Рубрика: Викладачі

6–17 липня 2020 року доцент кафедри Р. Г. Любавський взяв участь у IV літній школі (онлайн) з вивчення історії Голокосту, що була організована спільно з Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, Українським Центром із вивчення історії Голокосту та за підтримки Центру перспективних
досліджень Голокосту імені Джека Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон, Округ Колумбія).

Учасниками Школи стали понад 20 викладачів вищих навчальних закладів України, аспіранти, молоді дослідники Голокосту, усі, хто зацікавлений у дослідженні єврейської історії, історії Голокосту та у викладанні відповідних університетських курсів. Програма школи охоплювала теми із довоєнної історії єврейського життя у Східній Європі, історії Голокосту та післявоєнного періоду. Щоденні заняття складалися з презентацій запрошених лекторів, виступів учасників школи, в яких вони представляли власні наукові дослідження та/або навчальні програми, обговорювали можливості професійного розвитку тощо.

22 серпня 2020 року виповнилось 85 років від дня народження доцента-консультанта кафедри історії України Михайла Захаровича Бердути.

Михайло Захарович присвятив майже 50 років свого життя Університету та історичному факультету, працював як доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, член Вченої ради і методичної комісії факультету, член Ради ветеранів університету.

Він один із провідних методистів Харкова. У 2002 р. за його ініціативи було засновано навчально-методичну лабораторію з інноваційних методів навчання на історичному факультеті. На базі лабораторії за його редакцією з того ж року видавався раз на рік «Методичний вісник історичного факультету». Михайло Захарович брав і продовжує брати активну участь у просвітницькій роботі, виступає у пресі, на радіо і телебаченні м. Харкова. Багато років був членом районного і обласного товариства «Знання». У 1977—1984 рр. і з 1999—2010 рр. М. З. Бердута — заступник декана з навчальної роботи, близько 20 років очолював навчально-методичну комісію історичного факультету.

Визнанням заслуг Михайла Захаровича стало присудження у 2002 р. почесного звання «Заслужений викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». У 2015 р. М. З. Бердута отримав завдання доцента-консультанта кафедри (першим в університеті).

Шановний Михайле Захаровичу, щиро вітаємо Вас від університетської, факультетської спільноти та бажаємо міцного здоров’я, невичерпної енергії та життєвих сил. Каразінський пишається тим, що діяльність і все Ваше життя пов’язані з університетом. Щиро бажаємо Вам і Вашій родині добробуту, оптимізму, здоров’я і довгих років життя!

16 липня 2020 р. у Харківському ЛітМузеї відбулася лекція, д.і.н, професора кафедри історії України Л. Ю. Посохової на тему: «Книга за книгою: що читали в Україні в ранньомодерну добу?».

Повний запис лекції на каналі Харківського ЛітМузею

Організаторами заходу виступили Харківський ЛітМузей спільно з Український інститут національної пам’яті. Лекція відбулась в межах лекційного циклу «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України (XVI — XVIII ст.)»

Повна програма лекційного циклу «Деконструкція імперських міфів на матеріалах ранньомодерної історії України (XVI — XVIII ст.)» за посиланням.

• 

• 

30 червня 2020 року доцент кафедри історії України Р. Г. Любавський отримав сертифікат «Про визнання інформаційного ресурсу системи електронного (дистанційного) навчання як навчально-методичної праці» з курсу «Історична інформатика».

Вітаємо Романа Геннадійовича та бажаємо нових успіхів!

• 

26 червня старший викладач кафедри історії України Д. В. Журавльов взяв участь в в ефірі «Свобода слова Савіка Шустера» як експерт Каразінського університету. Телеміст Харків-Київ-Львів транслювався наживо, під час якого історики з провідних ВНЗ України обговорювали проблеми пам’яті про Другу світову війну та аспекти обʼєднання українців навколо спільної історичної спадщини.

Доцент Роман Любавський і старший викладач Євген Захарченко стали переможцями конкурсу малих наукових робіт для викладачів східноукраїнських університетів, який проводив Харківський офіс Фонду Конрада Аденауера. Дослідницький проект «Топонімічна химера»: перейменування в Харкові, конфлікт пам’ятей та ідентичностей» було відібрано організаторами, як один з кращих серед 70 робіт, поданих на конкурс.

Вітаємо колег та бажаємо успіхів!

