету, член Ради ветеранів університету.

Він один із провідних методистів Харкова. У 2002 р. за його ініціативи було засновано навчально-методичну лабораторію з інноваційних методів навчання на історичному факультеті. На базі лабораторії за його редакцією з того ж року видавався раз на рік «Методичний вісник історичного факультету». Михайло Захарович брав і продовжує брати активну участь у просвітницькій роботі, виступає у пресі, на радіо і телебаченні м. Харкова. Багато років був членом районного і обласного товариства «Знання». У 1977—1984 рр. і з 1999—2010 рр. М. З. Бердута — заступник декана з навчальної роботи, близько 20 років очолював навчально-методичну комісію історичного факультету.

Визнанням заслуг Михайла Захаровича стало присудження у 2002 р. почесного звання «Заслужений викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». У 2015 р. М. З. Бердута отримав завдання доцента-консультанта кафедри (першим в університеті).

Шановний Михайле Захаровичу, щиро вітаємо Вас від університетської, факультетської спільноти та бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії та життєвих сил. Каразінський пишається тим, що діяльність і все Ваше життя пов’язані з університетом. Щиро бажаємо Вам і Вашій родині добробуту, оптимізму, здоров’я і довгих років життя!

16 липня 2020 р. у Харківському ЛітМузеї відбулася лекція, д.і.н, професора кафедри історії України Л. Ю. Посохової на тему: «Книга за книгою: що читали в Україні в ранньомодерну добу?».

Повний запис лекції на каналі Харківського ЛітМузею

Організаторами заходу виступили Харківський ЛітМузей спільно з Український інститут національної пам’яті. Лекція відбулась в межах лекційного циклу «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України (XVI — XVIII ст.)»

Повна програма лекційного циклу «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України (XVI — XVIII ст.)» за посиланням.

• 

• 

30 червня 2020 року доцент кафедри історії України Р. Г. Любавський отримав сертифікат «Про визнання інформаційного ресурсу системи електронного (дистанційного) навчання як навчально-методичної праці» з курсу «Історична інформатика».

Вітаємо Романа Геннадійовича та бажаємо нових успіхів!

• 

26 червня старший викладач кафедри історії України Д. В. Журавльов взяв участь в в ефірі «Свобода слова Савіка Шустера» як експерт Каразінського університету. Телеміст Харків-Київ-Львів транслювався наживо, під час якого історики з провідних ВНЗ України обговорювали проблеми пам’яті про Другу світову війну та аспекти обʼєднання українців навколо спільної історичної спадщини.

Шановні колеги нажаль організатори змушені сповістити, що Міжнародна наукова конференція «Україна і Польща: 100 років співробітництва (до річниці Варшавської угоди)» скасована через карантинні заходи, проте маємо чудову нагоду долучитися до лекції професора Гжегоша Новіка, присвяченої подіям польсько-російської війни 1918–1920 (діяльності радіорозвідки).
Для реєстрації необхідно надіслати лист з даними (ім’я, прізвище, назва університету на адресу: klubpl@msz.gov.pl. Лист з даними назвати : „spotkanie z historią”. Реєстрація дo 27 травня (середа) до 11.00.

Детальніша інформація мовою оригіналу:

Muzeum Józefa Piłsudskiego w Sulejówku oraz Ambasada Rzeczypospolitej Polskiej w Kijowie zapraszają na wykład pana prof. dr hab. Grzegorza Nowika„Zanim złamano „Enigmę” rozszyfrowano „Rewolucję”. Polski radiowywiad podczas wojny z bolszewicką Rosją 1918–1920”. Wykład w języku polskim odbędzie się w formie on-line (platforma Zoom) w dniu 30 maja (sobota) o godz. 10.30 – 12.00.

Spotkanie organizowane jest w ramach Klubu Nauczycieli Języka Polskiego.

 Wszystkich zainteresowanych serdecznie zapraszamy.

W celu zarejestrowania się na spotkanie, prosimy o przesłanie Państwa danych (imię i nazwisko, szkoła w jakiej Pan/Pani pracuje / uczelnia na której Pan/Pani studiuje) na adres mailowy klubpl@msz.gov.pl.

Uprzejmie prosimy umieścić w tytule maila informację: „spotkanie z historią”. Uwaga: zgłoszenia przyjmowane są do 27 maja br (środa) do godz. 11.00.

Uczestnictwo bezpłatne.

Доцент Роман Любавський і старший викладач Євген Захарченко стали переможцями конкурсу малих наукових робіт для викладачів східноукраїнських університетів, який проводив Харківський офіс Фонду Конрада Аденауера. Дослідницький проект «Топонімічна химера»: перейменування в Харкові, конфлікт пам’ятей та ідентичностей» було відібрано організаторами, як один з кращих серед 70 робіт, поданих на конкурс.

Вітаємо колег та бажаємо успіхів!

• 

• 

5 березня 2020 р. вдбувся науковий семінар кафедри за участю
Георгіоса Тзіафети, наукового співробітника кафедри нової та новітньої історії Університету імені Фрідріха-Александра Ерлангена-Нюрнберга «Історія Ленінградської дамби: проблеми, рішення, конфлікти». В межах семінару Г. Тзіафета презентував свої наукові студії, що знаходяться на перехресті історичної урбаністики, екологічної історії, нової соціальної та культурної історії. Особливістю підходу до вивчення проблематики стали методологічні засади Французької школи Анналів та робіт Фернана Броделя, що ставлять за мету аналіз певного історичного процесу у довготривалій перспективі. У фокусі дослідження Г. Тзіафети знаходяться проблеми взаємовідносин між людиною та природою, людиною та владою. Проблема побудови Ленінградської дамби на думку автора репрезентує процес тривалої боротьби людини/суспільства/влади з природою як зі стихією, яку зазначені актори намагаються підкорити.

Детальніше про Георгіоса Тзіафета за посиланням.