Старший викладач кафедри історії України, завідувач Навчальної лабораторії історичної інформатики Євген Захарченко взяв у часть у семінарі-обговоренні щодо розробки освітньої платформи з вивчення історії Голокосту та еврейських студій в Україні для викладачів вищих навчальних закладів, який відбувся у Києві 23 лютого 2020 р.

Участь у семінарі також взяли науковці та викладачі з Українського католицького університету (Львів), Центру міської історії Центрально-Східної Європи (Львів), Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича, Рівненського державного гуманітарного університету, Центру студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» (Рівне), Національного університету «Києво-Могилянська академія», Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (Київ), Херсонського державного університету та Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова.

Метою заходу було обговорити серед молодих науковців та викладачів українських ВНЗ особливості розробки та впровадження нових курсів та спецкурсів, розширення їхнього тематичного спектру та можливості репрезентації історії єврейства та Голокосту. Обговорення має допомогти організаторам у процесі розробки нового освітнього порталу, який би могли використовувати викладачі ВНЗ, учителі, студенти та учні.

Семінар відбувся за сприяння та ініціативи Центру перспективних досліджень Голокосту імені Джека Джозефа і Мортона Манделя Меморіального Музею Голокосту США (м. Вашингтон, Округ Колумбія).

Доцент Р. Г. Любавський та старший викладач Є. Ю. Захарченко підготували спеціальне методичне видання для учнів 11 класів загальноосвітніх шкіл, що отримало гриф Міністерства освіти та науки України.

Захарченко Є. Ю., Любавський Р. Г. Історія України + Всесвітня історія. 11 клас: рівень стандарту. Зошит для поточного та тематичного контролю. Харків: Видавничий дім Весна, 2019 — 96 с. (Серія «тест-контроль»)

У 1966 р. закінчив історичний факультет і почав працювати на кафедрі історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії старшим лаборантом кабінету методики викладання історії і одночасно займався науковою роботою під керівництвом проф. І. Л. Шермана. Тему дослідження було обрано таку: «Брестський мир в радянській історіографії (1918—1968 рр.)».

З вересня 1971 р. почав працювати викладачем кафедри історії України, якою тоді керував відомий історик професор І. К. Рибалка. Він привчав молодих викладачів поглиблено вивчати джерела з історії України, досконало знати всі періоди історії України. Після захисту у жовтні 1972 р. кандидатської дисертації із зазначеної теми М. З. Бердута продовжив працювати на кафедрі історії України. За ці роки Михайло Захарович підготував низку спецкурсів, загальнофакультетський лекційний курс «Українська етнологія». На кафедрі він виконував всі види викладацької роботи. Читав загальні та спеціальні курси з історії України, української етнології, історії рідного краю, національної і державної символіки України.

Проводив плідну науково-методичну роботу. Основним об’єктом наукових інтересів стала духовна та матеріальна культура Слобожанщини. Він є автором понад 130-ти наукових, науковопопулярних та методичних праць з різноманітних проблем Лівобережної і Слобідської України, співавтором підручників з історії України, історії Слобідської України, навчального посібника з історії України для абітурієнтів і школярів, навчальних посібників «Історичні постаті. Гетьмани України», «Визначні етнологи України».

Поряд із науковою та викладацькою роботою Михайло Захарович проводив значну методичну роботу. Він один із провідних методистів Харкова. У 2002 р. за його ініціативи було засновано навчально-методичну лабораторію з інноваційних методів навчання на історичному факультеті. На базі лабораторії за його редакцією з того ж року видавався раз на рік «Методичний вісник історичного факультету». Михайло Захарович брав і продовжує брати активну участь у просвітницькій роботі, виступає у пресі, на радіо і телебаченні м. Харкова. Багато років був членом районного і обласного товариства «Знання». У 1977—1984 рр. і з 1999—2010 рр. М. З. Бердута — заступник декана з навчальної роботи, близько 20 років очолював навчально-методичну комісію
історичного факультету.

Михайло Захарович, присвятивши майже 50 років свого життя Університету та історичному факультету працював як доцент кафедри історії України, заступник декана з навчальної роботи, відповідальний за організацію і проведення практик, впровадження кредитно-модульної системи на факультеті, член Вченої ради і методичної комісії факультету, редактор «Методичного вісника історичного факультету», член Ради ветеранів університету, відповідальний за співпрацю факультету з Малою академією наук м. Харкова.

Визнанням заслуг Михайла Захаровича стало присудження у 2002 р. почесного звання «Заслужений викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна». У 2015 р. М. З. Бердута отримав завдання доцента-консультанта кафедри (першим в університеті).

Детальніше про М. З. Бердуту:

• Михайло Захарович Бердута (до 80-річчя від дня народження та 50-річчя наукової діяльності) : біобібліогр. покажч. / уклад. В. В. Федоренко, С. Б. Глибицька ; вступ. ст. С. І. Посохова ; наук. ред. проф. В. В. Калініченко; бібліогр. ред. Ю. Ю. Полякова. – Х. : ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2015. – 25 с.

• Доктор історичних наук, професор
• Докторська дисертація: «Православні колегіуми України наприкінці ХVІІ – на початку ХІХ ст.» (2012 р.)

Контактна інформація:

• lposokhova@karazin.ua
• +38 096 592 55 52
• Профіль Researchgate
• Профіль Orcid
• Профіль Google scholar
• Профіль Academia

Сфера наукових інтересів:

Історія освіти, письменності та культури в Україні XVII – поч. ХІХ ст.

Наукові проекти:

• Учасник проекту «Ubi universitas, ibi Europa». Трансфер і адаптація університетської освіти в Російській імперії (друга половина XVIII – перша половина ХІХ ст.)». Грант Фонду Герди Хенкель (Gerda-Henkel-Stiftung, AZ 02/SR/08), Федеративна Республіка Німеччина (2009-2012 рр. )
• Керівник проекту «Історія університетської науки та освіти в Україні XIX – початку ХХ ст.». Номер державної реєстрації Науково-дослідної роботи: 0112U000544; Міністерство освіти і науки України (проект схвалений, 2013-2015 рр.)
• Керівник проекту «Університетськакультура в українському інтелектуальному просторі (XIX– початок ХХI ст.)». Номер державної реєстрації Науково-дослідної роботи: 0115U000492; Міністерство освіти і науки України (проект схвалений, 2015-2017 рр.).
• Учасник проекту «Вивчення мов в Російській імперії в XVIII ст.». Грант Німецького історичного інституту в Москві, Федеративна Республіка Німеччина (2015-2017 рр.)

Головні публікації:

• Харківський колегіум (ХVІІІ – перша половина ХІХ ст.). – Харків: Бизнес-Информ, 1999. – 167 с.
• «Сыскал для женитьбы место…» (Брачные стратегии священников в контексте социокультурного конфликта в Украине в ХVIII веке) // Адам и Ева. Альманах гендерной истории / Под ред. Л.П. Репиной. – М., 2007. – № 13. – С. 39–54.
• Православные коллегиумы Российской империи (вторая половина XVIII – начало XIX вв.): между традициями и новациями // Ab Imperio. – 2010. – № 3. – С. 85–112.
• На перехресті культур, традицій, епох: православні колегіуми України наприкінці XVII – на початку ХІХ ст. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. – 400 с.
• «Академічна повсякденність» викладачів та учнів православних колегіумів України XVIII ст. // Повсякдення ранньомодерної України. Історичні студії в 2-х томах. – Т. 1: Практики, казуси та девіації повсякдення / Гол. ред. В. Смолій; НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2012. – С. 141–187.
• Orthodoxie und Katholizismus in den Kollegien der Ukraine während des 17. und 18. Jahrhunderts // Zeitschrift für bayerische Landesgeschichte. – München, 2012. – № 42 (Bayern und Russlandinvormoderner Zeit. Annäherungenbis in die Zeit PetersdesGroßen). – S. 309–329.
• Реформы духовных учебных заведений в Российской империи в конце XVIII – в начале ХІХ века и историческая судьба православних коллегиумов Украины // Res Historica. Сzasopismo Instytutu Historii Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej. – Lublin. – 2013. – № 36. – С. 203–218.
• «Колективний портрет» викладачів православних колегіумів // Українська держава другої половини XVII–XVIII ст.: політика, суспільство, культура / Ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. – К.: Інститут історії України, 2014. – С. 427–453.
• Розширюючи обрії світу: Реальні та віртуальні подорожі студентів та викладачів православних колегіумів України XVIII ст. // Patrimonium. Студії з ранньомодерної історії Центрально-Східної Європи. – Київ–Краків, 2015. Т.1: Ранньомодерна людина: Простір – влада – право ХVІ – ХVІІІ століть. – С. 376–390.
• «Narodziny» szlachcica: ideałyipraktykawychowaniadziecistarszyznykozackiejna Hetmańszczyźniei Ukrainie Słododzkiejw drugiej połowie XVIII wieku // Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. PraceHistoryczne. – 2016. – № 143 (2). – S. 361–369.
• Викладачі та учні православних колегіумів // Український Гетьманат: нариси історії національного державотворення XVII-XVIII ст. У 2 кн. Кн. 2 / Ред. В. Смолій. НАН України. Інститут історії України. К.: Інститут історії України, 2018. ‒ С. 390–437.
• System zarzadzania duchownymi instytucjami edukacyjnymi Imperium Rosyjskiego (XVIII – poczatek XX wieku): etapy zmian i transformacji // Dzieje biurokracji. 2018. Tom VII. S. 107-116. (співавт.: S. Niżnikowa).
• Discussions on the Educational Model of the Orthodox Academy of the Eighteenth Century. Vestnik of Saint Petersburg University. History, 2019, vol. 64, issue 1, рp. 177–191.
• Współpraca Wydziału Historycznego Charkowskiego Uniwersytetu Narodowego im. Wasyla Karazina z uniwersytetami i instytucjami naukowymi w Polsce // Wschodni Rocznik Humanistyczny. T. XVI (2019), № 4. S. 113-121. (співавт.: S. Litovtchenko).
• Статус давньогрецької мови в «латинських школах» Гетьманської та Слобідської України (XVIII – початок ХІХ ст.) // Український історичний журнал. – 2021. – № 3. – С. 16-27.
• «Революція читання» на теренах Гетьманщини та Слобожанщини в другій половині XVIII – на початку ХІХ століть // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Т. CCLXХІV. Праці історично-філософської секції. Львів, 2021. – С. 333-349.
• The Library of Varlaam Shyshatsky in the Context of a ‘Reading Revolution’ in the Ukrainian Lands (Second Half of the 18th – Early 19th Centuries) // Historia i Świat. 2022. №11. С. 219-236. (співавт.:J.Kowalik-Bylicka).
• «Читабельний простір» козацької старшини другої половини XVIII століття: особиста бібліотека Степана Лашкевича // Рукописна та книжкова спадщина України. 2022.  Вип. 29. С. 151-167.
• “Similis Simili Gaudet”: Lavrentiy Kordet and Hryhoriy Skovoroda // Kyiv-Mohyla Humanities Journal. (Hryhorii Skovoroda and the Baroque World). No. 9 (2022): 130-146.

Почесні відзнаки:

• Лауреат харківської муніципальної премії в галузі краєзнавства ім. Д.І. Багалія (1999)
• Знак «Відмінник освіти України» (1999)
• Почесна грамота Міністерства освіти України (2001)
• Дипломант обласного конкурсу «Вища школа Харківщини – кращі імена» 2012 р. в номінації «Викладач гуманітарних дисциплін»
• Премія В.Н. Каразіна ІІ ступеня Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за високі досягнення у роботі (2017 р.)
• «Почесна медаль імені В. Н. Каразіна» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (2021)

Стажування, освітні та наукові програми (2012-2016 рр.)

• Курси підвищення кваліфікації для науково-педагогічних працівників Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Технології дистанційної освіти у вищому навчальному закладі» (2016).
• Стажування в Університеті Марії Кюрі-Склодовської (м. Люблін, Польща). (травень 2019).
• Erasmus+ Staff mobility for teaching, Friedrich-Alexander-Universitat Erlangen-Nurnberg, Germany (червень-липень 2022).
• Українсько-німецький колоквіум «Історіописання у часи війни та вигнання», історичний факультет Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та кафедра сучасної та східноєвропейської історії Університету ім. Фрідріха-Александра міст Ерлангена-Нюрнберга (ФРН); 2022-2023, (організатор колоквіуму).
• Стипендія The Krzysztof Skubiszewski Scholarship and Research Grant In collaboration with Centre for East European Studies University of Warsaw (2022).

Навчальні курси, що вкладаються:

• Історія української культури
• Джерелознавство історії України
• Історія українського мистецтва
• Освіта як феномен культури (на матеріалах історії України)
• Актуальні проблеми історії України